Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/4613/11
вх. № 4613/11
Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Гетьман І.А.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Мале підприємство у ф. ТОВ "Севітол-ЛТД", м. Київ
до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків
про стягнення 19209,21 грн.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19209,21 грн. заборгованості, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, відзив на позов та витребуваних судом документів не представили, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявне в матеріалах справи, а також підпис позивача в повідомленні про час та місце слухання наступного розгляду справи.
За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він на підставі видаткових накладних № РН-0002282 від 27.09.08 р. № РН-002494 від 13.10.08 р., № РН-002839 від 01.12.08 р., № РН-0002840 від 01.12.08 р. та № РН-0002992 від 17.02.09 р., відвантажив відповідачеві товар на загальну суму 19209,21 грн..
Відповідно до ст.9 Закону України N 996-XIV від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При відпуску цінностей у накладній (чи іншому первинному документі) зазначаються номер та серія пред'явленої довіреності, а також одержувач цінностей. Особа, яка отримала цінності, у накладній (іншому первинному документі) ставить підпис, який має відповідати підпису в довіреності.
З огляду на видаткові накладні, надані позивачем до суду, вбачається, що в графі "Отримав" міститься посилання на особу "ОСОБА_2.", який отримав товар за довіреностями ЯПЕ № 643305 від 22.09.08 р., ЯМП № 409717/1856 від 13.10.08 р., ЯПП № 121806/2495 від 01.12.08 р., ЯПП № 121806/2495 від 01.12.08 р., ЯПН № 937397/323 від 16.02.09 р..
Позивачем до суду не надано довіреностей, які б підтверджували факт отримання товару представником відповідача - Чебановим В.В., оскільки у видаткових накладних міститься лише підпис особи, яка отримала товар, а у видаткових накладних № РН-0002839 від 01.12.08 р., РН-0002840 від 01.12.08 р., в графі "отримав" зазначено прізвище "ОСОБА_1." за довіреностями на ім'я "ОСОБА_2.".
Довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати ТМЦ від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей одержувачу. По суті, довіреність є гарантією доставлення цінностей за призначенням.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.
Посилання позивача на те, що при передачі товару необов'язково оформлення довіреності, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. за N 99 (надалі Інструкція), а саме п.2 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Не потребує надання довіреності одержувачем цих цінностей лише за умови відпуску товарно-матеріальних цінностей за готівковий розрахунок.
Як вбачається з видаткових накладних умовою продажу товару визначено безготівковий розрахунок.
Відповідно до п.3 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.
Окрім того, як вбачається судом із перелічених вище видаткових накладних, замовленням на поставку товару відповідачеві є рахунки-фактури № СФ-0003124 від 12.09.08 р., № СФ-0003443 від 13.10.08 р., № СФ-0003864 від 19.11.08 р., № СФ-0003959 від 01.12.08 р., № СФ-0000171 від 17.02.09 р., які також позивачем, в обґрунтування своїх позовних вимог, до матеріалів справи надано не було.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, документально не доведеними, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
В позові - відмовити.
Суддя Ковальчук Л.В.
Повне рішення складено 09.08.11 р.