91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
12.06.08 Справа № 16/75
За позовом Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяєчка»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 28715 грн. 49 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -не прибув,
від відповідача -Смєтаніна Е.Л., дов. від 05.06.08.,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії по договору від 25.06.02. №209 у сумі 16 425,71 грн. за період з лютого 2006р. по грудень 2007р., пеню у сумі 8128,96 грн. за період з 16.02.07. по 20.02.08., інфляційних нарахувань у сумі 3777,91 коп. за період з лютого 2006р. по грудень 2007р., 3% - річних у сумі 382,91грн. за період з лютого 2006р. по грудень 2007р.
На адресу господарського суду Луганської області 08.05.08. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 05.05.08. № 245, яким він заперечує проти позову у зв'язку з тим, що відповідач повідомленнями від 09.09.05. № 178, від 07.10.05. № 181, від 16.06.06. № 41 письмово заявив про розірвання договору від 25.06.02 № 209, укладеного з позивачем. Відповідач заперечує проти нарахованої пені, з посиланням не те, що розмір пені за прострочення плати не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банка України, діючої в період за який нараховується пеня. Відповідач також посилається на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання обов'язків припиняється через шість місяців з дня, в який забов'язання повинно бути виконано.
Відповідач заперечує проти нарахованої суми інфляції посилаючись на те, що сплаті з урахуванням індексу інфляції підлягає лише сума боргу, в той час, як позивачем нарахована сума індексу інфляції на борг з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
Повноважний представник відповідача надав у судовому засіданні 12.06.08. заяву, якою визнав позов частково, а саме: відповідач визнав суму основного боргу за надану послугу по постачанню теплової енергії за договором від 25.06.02. №209 у розмірі 16425,71грн.; визнано позов в частині заявлених до стягнення 3% річних у сумі 382,91грн.; частково визнано позов заявлених до стягнення інфляційних нарахувань - на суму 2275,90грн.
Проти заявленої до стягнення пені відповідач заперечив у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст.232 ГК України при розрахуванні даної вимоги за період понад одного року.
Позивач у судове засідання не прибув, доводів відповідача не заперечив.
Дослідивши матеріали справи та вислухав представника відповідача, керуючись ст.22 ГПК України і п.5ст.78 ГПК України, суд приймає визнання відповідачем позову в частині боргу на суму 16425,71грн., інфляційних нарахувань на суму 2275,90грн., річних в сумі 328,91грн. тому, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інших осіб і не суперечать діючому законодавству. Позовні вимоги в цій часті повністю підтверджені матеріалами справи, обґрунтовані, відповідають закону і підлягають до задоволення.
За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача виконувати умови укладеного договору на постачання теплової енергії по договору від 25.06.02. №209 належним чином і у повному обсязі оплатити позивачу послуги по постачанню теплової енергії, суд приймає визнання відповідачем позову в частині боргу на суму 16425,71грн.
Правилом ст.625 ЦК України цілком обґрунтовано заявлені до стягнення інфляційні нарахування і річні, але позивач невірно розрахував розмір інфляційної складової на суму 3777,91грн., розраховуючи дану вимогу на борг 16425,71грн., який склався станом на січень 2008 року, між тим як вимога нарахована за період з лютого 2006 року. Таким чином, заперечення відповідача і наданий ним розрахунок відповідають вимогам закону і позовну вимогу про стягнення інфляційних нарахувань слід задовольнити частково -на суму 2275,90грн., яку і визнав відповідач.
Розрахунок позовної вимоги про стягнення 3% річних виконано відповідачем з дотриманням ст.625 ЦК України ( і формули розрахунку), тому суд приймає визнання відповідачем даної вимоги на суму 382,91грн. і позов в цій часті задовольняє.
Доводи відповідача щодо розрахування позивачем неустойки у вигляді пені у сумі 8128,96 грн. за період з 16.02.07. по 20.02.08. з порушенням встановленого законом порядку цілком обґрунтовані і правомірні, адже ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що у разі несвоєчасного виконання грошового обов'язку боржником (відповідачем), кредитор (позивач) має право на стягнення неустойки за весь час прострочення, але не більше ніж за пів року з дня прострочення виконання обов'язку, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.
Правова природа неустойки (ст.ст.230-232 ГК України, а також ст.ст.549-551 ЦК України) характеризується, перш за все, фактом порушення зобов'язання і періодом, протягом якого це порушення тривало.
Між тим, законом обмежено право позивача на стягнення неустойки (штрафу, пені) за весь час прострочення виконання обов'язку боржником: стаття 232 ГК України встановлює, що позивач має право нарахувати неустойку за перші шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Договором на постачання теплової енергії від 25.06.02. №209, укладеним сторонами по справі, не встановлено, що період нарахування неустойки перевищуватиме півроку, тобто, конкретно в договорі не вказано, що пеня може бути розрахована за рік (або за інший період часу). В договорі (п.7.2) вказано розмір неустойки та обов'язок нарахування даної санкції за кожен день прострочення виконання обов'язку, а конкретного розміру періоду не визначено, і не вказано в договорі, що пеня має бути розрахована за рік (чи інше). Тому, період, за який має бути нарахована позивачем неустойка за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії від 25.06.02. №209 , слід визначати у відповідності до вимог закону -ст.232 ГК України -за півроку.
Позивач заявив неустойку за період більш ніж за рік, що є підставою для відмови в цій частині позову.
За таких підстав, позов слід задовольнити частково і у відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.193,230-232 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, п.5ст.78,ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяєчка», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. «Менделєєва», 56, ід. код 13408932 на користь Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області, ід. код 00131050 борг в сумі 16425,71грн., інфляційні нарахування в сумі 2275,90грн., 3% річних в сумі 328,91грн., витрати по держмиту в сумі 190,30грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,20грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
2. В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -13.06.08.
Суддя Р. Шеліхіна