Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/4542/11
вх. № 4542/11
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судового засідання Цирук О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. (дов. б/н від 14.01.2011р.).
відповідача - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", м. Київ
до Приватного підприємства "Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ", м. Харків
про стягнення коштів на виконання умов мирової угоди.
Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" звернулась до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Фабрики облицювальних матеріалів - АЛ", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 434 862,00 грн. на виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2011 року по справі № 37/244-10 та стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на порушення та не виконання умов мирової угоди відповідачем, що стало причиною звернення позивача з вищевказаним позовом до господарського суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22.06.2011 року.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2011 року задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 13.07.2011 р о 10:00.
Ухвалою господарського суду від 13.07.2011 року, у зв*язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 08.08.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 08.08.2011 р. підтримує заявлені позовні вимоги, за вх.№19143 від 08.08.2011 року через канцелярію господарського суду надав пояснення та уточнення стосовно заявлених позовних вимог, в яких просить суд спонукати Приватне підприємство «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2011 року по справі № 37/244-10, шляхом стягнення з Приватного підприємства «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» грошових коштів у розмірі 434 862,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 348,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,0 грн.
Враховуючи, що згідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнену позовну заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.
Представник відповідача до судових засідань господарського суду не з'являвся, документів витребуваних ухвалами суду не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.06.2011року, направлена за адресою відповідача: Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Аскольдівська, буд.87, з ідентифікаційним кодом 35244472, яка зазначена в позовній заяві, та наданому позивачем Витягу з ЄДРПОУ, повернулась до суду з поміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області у справі №37/244-10 від 07.02.2011 року (суддя: Доленчук Д.О.) задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду укладену між сторонами 31.01.2011 року.
Відповідно до умов мирової угоди від 31.01.2011 р. "Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ", в особі генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту та Приватне підприємство «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ», в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, що є сторонами судового провадження, порушеного Господарським судом Харківської області - справа № 37/244-10, - домовились про укладення мирової угоди та припинення судового провадження по справі № 37/244-10 на зазначених умовах:
1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем на момент укладення цієї мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах судового провадження та становить 430322,77 грн.
2. Відповідач гарантує, що частину заборгованості, яка дорівнює 215161,38 грн., буде погашено позивачу шляхом перерахування грошових коштів протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту затвердження цієї мирової Угоди судом, але не пізніше 01 квітня 2011 року.
3. Відповідач гарантує, що протягом 3 (трьох) місяців, з моменту затвердження цієї Мирової Угоди судом, але не пізніше 01 травня 2011 року, частина заборгованості перед Позивачем, яка дорівнює 215161,38 грн., буде погашена.
4. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання Відповідачем на зазначених вище умовах, не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової Угоди.
5. Відповідач та Позивач домовилися, що витрати, пов'язані з судовим провадженням, що виникли у Позивача в зв'язку з розглядом справи у Господарському суді Харківської області до укладення цієї мирової угоди в розмірі 4303,23 грн. (витрати на оплату державного мита) - та 236,00 грн. (витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), покладаються на Відповідача та відшкодовуються Позивачу не пізніше 01 травня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач Приватне підприємство «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» не виконав умови мирової угоди в установлений сторонами строк, інше в судовому порядку не спростував.
Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином не виконав свій обов'язок щодо належного виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Харківської області, шляхом погашення боргу в сумі 430 322,77 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 4 303,23 грн., та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.
Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Укладена та затверджена господарським судом Харківської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. ст. 525, 625 ЦК України).
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що мирова угода, хоча і є правочином, проте після її затвердження ухвалою господарського суду направлена не на зміну або припинення цивільно-правових відносин, а на обов'язок виконання судового рішення на умовах затвердженої мирової угоди.
Крім того, суд наголошує, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Тобто, Закон України "Про виконавче провадження " визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно пункту 3.9.6 Роз'яснення ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 із доповненнями та змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 07.02.2011 року по справі № 37/244-10 не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", тому така ухвала суду не має статусу виконавчого документа і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про спонукання Приватного підприємства «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області, шляхом стягнення з Приватного підприємства «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» грошових коштів в сумі 434 862,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 4348,62 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Прийняти уточнення позовних вимог позивача за вх.№19143 від 08.08.2011 року.
Позов задовольнити повністю.
Спонукати Приватне підприємство «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» (61105, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Аскольдівська, буд. 87, код 35244472, р/р 2600230131028 у АКБ «Золоті ворота» м. Харків, МФО 351931) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 07 лютого 2011 року у справі №37/244-10, шляхом стягнення з Приватного підприємства «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» (61105, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Аскольдівська, буд. 87, код 35244472, р/р 2600230131028 у АКБ «Золоті ворота» м. Харків, МФО 351931) на користь Промислово технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» (03115, м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги, буд. 89-А, код 21509937, р/р №26006108196001 в АТ «КБ» Експобанк», МФО 322294) - грошових коштів в сумі 434 862,00 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Фабрика облицювальних матеріалів - АЛ» (61105, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Аскольдівська, буд. 87, код 35244472, р/р 2600230131028 у АКБ «Золоті ворота» м.Харків, МФО 351931) на користь Промислово технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» (03115, м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги, буд. 89 - А, код 21509937, р/р №26006108196001 в АТ «КБ» Експобанк», МФО 322294) - витрати по оплаті державного мита в сумі 4 348,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Задорожна І.М.
Повне рішення складено 11.08.2011 року.