01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"06" травня 2008 р. Справа № 18/62/15/090-08
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гамайун», м. Київ
до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород
про стягнення 106972,15 грн.
за участю представників:
від позивача: Глушко О.С. (дов. № 189/07 від 24.10.2007 р.);
від відповідача: Єлтишева С.Л. (дов. № 119-17/2 від 17.10.2007 р.);
Обставини справи:
До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду м. Києва надійшла справа № 18/62 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гамайун»(далі-позивач) до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі-відповідач) про стягнення 106972,15 грн., з яких 52097,09 грн. пені за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р., 45681,46 грн. інфляційних втрат та 9193,60 грн. 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 426929,50 грн. за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р., укладеного між сторонами, яке було стягнуто з відповідача на користь позивача постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182, та остаточно сплачене відповідачем із затриманням-23.11.2007 р. У зв'язку з чим позивачем за весь час прострочення нараховано відповідачу 52097,09 грн. пені, 45681,46 грн. інфляційних втрат та 9193,60 грн. 3% річних. Всього ціна позову становить 106972,15 грн.
Представник позивача в судових засіданнях 15.04.2008 р. та 06.05.2008 р. підтримав позов.
В судовому засіданні 06.05.2008 р. представник відповідача надав суду відзив № 154/Ю від 15.02.2008 р. на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування неустойки (штрафу, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, як встановлено судами апеляційної та касаційної інстанцій днем, коли зобов'язання мало бути виконано є 26.12.2006 р., отже, на думку відповідача останнім днем подання позову щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) є 25.06.2007 р.. Щодо стягнення інфляційних втрат, то посилаючись на Роз'яснення Вищого арбітражного суду України відповідач зазначає, що сума, належна до сплати, розраховується з урахуванням індексу інфляції на момент пред'явлення позову, тобто касаційною інстанцією було затверджено стягнення з відповідача суму з урахуванням індексу інфляції на момент пред'явлення позову, тобто до 05.03.2007 р. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.05.2008 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, наданому в судовому засіданні 06.05.2008 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01 червня 2004 р. між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гамайун»та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 51/2004-ФП, предметом якого, згідно з п. 1.1., є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативний (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахувння (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні.
Відповідно до абзацу 2. п.п. 1 п. 1 вказаного Договору під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії) ковер-нотом ризику виконання усіх чи частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика.
Між позивачем та Сінявським Костянтином Едуардовичем укладено договір № 15/784402/2006 від 04.08.2006 р. страхування наземного транспортного засобу.
04.08.2006 р., на виконання умов договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 51/2004-ФП, між позивачем та відповідачем укладено ковер-нот за № 4/08/2006, згідно з яким відповідач перестрахував застрахований у позивача транспортний засіб. Відповідальність відповідача за договором перестрахування склала 85%.
07.11.2006 р. з перестрахованим у відповідача транспортним засобом стався страховий випадок за ризиком «Викрадення», в цей же дань власник транспортного засобу подав позивачу заяву про його викрадення та про виплату страхового відшкодування.
Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся з проханням перерахувати на користь позивача належну до відшкодування частку перестрахового відшкодування.
Зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182 за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Гамайун» до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта» про стягнення 449983,68 грн. та є преюдиційними відповідно до ст. 35 ГПК України.
У зв'язку з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 449983,68 грн., з яких 426929,50 грн. заборгованості за договором № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р., 5977,01 грн. інфляційних втрат, 14515,60 грн. пені та 2561,57 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2007 р. у справі № 18/182 позивачу у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182 рішення господарського суду м. Києва від 05.04.2007 р. у справі № 18/182 скасовано, позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 426929,50 грн. заборгованості за договором № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р., 5649,50 грн. інфляційних втрат, 13720,23 грн. пені та 2421,21 грн. 3% річних; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2007 р. у справі № 18/182 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182 залишено без змін.
23.11.2007 р. відповідачем сплачено позивачу 455575,56 грн. з призначенням платежу «Виплата страхового відшкодування згідно з наказом № ВПФ-901-06 від 23.11.2007. до ковер-ноту № 4/08/2006 від 04.08.2006 р.»
Отже, страхове відшкодування фактично виплачене відповідачем позивачу тільки 23.11.2007 р.
Оскільки страхове відшкодування за договором № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р. сплачено відповідачем позивачу тільки 23.11.2007 р., позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою просить стягнути з відповідача 3 % річних, нарахованих за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р. у сумі 9193,60 грн., інфляційні втрати у сумі 45681,46 грн. за період з лютого по жовтень 2007 р. включно та пеню у сумі 52097,09 грн. за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р., які нараховані позивачем на страхове відшкодування у сумі 426929,50 грн. за договором № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р.
Як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 18/182, штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування за договором № 51/2004-ПФ від 01.06.2004 р. підлягають нарахуванню з 26.12.2006 р.
З матеріалів справи вбачається, що 3% річних та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування, стягнуті постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182, нараховані за період з 26.12.2006 р. по 05.03.2007 р., а інфляційні втрати -за грудень 2006 р.-січень 2007 р.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182 було стягнуто 3% річних, нарахованих за період з 26.12.2006 р. по 05.03.2007 р. та інфляційні втрати, нараховані за період з грудня 2006 р. по січень 2007 р., виплата страхового відшкодування була проведена відповідачем тільки 23.11.2007 р., то на підставі вищезазначених норма права, та враховуючи, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься в позовній заяві, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 9193,60 грн., які нараховані за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р., та інфляційних втрат у сумі 45681,46 грн., які нараховані за період з лютого 2007 р. по жовтень 2007 р. включно, підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 52097,09 грн. пені, яка нарахована за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р., то судом встановлено наступне.
Відповідно до п.п. 3.3.6. п. 3.3. ч. 3 Договору № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р. перестраховик зобов'язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 52097,09 грн., яка нарахована за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено вище, штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування за договором № 51/2004-ФП від 01.06.2004 р. підлягають нарахуванню з 26.12.2006 р., пеня у сумі 13720,23 грн., стягнута за постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. у справі № 18/182 за несвоєчасне виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування, нарахована за період з 26.12.2006 р. по 05.03.2007 р., отже, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позовна вимога в частині стягнення пені у сумі 52097,09 грн. за період з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р. підлягає частковому задоволенню у сумі 22165,25 грн., яка нарахована за період з 06.03.2007 р. по 26.06.2007 р.
Посилання відповідача в запереченнях проти позову на ст. 232 ГК України, не береться судом до уваги, оскільки зазначеною статтею передбачений не строк позовної давності, а період нарахування штрафних санкцій, тоді як строк позовної давності за позовами про стягнення пені терміном в один рік, передбачений ст. 258 ЦК України, позивачем не пропущений.
Заперечення відповідача проти нарахування інфляційних втрат також не приймаються судом до уваги, оскільки ст. 625 ЦК України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Гамайун» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, 10, код 31901152) 45681,46 грн. (сорок п'ять тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 46коп.) інфляційних втрат, 9193,60 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто три грн. 60коп.) 3% річних, 22165,25 грн. (двадцять дві тисячи сто шістдесят п'ять грн.. 25 коп.) пені, 770,41 грн. (сімсот сімдесят грн. 41коп.) витрат по сплаті державного мита та 84,98 грн. (вісімдесят чотири грн. 98коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 16.05.2008 р.