"09" серпня 2011 р.Справа № 3-22/4-10-61
(3/17-2011-1190)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Воронюка О.Л.
(Згідно із розпорядженням В. о. голови Одеського апеляційного господарського суду №449 від 01.08.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 16.04.2011 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”
на ухвалу господарського суду Одеської області від „08” липня 2011 року № 3/17-2011-1190 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду
по справі № 3-22/4-10-61
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Еврогласс”
до Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”
про стягнення 578 815,79грн.
11.01.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Еврогласс” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльський винзавод” (далі по тексту -відповідач) про стягнення боргу в сумі 578 815,79 грн. на підставі договору поставки від 13.03.2009 року №Е/92 укладеного між сторонами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2010 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №22/4-10-61 та призначено її до розгляду.
07.07.2011 року Закрите акціонерне товариство „Ізмаїльський винзавод” звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еврогласс” про визнання недійсним договору поставки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2011 року № 3/17-2011-1190 по справі № 3-22/4-10-61 (суддя Д'яченко Т.Г.) повернуто зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” і додані до неї документи заявнику без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не надано:
- доказів сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі;
- документів, які підтверджують відправлення іншій стороні копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Закрите акціонерне товариство „Ізмаїльський винзавод” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати повністю. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” посилається лише на те, що ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” не передбачено сплата державного мита при поданні зустрічної позовної заяви.
ТОВ „Еврогласс” надало до суду відзив на апеляційну скаргу ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”, в якому та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду -без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” в судове засідання 09.08.2011 року не з'явилося без поважних причин, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких клопотань не заявляло, хоча було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 01.08.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з апеляційної скарги, за твердженням скаржника, зустрічна позовна заява ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” не повинна була оплачена державним митом у встановленому порядку і розмірі, так як при поданні первісного позову вже було сплачено державне мито.
Між тим, судова колегія вважає, що твердження скаржника є необґрунтованими та суперечать діючому законодавству з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.
Статтями 54, 56-57 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви. Зокрема, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, сплату витрат на ІТЗ судового процесу.
Крім того, відповідно до підпунктів б, в пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями), спори немайнового характеру оплачуються державним митом в розмірі 85 грн. (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Оскільки заявлений ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” до суду зустрічний позов носить саме немайновий характер, то і сплаті підприємством підлягало державне мито в розмірі 85 грн.
Зі змісту пунктів 4, 10 статті 63 ГПК України випливає, що підставами для повернення позовної заяви без розгляду є не подання доказів сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі; не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно, обґрунтовано та підставно повернув зустрічну позовну заяву ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” і додані до неї документи без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така зустрічна позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.54, 56-57 ГПК України.
ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти ним під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про повернення зустрічної позовної заяви ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” без розгляду по суті.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області № 3/17-2011-1190 від 08.07.2011 року по справі № 3-22/4-10-61 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ЗАТ „Ізмаїльський завод” -без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу господарського суду Одеської області від „08” липня 2011 року № 3/17-2011-1190 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду по справі № 3-22/4-10-61 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” -без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя О.Л. Воронюк
Повний текст постанови
складено „10” серпня 2011 року.