Красноокнянський районний суд Одеської області
67900, смт.Красні Окни, Одеської областівул.Шевченка, 4, телефон (04861)2-10-82
Справа № 1/1517/73/2011
11.08.2011р.смт.Красні Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Криворучка П.В.,
при секретарях Радіоновій О.М., Івановій Л.В., Канському О.С.,
за участю прокурорів Донченка О.М., Опалька О.М., Прищенка С.С.,
захисника ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Красні Окни, справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження,
уродженця та мешканця с.Мардарівка, Котовського району
Одеської області, українця, громадянина України, з неповною
середньою освітою, не одруженого, не працюючого, відповідно
до ст.89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження.
уродженця та мешканця с.Мардарівка, Котовського району
Одеської області, українця, громадянина України, з неповною
середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше
судимого: 14.05.2010р. Фрунзівським райсудом Одеської
області за ч.3 ст.185 КК України до 3-хроків позбавлення волі,
згідно ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік, в
скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження, уродженця
м.Біляївка, Одеської області, мешканця с.Мардарівка,
Котовського району Одеської області, українця, громадянина
України,з неповною середньою освітою, не одруженого, не
працюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочину,
передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,
уродженця та мешканця с.Володимирівка, Красноокнянського
району Одеської області, українця, громадянина України, з
неповною середньою освітою, перебуваючого в фактичних
шлюбних відносинах, не працюючого, відповідно до ст.89 КК
України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, -
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження,
уродженця та мешканця с.Володимирівка, Красноокнянського
району Одеської області, українця, громадянина України, з
неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,
відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, -
Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.10.2009р., близько 24.00год., пребуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо домовившись та розподіливши злочинні ролі, прибули до приміщення ферми приватного підприємця ОСОБА_7, розташованої в с.Володимирівка, Красноокнянського району Одеської області, де ОСОБА_2, погрожуючи охоронцю ОСОБА_8 застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, зачинив її в побутовому приміщенні ферми, та вимкнув освітлення на території ферми, а ОСОБА_4 знаходився неподалік, спостерігаючи чи немає небезпеки їх виявлення та затримання. Затим ОСОБА_2 розбив вікно приміщення ферми, через яке разом з ОСОБА_3 проникли в середину приміщення, звідки відкрито викрали 46 курей, по ціні 50грн., на загальну суму 2300грн., чим завдали потерпілому майнових збитків на зазначену суму. