21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-05-65
26 червня 2008 р. Справа 13/90-08
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя С. Тісецький
Секретар судового засідання Л. Новожилова
Представники :
позивача : Жовмир В.П.
відповідача: Закревська Л.Б.
Місце розгляду справи: приміщення суду, кімн. №1115.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (22320, вул. Шкільна-66, с. Уладівка, Літинського району Вінницької області, код 32976983) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (23130, вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області, код 00371920) про стягнення 772628,79 грн., -
Посилаючись на умови договору про надання товарного кредиту б/н від 20.03.07 та документи, що свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань, останній просить стягнути з відповідача 772628,79 грн., в тому рахунку 577039,96 грн. основного боргу з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом, 166845,00 грн. пені та 28743,84 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 694809,24 грн., в тому рахунку 560637,00 грн. основного боргу, 16402,95 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 70446,30 грн. пені та 47323,00 грн. інфляційних втрат. Таким чином, відповідач фактично відмовився від стягнення 96398,70 грн. пені та збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат до 47323,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н та дати та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині 560637,00 грн. основного боргу та 16402,95 грн. відсотків за користування товарним кредитом, визнав.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до укладеного сторонами договору про надання товарного кредиту б/н від 20.03.07 продавець (позивач) зобов'язався на умовах товарного кредиту передати, а покупець (відповідач) на умовах даного договору прийняти та оплатити товар в асортименті згідно узгоджених специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 1.2 Договору загальна сума договору становить 560637,00 грн.
В силу п. 4.1 Договору покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу до 25.10.07 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця
Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000034 від 20.03.07 та довіреністю серії ЯНТ №590861 від 20.03.07 (а.с.12,14), відповідно до яких позивач поставив, а відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на суму 560637,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору, в частині оплати отриманого товару, не виконав.
Відповідно до п. 4.2 Договору відсотки за надання товарного кредиту в розмірі 4% річних від суми вартості переданого товару нараховуються і сплачуються одночасно з розрахунком за товар.
Заборгованість відповідача по відсотках за користування товарним кредитом в сумі 16402,95 грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000290 від 05.12.07 (а.с. 13).
29.01.08 позивач надіслав відповідачу лист-претензію №7 з вимогою розрахуватися за отриманий товар та відсотках за користування товарним кредитом.
Відповідач листом №63 від 06.02.08 заборгованість визнав в повному обсязі, однак з позивачем не розрахувався.
Отже, на момент розгляду справи в суді, заборгованість відповідача складає 577039,95, в тому рахунку 560637,00 грн. основного боргу та 16402,95 грн. відсотків за користування товарним кредитом
Наявність вказаної заборгованості підтверджується також обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.06.08.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, заявлені до стягнення 47323,00 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими.
Згідно п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату товару та погашення товарного кредиту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 70446,30 грн. за період з 01.11.07 по 24.06.08.
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на наведене, заявлена до стягнення пеня в розмірі 53751,67 грн. за період з 01.11.07 по 30.04.08 є правомірною.
Однак, позовні вимоги в частині стягнення 16694,63 грн. пені за період з 01.05.08 по 24.06.08 не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, як зазначено вище, заявою про уточнення позовних вимог позивач фактично відмовився від стягнення 96398,70 грн. пені.
Часткова відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує будь-чиї інтереси та охоронювані законом права, у зв'язку з чим часткова відмова підлягає прийняттю, а провадження у справі в частині стягнення 96398,70 грн. пені, слід припинити по п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Вказаних обставин в судовому засіданні та матеріалах справи не встановлено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог частково в сумі 678114,62 грн., в тому рахунку 560637,00 грн. основного боргу, 16402,95 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 53751,67 грн. пені та 47323,00 грн. інфляційних втрат.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн. матеріалами справи не підтверджені, а тому відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (23130, вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області, код 00371920, інформація про реквізити: р/р 260010918801 у відділенні АКБ Київ, МФО 322498) 560637,00 грн. (п'ятсот шістдесят тисяч шістсот тридцять сім грн.) основного боргу, 16402,95 грн. (шістнадцять тисяч чотириста дві грн. дев'яносто п'ять коп.) відсотків за користування товарним кредитом, 53751,67 грн. (п'ятдесят три тисячі сімсот п'ятдесят одна грн. шістдесят сім коп.) пені, 47323,00 грн. (сорок сім тисяч триста двадцять три грн.) інфляційних втрат, 6781,15 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят одна грн. п'ятнадцять коп.) витрат на державне мито, 103,57 грн. (сто три грн. п'ятдесят сім коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (22320, вул. Шкільна-66, с. Уладівка, Літинського району Вінницької області, код 32976983, інформація про реквізити: р/р 26009139222500 у відділенні АКЦ Укрсиббанк, МФО 351005).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позову в частині стягнення 16694,63 грн. пені, відмовити.
5. Провадження у справі в частині стягнення 96398,70 грн. пені, припинити.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (22320, вул. Шкільна-66, с. Уладівка, Літинського району Вінницької області, код 32976983, інформація про реквізити: р/р 26009139222500 у відділенні АКЦ Укрсиббанк, МФО 351005) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 8,75 грн. (вісім грн. сімдесят п'ять коп.), перераховані платіжними дорученнями №1166 від 14.04.08, №1173 від 16.04.08, №1222 від 14.05.08, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
7. Рішення направити сторонам.
Суддя С. Тісецький
Резолютивну частину рішення оголошено 26.06.2008 р.
Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 01.07.2008 р.
Суддя С. Тісецький
Віддрук. 3 примір:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
01 липня 2008 р.