справа № 5020-7/389-1/103-2/028
"05" червня 2008 р. 12:58 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Шевчук Н.Г.,
при секретарі: Лівінській Ю.С.,
за участю
представників:
позивача - Затолокін Р.С., довіреність ВСК №239225 від 22.11.2005;
відповідача -Онущак Н.С., довіреність №1732 від 07.09.2007,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Національного банку України в особі Головного управління
Національного банку України в Автономній Республіці Крим
(95000, м. Сімферополь, вул. Горького, 4)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства Банк «Морський»
(99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
про стягнення 12427,00 грн.
Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим (далі - Національний банк України в особі ГУ НБУ в АРК) 05.10.2005 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Морський» (далі -ВАТ “АБ “Морський») про стягнення штрафу у сумі 12427,00 грн. за порушення валютного законодавства відповідно до постанови Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 від 18.04.2005.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на пункт 3.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000, та невиконанням відповідачем вимоги щодо добровільної сплати штрафу, накладеного на нього постановою Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 від 18.04.2005 за порушення терміну надання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2003, на 731 день.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що зазначений штраф на нього накладений неправомірно.
Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-7/389 від 10.01.2006 у позові було відмовлено (т. 2 арк. с. 124-131).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 це рішення скасоване, позов задоволений (т. 2 арк. с. 161-169).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007 зазначені рішення господарського суду першої інстанції та постанова господарського суду апеляційної інстанції скасовані з тієї підстави, що цей спір слід було розглядати не у порядку Господарського процесуального кодексу України, а відповідно до пункту 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (т. 2 арк. с. 194-196). Справа передана на новий розгляд у порядку адміністративного судочинства до господарського суду міста Севастополя.
При новому розгляді справи, якій був привласнений номер 5020-7/389-1/103-2/028, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Постановою Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 18.04.2005 за результатами перевірки Акціонерного банку “Морський» останній згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.2003 №15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю» і абзацом другим пункту 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 12427,00 грн. за порушення терміну надання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2003, на 731 день (т. 1 арк. с. 19).
Зазначена постанова була оскаржена ВАТ “АБ “Морський» як в Апеляційну комісію Національного банку України, яка рішенням №40/2005 від 22.08.2005 у задоволенні апеляційного звернення відмовила (т. 1 арк. с. 20-23), так і у судовому порядку.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 14.11.2007 у справі №20-1/107-2/424 за позовом ВАТ “АБ “Морський» до Національного банку України в особі ГУ НБУ в АРК постанова Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 від 18.04.2005 скасована.
Однак, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у цій справі постанова господарського суду першої інстанції від 14.11.2007 скасована, у позові ВАТ “АБ “Морський» відмовлено (т. 3 арк. с. 20-25).
Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у справі №20-1/107-2/424 набрала законної сили з моменту проголошення. А тому постанова Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 від 18.04.2005 вважається такою, що винесена правомірно.
Нормою частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене обставини щодо правомірності винесення Головним управлінням Національного банку України в Автономній Республіці Крим постанови №09-025/5581 від 18.04.2005 та притягнення ВАТ “АБ “Морський» до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу у сумі 12427,00 грн. при розгляді справи №5020-7/389-1/103-2/028 не доказуються.
Відповідно до приписів пункту 3.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430, в редакції, що діяла на момент притягнення ВАТ “АБ “Морський» до відповідальності, постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства, яка складається за формою згідно з додатком 2, підписується однією із службових осіб, указаних у пункті 3.4 цього розділу, та надсилається територіальними управліннями НБУ порушнику, який протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.
У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.
У цей строк штраф відповідачем у добровільному порядку не був сплачений, а тому вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню.
Штраф у сумі 12427,00 грн. та державне мимо у сумі 124,27 грн. були сплачені відповідачем у порядку примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 02.03.2006, виданого на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 (т. 2 арк. с. 204-205).
Після скасування цієї постанови постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007 питання про поворот виконання судового рішення не розглядалось.
Відповідно до положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із зміною найменування відповідача суд допускає процесуальну заміну відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Морський» на відкрите акціонерне товариство Банк “Морський» (т. 3 арк. с. 41).
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Банк “Морський» (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-а, код 20748213, МФО 324742, кор./рахунок №32002100200 в Головному управлінні Національного банку України в Автономній Республіці Крим) в доход Державного бюджету України штраф у сумі 12427,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста двадцять сім грн. 00 коп.) відповідно до постанови Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим №09-025/5581 від 18.04.2005 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.
3. Роз'яснити сторонам, що:
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г.Шевчук
10.06.2008