"06" червня 2008 р.
Справа № 9/38-1078
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув матеріали справи
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль.
до відповідача-1: Зарубинецької сільської ради с. Зарубинці,Збаразький р-н., Тернопільської обл.
до відповідача-2: Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації, вул. Д. Галицького, 3, м. Збараж, Тернопільської області.
За участі представників:
Позивача: Кумчик І.В., довіреність № 02 від 03.01.2008 р.
Дронь П.Я., довіреність № 37 від 17.04.2008 р.
Відповідача-1: не з'явився.
Відповідача-2: Загибайло О.Я., паспорт № МС 387580.
Суть справи:
У березні 2008 р. Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача-1, Зарубинецької сільської ради, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, Відповідача-2 -Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації, м. Збараж, про визнання права власності за державою на приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільської області і яка не увійшла до статутного фонду ВАТ «Зоря» в процесі приватизації, але залишилася на його балансі. Одночасно Позивач просить зобов'язати Збаразьке районне комунальне бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності вказаного приміщення та видати свідоцтво про право власності за державою.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області в обґрунтування вимог стверджує, що згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Орендного підприємства “Зоря», с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду держмайна від 27.10.1993 р. № 224 та планом приватизації, затвердженого наказом Регіонального відділення від 29.11.1993 р. № 275, до статутного капіталу ВАТ “Зоря» в процесі приватизації не увійшов , однак залишився на його балансі , об'єкт соціальної сфери -приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільської області.
Дане приміщення внесене в реєстр державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, що підтверджує листом № 35 від 09.05.2005 р. Відкритого акціонерного товариство “Зоря» .
Вказуючи на неодноразові звернення до Зарубинецької сільської ради про підтвердження права власності на приміщення їдальні, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Зоря» і відмову в у цьому Відповідача-1 , Регіональне відділення ФДМ України по Тернопільській області доводить наявність спору, який підлягає вирішенню судом.
Ухвалою від 20.03.2008 р. порушено провадження та призначено розгляд справи о 15-00 год. 07 квітня 2008 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у ст. 77 ГПК України.
Ухвалою від 23.05.2008 р. суд витребував у Позивача докази, що спірна споруда є капітальною будівлею, прийнята в експлуатацію належним чином, за нею закріплено земельну ділянку, а також докази невизнання або заперечення Зарубинецькою сільською радою існуючого права Позивача.
У судовому засіданні 06.06.2008 р. представники Позивача підтримали заявлені позовні вимоги, однак витребуваних документів суду не надали.
Представник Відповідача-2, Збаразького районного бюро технічної інвентаризації , проти позову заперечив і вказав на відсутність ідентифікуючих ознак будівлі їдальні , що є необхідним для видачі свідоцтва про право власності на будівлю .
Відповідач-1, Зарубинецька сільська рада, представника в судове засідання 06.06.2008 р. не направив.
Відповідно до статей 4, 4-7, 21, 28, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та виносить рішення за результатами обговорення всіх обставин справи, на підставі оцінених доказів, що подані сторонами.
В силу приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази, згідно з ч. 2 цієї статті повинні подаватись сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За правилами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно з частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Разом з тим, нерухома річ ,в силу частини 1 статті 184 ЦК України, є річчю з визначеними індивідуальними ознаками , має тільки їй властиві ознаки, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Позивач в якості індивідуалізуючої будинок їдальні ознаки вказує на те, що їдальня не ввійшла до статутного фонду ВАТ «Зоря».
Між тим, така ознака не є індивідуалізуючою по відношенню до будинку капітального типу, адже, як вказано у пункті 3.1. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна , затвердженої наказом від 24.05.2001 № 127 Держбуду України і зареєстрованої Мін'юстом України від 10.07.2001 за № 582/5773, технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках за окремими поштовими адресами При цьому на кожний об'єкт заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.
З огляду на приписи ст. 33 та 34 ГПК України суд поклав на Позивача обов'язок надати необхідні для розгляду справи документи , які індивідуалізують будинок їдальні , однак, такі докази не були подані суду, як не було ним подано доказів на доведення обставин, пов'язаних із створенням об'єкту нерухомості.
Також Позивачем документально не доведено тієї обставини, що Зарубинецька сільська рада ,як Відповідач -1, не визнає або оспорює право власності держави на будинок їдальні, тим більше , що шляхом визнання права може бути здійснений захист прав , які виникли, існують , але оспорюється іншою особою, що випливає із змісту частини 2 ст. 392 ЦК України , за якою власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, вимоги до Відповідача-2 про спонукання його здійснити державну реєстрацію права власності на їдальню та видати свідоцтво про право власності не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
В силу ст.12 ГПК України ( 1798-12 ), господарським судам підвідомчі зазначені у цій нормі справи, крім, зокрема, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України , компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ст.3 КАС України , справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу підпункту 10 п."б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ( 1952-15 ), що визначено ст.1 цього Закону .
Відповідно до п.1 ст.4 Закону ( 1952-15 ), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
В силу п.4 ст.5 Закону ( 1952-15 ), державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.
Місцевими органами державної реєстрації, у відповідності з ст.7 Закону ( 1952-15 ), є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).
У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону ( 1952-15 ), до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно на час звернення позивача щодо здійснення реєстрації також визначені п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N 157/6445).
Реєстрація прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року № 66 /7387) здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Отже, відповідач виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, відповідач у розумінні п.7 ст.3 КАС України ( 2747-15 ) є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, спір у даній справі підвідомчий суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.
За таких обставин, спір у даній частині вимог не підвідомчий господарським судам України і провадження у справі у цій частині вимог підлягає припиненню на підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4, 4-2, 22, 33, 43, 47,49, п.1 ч. 1 ст. 80 , п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд
1.Залишити без розгляду позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, до відповідача-1: Зарубинецької сільської ради, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільської області, про визнання права власності за державою на приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільської області і яка не увійшла до статутного фонду ВАТ «Зоря» в процесі приватизації, але залишилася на його балансі .
2. Припинити провадження у справі у частині вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, до відповідача-2: Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації, вул. Д. Галицького, 3, м. Збараж, Тернопільської області , про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності за державою на приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільської області, та видати свідоцтво про право власності на їдальню .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду .
Суддя Л.В. Кропивна