Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/4329/11
вх. №
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Волощук К.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Остапенко В.В., посвідчення №196 від 23.11.10 р.
позивача - ОСОБА_1., довіреність від 31.12.10 р.
3-й особи - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши справу за позовом Прокурора Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова
до Приватного підприємства "Візіт СВ", м. Харків
про стягнення коштів
Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Візіт СВ" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 3095, 68 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 02.06.11 р. залучено д участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі м. Харкова .
18.07.2011р. на адресу господарського суду від Прокурора Червонозаводського району м. Харкова надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в якій прокурор просить суд стягнути з відповідача до місцевого бюджету суму боргу по орендній платі за землю у розмірі 7725,24 грн., яка прийнята судом до розгляду.
Представник прокуратури в судовому засіданні 02.08.11 р. позовні вимоги підтримує з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 02.08.11 р. позовні вимоги підтримує з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, надав письмові пояснення по справі, які судом долучено до матеріалів справи.
Представник третьої особи в судове засідання 02.08.11 р. не з'явився, витребвані судом документи не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання 02.08.11 р. не з'явився, витребвані судом документи не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 02.06.07.2011 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 № 154/08 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» Харківською міською радою Харківської області в особі міського голови Добкіна М.М., відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», надано в строкове платне користування приватному підприємству «Візіт СВ» в особі дирекора Орлова С.В., земельну ділянку загальною площею 1.0202 га. несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, про що 17.03.2010 укладено договір оренди землі.
Договір відповідно до його п. 8 укладено строком до31.12.10 р.
Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання -передачі, підписаним сторонами 18.05.2010 р.
У відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошові формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 3862,62 грн.
Відповідно до п. 9 договору оренди орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Згідно з п. 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Прокурор в своїй позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог зазначає, що орендар допустив порушення вимог ст.24 ЗУ "Про оренду землі", у зв'язку з чим відповідач має борг з орендної плати за землю у сумі 7725,24 грн., який було нараховано станом на 14.07.11 р.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".
Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З усниїїх пояснень представника прокуратури вбачається, що прокурор та позивач пред'являють до стягнення суму боргу з орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 14.07.2011 р. на загальну суму 7725,24грн., тоді як договір оренди було укладено до 31.12.2010 р.
У відповідності до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зважаючи на наведене, сторони при підписанні договору оренди визначили його умови, в тому числі щодо строку дії цього договору та умов його розірвання.
Так, в п. 8 договору оренди вказано, що договір оренди укладено строком до 31.12.10 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
В матеріалах справи не містяться докази того, що орендар звертався до орендодавця з письмовим повідомленням про намір продовжити строк дії договору, а отже договір припинив свою дію 31.12.2010 р.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відповідних відносин здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.
Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статті 124 ЗК України і статті 16 Закону України "Про оренду землі".
Право на оренду і відповідне користування земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди, укладеного у встановленому законом порядку, за яким між сторонами виникають конкретні права та обов'язки.
З урахуванням того, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу у судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної передбаченої Конституцією України компетенції.
Якщо не надано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, відсутні підстави для тверджень про продовження строку дії договору оренди.
Згідно п.21 договору оренди землі після припинення дії договору відповідач повертає позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Пунктом 31 договору оренди землі передбачено, що неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє відповідача від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі, договір припинив свою дію 31.12.2010 р.
Як вже було зазначено вище, договір оренди укладався сторонами на строк до 31.12.2010 р.
Проте, в матеріалах справи не містяться докази повернення орендованої земельної ділянки орендодавцю за актом приймання - передачі.
Відповідно до п.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Крім того, згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Однак, ні позивачем ні прокурором в позовній заяві не було заявлено суду вимог про стягнення з відповідача збитків з визначенням норм цивільного права або подвійної плати за користування.
Належним чином оформленого клопотання прокурора чи позивача про вихід за межі позовних вимог матеріали справи також не містять. Зміна предмету позову судом та розгляд позовних вимог, які не були заявлені позивачем у справі є порушенням приписів ст. 83 ГПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7725,24 грн. орендної плати за період з 01.01.11 р. по 14.07.11 р. не відповідають вимогам чинного законодавства України і є необґрунтованими, оскільки вказана сума боргу не може вважатися орендною платою, яку нараховано за період після закінчення терміну дії договору оренди.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином чином судові витрати у даній справи слід покласти на позивача. Проте, враховуючи, що позов подано прокурором в даному разі державне мито не стягується.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 759, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 05.08.2011 р.
Справа №5023/4329/11.