Кіровоградської області
"20" червня 2008 р.
Справа № 4/165
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В., розглянув адміністративну справу № 4/165
за позовом: прокурора міста Кіровограда в інтересах держави, в особі Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, 25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 15
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", 25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 64
про стягнення 31 404, 52 грн.
Представники:
від прокуратури - Суворов О.Л., посвідчення № 617;
від позивача: Дмитрієв М.О., довіреність № 02-1428 від 03.07.2007 року;
від відповідача: участі не брав. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Рекомендоване поштове відправлення № 3172527 вручене представнику відповідача 24.05.2008 року.
Заявлено вимогу про стягнення заборгованості по сплаті внесків в сумі 31 404 грн. 52 коп., з яких: сума недоїмки по страхових внесках в сумі 21 735 грн. 74 коп. як заборгованість по страхових внесках на випадок безробіття та 9 668 грн. 78 коп. - пеня, нарахована позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків за грудень 2007 року.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи господарському суду не подав, позовні вимоги не заперечив. В судове засідання 20.06.2008 року представник позивача подав погоджений з прокурором розрахунок сум, які підлягають до стягнення, згідно до якого зменшено розмір нарахованої до стягнення пені до 7 573 грн. 37 коп. враховуючи перебування відповідача в процедурі провадження по справі про банкрутство та остаточно визначив позовні вимоги в розмірі 29 309 грн. 11 коп., з яких сума заборгованості по страхових внесках в розмірі 21 735 грн. 74 коп. та пеня в розмірі 7 573 грн. 37 коп.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши обставини справи, господарський суд, -
Відповідно до статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі позивач), уповноважений вести реєстрацію платників страхових внесків, проводити збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування та своєчасність їх нарахування, представляти інтереси фонду в судових та інших органах.
Відповідач зареєстрований в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості згідно до поданої заяви від 24.04.2002 року (а.с. 7) за № 31975271 відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Частиною 3 ст. 17 та ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пунктом 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за № 30/522 передбачено сплату роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Відповідно до ст. 38 вищезазначеного Закону у разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Перевіркою відповідача, проведеною Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості 11.12.2007 року за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 р. включно виявлено прострочену заборгованість по страхових внесках (недоїмку) в розмірі 21 735 грн. 74 коп. та нараховано пеню в сумі 9 668 грн. 78 коп. за цей же період, що відображено в акті перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 2919 від 11.12.2007 року.
На підставі даного акту перевірки Першим заступником директора Кіровоградського обласного центру зайнятості винесено розпорядження № 197 від 20.12.2007 року про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 31 404 грн. 52 коп. заборгованості, в тому числі: 21 735 грн.74 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках та 9 668 грн. 78 коп. нарахованої пені. Вказане розпорядження відповідачем не оскаржено та не скасовано, тому визнається господарським судом в якості узгодженого зобов'язання відповідача. Копія Акту перевірки № 2919 від 11.12.2007 року з визначенням розміру недоїмки на суму 93 287 грн. 93 коп. та пені в розмірі 9 668 грн. 78 коп. вручена особисто керівнику підприємства та головному бухгалтеру, що посвідчується їх підписами з прикладенням печатки підприємства на акті (а.с. 11).
Відповідно до п. 3.4.1. «Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.
Рішення про стягнення донарахованих сум страхових внесків та застосування фінансових санкцій направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням 08.01.2008 року за вказаною відповідачем адресою в заяві про реєстрацію ТОВ “Агро-гарант-цукор» м. Кіровоград вул. Луначарського 30/1, але було повернуто позивачу з відміткою установи поштового зв'язку про те, що організація вибула з даної адреси. Про зміну адреси відповідач не повідомив позивача.
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Кодекс адміністративного судочинства України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідач позовні вимоги не заперечив, направлена йому поштова кореспонденція за вказаною в довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області адресою м. Кіровоград вул. Комарова 64 вручена згідно до поштових повідомлень № 3084415 та № 3172527 відповідно 05.05.2008 року та 24.05.2008 року, але скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні відповідач не виявив бажання, викладені в ухвалах суду від 25.04.2008 року та від 20.05.2008 року вимоги про надання до суду документів не виконав.
