01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"23" червня 2008 р. Справа № 13/213-08
за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка
про стягнення 1220025 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Плотніков А.О. - довіреність №228/10 від 29.12.2007р.;
від відповідача не з'явився;
Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі -позивач) заявлено позов до Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж (далі - відповідач) про стягнення 1220025 грн., в т.ч. 841775,78 грн. основного боргу, 81884,58 грн. пені, 260024,09 грн. інфляційних збитків, 36340,55 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/06-549-ТЕ-17 від 30.10.2006 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по оплаті за природний газ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача позовні вимоги визнає (відзив №501 від 18.06.2008 р.), проте просить суд зменшити нарахування пені на підстав ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.
20.06.2008 р. відповідачем надано суду клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
30.10.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії, для потреб населення, бюджетних установ і організацій №06/06-549 ТЕ-17 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом листопада-грудня 2006 р. природний газ на загальну суму 2219305,78 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ для забезпечення населення, бюджетних установ та організацій тепловою енергією проводиться відповідачем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 841775,78 грн.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зобов'язання по оплаті природного газу належним чином не виконав.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 841775,78 грн. підлягає задоволенню повністю.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць. Пунктом 7.5 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Судом встановлено, що пеня в розмірі 81884,58 грн. за період з 20.11.2007 р. по 20.05.2008 р. нарахована позивачем правомірно у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.5 Договору.
Проте суд враховує, що відповідач -Києво-Святошинське комунальне підприємство теплових мереж є державним комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги, станом на час розгляду справи заборгованість населення перед відповідачем за комунальні послуги становить 4956487,21 грн., в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. Відповідач не є комерційною організацією, фінансується з бюджету територіальної громади, на даний час перебуває у скрутному фінансовому становищі. До того ж враховуючи вищенаведене відповідач частково виконав зобов'язання щодо оплати отриманого газу.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, суд зменшує пеню в розмірі 81884,58 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 40 000 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 260024,09 грн. за період з грудня 2006 р. по квітень 2008 р. та 3% річних в розмірі 36340,55 грн. за період з 11.12.2006 р. по 20.05.2008 р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача. У зв'язку з тим, що сума пені в розмірі 81884,58 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 40000 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж (Київська обл., м. Боярка, 50, вул. 50 років Жовтня 9; код ЄДРПОУ 23576122) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (04116, м. Кив, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 841775 (вісімсот сорок одну тисячу сімсот сімдесят п'ять) грн. 78 коп. основного боргу, 40000 (сорок тисяч) грн. пені, 260024 (двісті шістдесят тисяч двадцять чотири) грн. 09 коп. -інфляційних збитків, 36340 (тридцять шість тисяч триста сорок) грн. 55 коп. -3% річних, а також судові витрати: 12200 (дванадцять тисяч двісті) грн. 25 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 41884,58 грн. пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.