Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" серпня 2011 р. Справа № 5023/4927/11
вх. № 4927/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов. № 54 від 05.05.2011 року.
відповідача - ОСОБА_2 дов. від 20.07.2011 року.
розглянувши справу за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення коштів
Харківський національний медичний університет, м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків про стягнення заборгованості в сумі 75219,98 грн., пені в сумі 1605,02 грн., та судових витрат в розмірі 786,34 грн. державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання умов договору оренди № 36 від 31.12.2003 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, з урахуванням чого просить задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 06.07.2011 року о 11:45 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.07.2011 року о 12:30 годині.
У судовому засіданні 20.07.2011 року була оголошена перерва до 03.08.2011 року о 12:15 годині.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтриує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав по суті справи пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов (вх.14556) наданому до господарського суду Харківської області 01.08.2011 року, який був досліджений судом та долучений до матеріалів справи.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
31.12.2003р. між Державним підприємством Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань та Дочірнім підприємством “Укртек” було укладено Договір оренди №36 про тимчасове, платне користування (оренду) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Тринклера, 6, загальною площею 109,17 кв.м. Договір укладений строком на 7 років і діє до 31.12.10р.
Відповідно до п 4.1-4.3 договору, річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України №786 від 04.10.95р. зі змінами, і становить без ПДВ 22.000,00 грн. Орендна плата за перший базовий місяць оренди - січень 2004 року розраховується відповідно до додатку "Розрахунок місячної орендної плати за перший місяць до даного договору і складає -1.833,30 грн. (без індексу інфляції за грудень 2003 року, січень 2004 року та ПДВ). Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30 % до державного бюджету України; 70 % та 100% ПДВ- орендодавцю.
Відповідно до Договору уступки майнових прав орендатора від 01.10.2005р. №10/012 ДП “Укртек” передав свої права та обов'язки орендатора Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 В (відповідачу у справі).
У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Орендодавця, було укладено додаткову угоду №2 від 20.01.2007р. до договору оренди №36 від 01.12.2003 р., відповідно якої ФОП ОСОБА_3 зобов'язався оплатити оренду в порядку та строки, які вказані в Договорі.
Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784, Харківському державному медичному університету було надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.
01.03.08р. між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до договору оренди №36 від 31.12.03р., якою п.4.3. виклали в наступні редакції: "Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі-50%; на рахунок визначений Балансоутримувачем - у розмірі - 50%.".
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010р. по справі №62/107-09, на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 47463, 98 гри, за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року, а також Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2010 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. по справі №53/07-10 на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 57188,08 гри., за період з липня 2009 року по лютий 2010 року. (том 1, а.с. 106-131)
01 березня 2008 року між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 5 до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., якою сторони змінили п. 4.3. Договору, виклавши його в такій редакції: "Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі - 50 %; на рахунок визначений балансоутримувачем - у розмірі - 50 %".
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим за період з березня 2010р. по січень 2010р. виникла заборгованість в сумі 75219,98 грн., в т.ч. по орендній платі в сумі 60249,47 грн., по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн. та за землекористування в сумі у сумі 6904,37 грн., зазначена сума заборгованості підтверджується наданими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі статтею 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Статтею 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 60249,47 грн., яка підлягає стягненню.
Стосовно заборгованості по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн. та за землекористування в сумі 6904,37 грн. судом встановлено наступне.
Пунктом 6.8. договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендар зобов'язаний в місячний строк укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.
Зокрема, Наказом Фонду державного майна України “Про затвердження договорів оренди“ від 23 серпня 2000 року № 1774 передбачається укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, або укладання до договорів оренди додаткових угод.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами між ним не укладались письмові договори щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.
Нарахування позивачем комунальних та експлуатаційних витрат здійснені на підставі Методики розрахунку надання комунальних послуг та регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги“ від 24.06.2004 р. № 1875-IV.
Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій“ встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.
Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем складались розрахунки відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг, за землекористування, а також на адресу відповідача виставлялись рахунки - фактури на відшкодування комунальних послуг за березень 2010р. - січень 2011 р., які не були оплачені відповідачем.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем виставлялись на адресу відповідача рахунки-фактури, які фактично є вимогою щодо оплати, однак дані рахунки не були оплачені відповідачем.
Позивачем було підготовлено 16.12.2010 р. (вих. №2384/06) і 11.04.2011р. (вих..№836/06) та направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 вимоги по сплаті заборгованості по орендній платі, відшкодування комунальних, експлуатаційних витратах та землекористування.
Однак зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та не оплачена.
Оскільки ФОП ОСОБА_3 доказів своєчасної оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат не надав, то суд вважає, що позовні вимоги Харківського національного медичного університету про стягнення з відповідача відшкодування комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн. та за землекористування в сумі 6904,37 грн. підлягають задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що спірний договір 07.04.2010 року з ініціативи позивача був розірваний, про що свідчить рішення господарського суду Харківської області по справі 59/134-10 від 17.06.2010 року, а також те, що у відповідача не має жодних зобов"язань перед позивачем за договором оренди, суд зазначає наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 року по справі 59/134-10 було зобов'язано ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державне майно, що передане йому по договору оренди №36 від 31.12.2003р., проте в супереч зазначеному рішенню відповідач не повернув приміщення позивачу та продовжує користуватись спірним приміщенням, отже безпідставне посилання відповідача на те, що жодних зобов"язань за спірним договором у нього перед позивачем відсутні.
Як вбачається з вище вказаного рішення, договір дійсно був розірваний з 07.04.2010 року, проте відповідач протягом всього часу продовжує користуватись спірним приміщенням.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1605,02 грн., розглянувши зазначену вимогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір був розірваний з 7-го квітня 2010 року, тому безпідставно до стягнення заявлена пеня за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року в сумі 1605,02 грн. з посиланням на п. 4.5., п.4.3. Договору оренди майна № 36 від 31.12.2003 р., тому пеня вже не може нараховуватись оскільки є поза договірною, тому стягненню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, адреса для листування : 61022 АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота" м. Харкова МФО 351931) на користь Харківського національного медичного університету (61022 м. Харків, пр. Леніна, 4, р/р 35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 01896866) 60249,47 грн. - заборгованості по орендній платі, відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн., за землекористування в сумі 6904,37 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 752,20 грн.; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 1605,02 грн. пені та 16,14 грн. державного мита - відмовити.
Суддя Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/4927/11 складено та підписано 08.08.2011 року.