Поряд з цим господарським судом при розгляді справи враховуються правові позиції Вищого Адміністративного Суду України згідно до яких недодержання вимог правових норм, які регулюють прийняття акта, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акту. Якщо ж у цілому акт узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є правильним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачене законодавством.
Суд не находить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 29 309 грн. 11 коп. заборгованості, в тому числі: 21 735 грн. 74 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках та 7 573 грн. 37 коп. нарахованої до стягнення пені. Господарським судом приймається до уваги, що наданим позивачем розрахунком позивач фактично зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення пені, оскільки в позовній заяві значиться до стягнення пеня на суму 9 668 грн. 78 коп., а з наданого 20.06.2008 року розрахунку вбачається розмір пені в сумі 7 537 грн. 37 коп.
Однак, господарський суд не находить підстав для виходу за межі позовних вимог та враховуючи пропозицію прокурора і позивача вважає за необхідне призначити до стягнення пеню в розмірі 7 537 грн. 37 коп.
Підставою для висновку про обґрунтованість позовних вимог є наступне:
Частиною 3 ст. 17 та ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пунктом 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за № 30/522 передбачено сплату роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Відповідно до ст. 38 вищезазначеного Закону у разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Доказів сплати страхових внесків та пені або оскарження в установленому законом порядку розпорядження позивача про стягнення коштів відповідач суду не представив.
Право безспірного стягнення не сплачених в строк страхових внесків та пені, передбачене ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не може бути використане позивачем, оскільки даним Законом не передбачено за яким саме виконавчим документом може бути здійснено стягнення. А статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що стягнення на грошові кошти юридичних осіб, що знаходяться у банку може бути звернено за виконавчими документами, передбаченими законами України.
Поряд з цим, господарський суд проаналізувавши обставини пов'язані з перебуванням відповідача в процедурі провадження у справі про банкрутство не находить підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості по внесках та пені, оскільки господарським судом Кіровоградської області справа № 10/116 по банкрутству Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-гарант-цукор» порушена 11.06.2007 року з одночасним оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до приписів ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а вже 27.09.2007 року провадження у вказаній справі припинене. Грошове зобов'язання відповідача виникло в десятиденний термін після отримання рішення, тобто з 30.12.2007 року і вказані вимоги є конкурсними.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.06.2007 року порушено провадження у справі № 10/116 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гарант-цукор». Однак, в засобах масової інформації оголошення про банкрутство боржника не було опубліковано.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Згідно ч. 2. ст. 14 Закону зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Правові наслідки для осіб, які не звернулись в установлений термін зі своїми вимогами, визначені в п. 5 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: їх вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не порушено порядок звернення до суду і його вимоги підлягають до задоволення.
Враховуючи правовий статус позивача, господарський суд прийшов до переконання про необхідність розглянути спір по суті в порядку Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи наступне. Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Визначившись з питанням щодо правовідносинами між учасниками спору про віднесення їх до таких, які підлягають до розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, провівши розгляд адміністративної справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд враховує особливість вказаного Кодексу стосовно презумпції винності суб'єкта владних повноважень та приписи ст. 71 КАС України про обов'язок доказування кожною стороною обставин на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, приходить до переконання, що позивачем та прокурором надано безспірні докази про наявність правопорушення з боку відповідача, наданими позивачем доказами доведено сам факт скоєного правопорушення, тобто порушення його права на отримання внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", 25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 64 (р/р 260076923 в АППБ "Аваль", код ЄДРПОУ 31975271) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 15 (р/р 37170975900002 УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 22218952) суму недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 21 735, 74 грн. та пені в сумі 9 668, 78 грн. за грудень 2007 року, на загальну суму 31 404, 52 грн. заборгованість (недоїмку) в розмірі 29 309 грн. 11 коп.
Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 24 червня 2008 року.
Копію постанови направити прокурору м. Кіровограда, прокуратурі Кіровоградської області та сторонам, зокрема відповідачу за адресою м. Кіровоград вул. Комарова 64.
Суддя
Ю. І. Хилько