Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
10.06.2008
Справа №2-1/12163-2007
за позовом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А. А. Боброва, (98677, АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35),
до відповідача Алупкінської міської ради, (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. гр. Лапшина Ольга Олександрівна, (98677, АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35-22),
2. Міністерство охорони здоров'я України, (м. Київ, вул. М. Грушевського, 7),
про скасування рішення,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивача Степанищева Ю.І. - представник, дов. від 11.02.2008р.
від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином
за участю третіх осіб:
1) не з'явився, повідомлений належним чином,
2) не з'явився, повідомлений належним чином,
Суть спору: Дитячий спеціалізований санаторій ім. А. А. Боброва звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить скасувати рішення Алупкінської міської ради від 05.08.2005р. №75/3 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки гр. Лапшиній О.О. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель».
Ухвалою від 03.09.2007р. суд залучив до участі у справі, у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізичну особу Лапшину О.О. та Міністерство охорони здоров'я України.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 116,149,152 Земельного Кодексу України, ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та мотивовані тим, що відповідачем прийнято спірне рішення, яке обмежує права позивача, як користувача земельної ділянки.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оспорюване рішення відповідає вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, що його видав. Крім того, відповідач вказує, що у позивача відсутні документи, що підтверджують закріплення меж земельної ділянки.
У своїх письмових поясненнях третя особа (Лапшина О.О.) зазначила що, спірна земельна ділянка не зареєстрована за санаторієм, крім того в державному акті на право постійного користування землею, на який посилається позивач взагалі відсутня адреса.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.11.2007р. провадження у справі зупинено, призначено судову землевпорядкувальну експертизу, проведення якої доручено експертам Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.05.2008р. провадження у справі поновлено.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, суд
На підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ №0000030 від 07.04.1995р. санаторію ім. проф. А. А. Боброва надана у постійне користування земельна ділянка площею 11,2632 га в межах, визначених планом землекористування для функціонування санаторію на підставі рішення Алупкінської міської ради 14 сесії 21 скликання від 30.06.1992р.
Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3.
Рішенням 34 сесії 4 скликання Алупкінської міської ради №75/6 від 05.08.2005р. гр. Лапшиній О.О. надано дозвіл на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га у м. Алупка по вул. Леніна (район будинку № 35) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з наступною передачею ділянки у приватну власність.
Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, а частиною 5 зазначеної встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 Земельного кодексу України. Положеннями частини другої цієї статті передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку про обов'язковість надання згоди землекористувачем, у даному випадку Дитячим спеціалізованим санаторієм ім. А. А. Боброва, на вилучення земельної ділянки.
В матеріалах справи відсутні жодні документально підтверджені відомості, які б свідчили про звернення до позивача щодо надання згоди на вилучення з постійного користування земельної ділянки площею 0,04га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Неспроможними є доводи відповідача відносно того, що зазначена земельна ділянка не відноситься до земель, які знаходяться у користуванні позивача, оскільки відповідно до довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів вих. №15188-2/10-20 від 12.11.2006р. станом на 01.07.2006р. за землекористувачем - Дитячим санаторієм ім. А. А. Боброва МОЗ України, закріплена на праві постійного користування земельна ділянка площею 11,2632 га, яка розташована у м. Алупка, вул. Леніна, 35.
Факт включення земельної ділянки по вул. Леніна, 35 у м. Алупка до складу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, також підтверджується звідним оціночним актом за домоволодінням №33 (35) по вул. Леніна у м. Алупка, яке знаходиться у володінні Міністерства охорони здоров'я УРСР, в підпорядкуванні якого у свою чергу знаходиться позивач.
Крім того, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №3206 від 18.04.2008р., проведеної експертами Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами натурних та документальних досліджень, встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 0,04га, що знаходиться в користуванні Лапшиної О.О. на підставі спірного рішення №75/3 від 05.08.2005р., розташований в межах земельної ділянки площею 11,2632 га, що переданий в постійне користування Дитячому спеціалізованому санаторію ім. А. А. Боброва на підставі Державного акту на право постійного користування серії КМ №0000030 від 07.04.1995р.
Викладене свідчить про те, що земельна ділянка, визначена у спірному рішення Алупкінської міської ради входить до складу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення відповідача вимогам законодавства, оскільки право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
В п. 2 Роз'яснення Президії Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» наголошується, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушен ня, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільне право порушене, не визнається чи оспорюється відповідачем і що саме йому належить право вимоги.
Зважаючи на порушення відповідачем вимог діючого законодавства при наданні гр. Лапшиній О.О. дозволу на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га у м. Алупка по вул. Леніна (район будинку № 35) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з наступною передачею ділянки у приватну власність, в той час, як зазначена земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні іншої юридичної особи, суд констатує, що оскаржуване рішення Алупкінської міської ради від 05.08.2005р. №75/3 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки гр. Лапшиній О.О. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель» є незаконним, таким, що порушує права позивача як землекористувача зазначеної земельної ділянки, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Судові витрати зі сплати державного мита в розмірі 85,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн. та витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи судом покладаються на відповідача у порядку статті 49 ГПК України.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 10 червня 2008 року.
Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 17 червня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Алупкінської міської ради від 05.08.2005р. №75/3 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки гр.Лапшиній О.О. для будівництва та обслуговування жилої будівлі та господарських споруд».
Стягнути з Алупкінської міської ради, (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32, відомості про банківські реквізити у справі відсутні) на користь Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А. А. Боброва, (98677, АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35, банківські реквізити: рахунок 35218003000084 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01995731) судові витрати зі сплати державного мита в розмірі 85,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 1876,80грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.