01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.
тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"19" червня 2008 р. № 02-03/
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом
Казенного підприємства Науково -технічний комплекс “Імпульс», м. Київ
до
Військової частини А 2215, м. Бориспіль
про
стягнення 22400,28 грн. та усунення перешкод у користуванні майном
встановив:
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить дві вимоги, перша вимога майнового характеру, про стягнення 22400,28 грн. за прострочення повернення об'єкту найму після припинення договору оренди, друга вимога немайнового характеру, про усунення перешкод у користуванні майном.
Підпунктами “а», “б» пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» ставки державного мита встановлені в таких розмірах: із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.); із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.
З доданого до матеріалів позовної заяви платіжного доручення від 14.05.2008р. № 327 вбачається, що заявником при подачі позовної заяви сплачено державне мито лише по вимозі майнового характеру в розмірі 224 грн., вимога немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні майном позивачем не оплачена що не відповідає вимогам вищевказаного підпункту Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито».
Крім того, згідно пункту 14 Інструкції Про порядок обчислення та справляння державного мита, розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за N 50 зазначено, що при перерахуванні державного мита з рахунку платника додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету», - дата. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, додане до позовної заяви платіжне доручення про оплату державного мита від 14.05.2008р. № 237 вищевказаним вимогам не відповідає.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, позовна заява Казенного підприємства Науково -технічний комплекс “Імпульс» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Казенного підприємства Науково -технічний комплекс “Імпульс» та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя Подоляк Ю.В.