01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
23.06.08 Справа № 17/362-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстр»
до Відкритого акціонерного товариства
“Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів»
про стягнення 3 475,81 грн
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно з протоколом судового засідання.
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстр» (далі -Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів» (далі -Відповідач) про стягнення 3 475,81 грн., з яких 3 300,00 грн -основний борг та 175,81 грн -пеня.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 109 від 11.09.2002р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненні.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено. В судових засіданнях 15.01.2008р., 31.03.2008р. та 12.05.2008р. оголошувались перерви.
В судовому засіданні 23.06.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
11 вересня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстр» та Відкритим акціонерним товариством “Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів» було укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 109 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) емітент (відповідач) передає, а реєстратор (позивач) приймає повний реєстр власників іменних цінних паперів Відповідача та здійснює його ведення згідно “Положення порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого наказом ДКЦПФР №60 від 26.05.1998р.
Відповідно до п. 7.3 Договору та Додатку №1 до Договору, відповідач сплачує за надані послуги щоквартально абонентську плату в розмірі 300 гривень.
Однак, як свідчать матеріали справи починаючи з 4 кварталу 2004 року відповідач не здійснює оплату, не зважаючи на своєчасне отримання належних рахунків-фактур та актів здачі-прийому виконаних робіт.
В зв'язку з систематичною несплатою за надані послуги 15.03.2006 року відповідачеві було надіслано цінним листом з описом вкладення наступні документи: Рахунок фактура №СФ-0000096 від 06.03.2006 року на суму виниклої заборгованості у розмірі 1500 грн, Акт здачі-прийому робіт за 1 -й квартал 2006 року від 31.03.2006 року, Акт звірки розрахунків від 15.03.2006 року. Відповіді на цей лист позивачем отримано не було.
25 вересня 2006 року відповідачеві також було надіслано цінним листом з описом вкладення наступні документи: Рахунок фактура № СФ-380 від 18 вересня 2006 р. на суму виниклої заборгованості у розмірі 2100 грн, Акт здачі-прийому робіт за 3-й квартал 2006 року від 30 вересня 2007 року, Акт звірки розрахунків станом на 1 жовтня 2006 року. Відповіді на цей лист також позивачем не отримано.
5 вересня 2007 року відповідачеві також було надіслано цінним листом з описом вкладення наступні документи: Рахунок фактура № СФ-0000282 від 4 вересня 2007 р. на суму виниклої заборгованості у розмірі 3300 грн, Акт здачі-прийому робіт за 3-й квартал 2007 року від 4 вересня 2007р. Акт звірки розрахунків станом на 4 вересня 2007р. Відповіді на цей лист позивачем не отримано.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки Договір № 109 від 11.19.2002р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів не містить в собі строку виконання зобов'язання, моментом пред'явлення вимоги щодо сплати за 1 - 4 квартали 2005 року та 1 квартал 2006 року є 15 березня 2006 року, коли відповідачу було направлено цінний лист із доданими до нього рахунком фактурою, актом здачі-прийому робіт та актом звірки розрахунків. Із врахуванням триденного терміну поштового пересилання та семиденного строку передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов'язання по сплаті повинно було бути виконано у строк до 26 березня 2006 року.
Моментом пред'явлення вимоги щодо сплати за 2-3 квартали 2006 року є 25 вересня 2006 року, коли Відповідачу було також направлено цінний лист із доданими до нього рахунком фактурою, актом здачі-прийому робіт та актом звірки розрахунків. Із врахуванням триденного терміну поштового пересилання та семиденного строку передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язання по сплаті повинно було бути виконано у строк до 6 жовтня 2006 року.
Моментом пред'явлення вимоги щодо сплати за 4 квартал 2006 року та 1-3 квартали 2007 року є 5 вересня 2007 року, коли Відповідачу було вкотре направлено цінний лист із доданими до нього рахунком фактурою, актом здачі-прийому робіт та актом звірки розрахунків. Із врахуванням триденного терміну поштового пересилання та семиденного строку передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язання по сплаті повинно було бути виконано у строк до 16 вересня 2007 року.
Отже, станом на дату подання позовної заяви Відповідач не розрахувався за 1 - 4 квартали 2005 року, за 1 - 4 квартали 2006 року та за 1-3 квартали 2007 року і загальна заборгованість Відповідача за надані послуги складає 3300,00 гривень (300 грн. х 11 кварталів = 3 300,00 грн.).
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2007р. у справі № 45/197 позов ТОВ “Галс-реєстр» до ВАТ “Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів» задоволено повністю, визнано недійсною додаткову угоду від 30.03.2005р. до договору від 11.09.2002 № 109 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “Переяслав-Хмельницький завод продтоварів», укладену між ТОВ “Галс-Реєстр» та ВАТ “Переяслав-Хмельницький завод продтоварів», згідно з якою було припинено дію Договору від 22.09.2002р. № 109 та про передачу системи реєстру новому реєстратору.
Зазначеним рішенням також встановлено, що: “Отже, пан Поживотько В.Б. не був уповноважений на підписання оспорюваної угоди від імені позивача. Тому додаткова угода від 30.03.2005 до договору від 09.11.2002 № 109 підписана з боку позивача не уповноваженою на це особою».
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що згідно трьохстороннього Акту прийому-передачі документів від 05.04.2005р. система реєстру відповідача на законних підставах передана для обслуговування іншій особі, при цьому позивач на цей момент не висував відповідачу матеріальних претензій, а зазначений Акт судом недійсним не визнано.
Наданий відповідачем суду акт прийому-передачі документів системи реєстру ВАТ “Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів» від 05.04.2005 не може бути прийнято судом як належний доказ щодо припинення договірних відносин між сторонами, оскільки з нього вбачається, що від імені позивача на підставі довіреності від 07.03.2005 №07/03-01 (анульована новим директором позивача Шчудло О.А. 01.04.2005) діяв Іваненко М.А., який з 10.03.2005 був звільнений із займаної посади за власним бажанням, а отже відповідно до пункту 12.7 Положення не мав права доступу до інформації системи реєстру.
Пунктом 8.13 Положення (чинного на момент його складання) передбачено, що акт прийому-передачі підписується уповноваженою особою реєстроутримувача, який передає реєстр, уповноваженою особою нового реєстраутримувача та уповноваженою особою емітента.
Отже, акти прийому-передачі документів системи реєстру, ведення яких здійснювалось позивачем, були підписані особою, яка діяла на підставі анульованої (визнаної недійсною) довіреності та не мала права доступу до системи реєстру, що суперечить вказаному пункту Положення.
Аналогічна позиція з даного питання викладена і в рішення господарського суду міста Києва у справах № 40/6 та № 40/5, які залишені без змін постановами Вищого господарського суду України від 27.03.2008р.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 300,00 грн. заборгованості за Договором № 109 від 11.09.2002р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до п. 7.4. Договору Відповідач у випадку несвоєчасної сплати платежів за надані послуги сплачує пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої або несплаченої вчасно суми за кожен день затримки.
З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені нараховані за шість місяців на суму заборгованості 2 100 грн у розмірі 175,00 грн. відповідно до поданого розрахунку.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Переяслав-Хмельницький завод продовольчих товарів» (код 00378589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстр» (код 31088389) 3 300,00 грн. основного боргу, 175 грн. - пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Суховий В. Г.