"04" серпня 2011 р.Справа № 16/17-2582-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бойко
суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран
при секретарі: Павлюк О.М.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -Головченко А.В.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізиг Аваль”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2011 року
у справі № 16/17-2582-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізиг Аваль”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
про повернення майна
Товариство з обмеженою відповідальністю „Відродження” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про повернення позивачу майна -башенного крану МК-11, серійний номер 110.097.2, 2008 року випуску, що був переданий в користування ТОВ „Відродження” на підставі договору фінансового лізингу № L2047-03/08 від 05.03.2008р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2011 року у справі № 16/17-2582-2011 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження” про вжиття заходів до забезпечення позову -задовольнити.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” здійснювати демонтаж башенного крану МК-110, серійний номер 110.097.2., 2008 року випуску, що був переданий в користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Відродження” на підставі договору фінансового лізингу № L2047-03/08 від 05.03.2008р.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позовна заява містить клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якого ТОВ „Відродження” , керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України, просило суд заборонити ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” здійснювати демонтаж башенного крану МК-110, серійний номер 110.097.2., 2008 року випуску, що був переданий в користування ТОВ „Відродження” на підставі договору фінансового лізингу № L2047-03/08 від 05.03.2008р.
Задовольняючи клопотання ТОВ „Відродження” про вжиття заходів до забезпечення позову суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В свою чергу, згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
У інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 зазначається: у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи що предмет спору по справі № 16/17-2582-2011 безпосередньо пов'язаний з відновленням порушених прав позивача шляхом дослідження питання наявності чи відсутності у нього підстав для користування спірним майном, демонтаж спірного майна відповідачем, в володінні якого знаходиться вказаний башенний кран, а також ті обставини, що забезпечення позову застосовується як гарантія виконання судового рішення у разі задоволення позову та у даному випадку не призведе до істотного обмеження прав відповідача щодо володіння та користування спірним майном, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” здійснювати демонтаж зазначеного башенного крану на підставі ст. 66, 67 ГПК України.
Судова колегія погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції.
Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення даного позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може вийти з робочого стану на момент виконання рішення.
Враховуючи, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, судова колегія не вбачає підстав вважати, що суд припустився процесуальних порушень в частині здійснення дій по забезпеченню позову ТОВ „Відродження”.
ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” не посилається на те, яким чином вжиття таких заходів може призвести до порушень його прав та інтересів.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для забезпечення позову, судова колегія не приймає, оскільки постановлена судом ухвала прийнята з дотриманням процесуальних вимог щодо підстав та умов заходів до забезпечення позову. Відтак, судова колегія не вбачає підстав до скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 101,103 -105,106 ГПК України, суд
постановив:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2011р. у справі № 16/17-2582-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Суддя С.В. Таран
Постанова підписана 10.08.2011р.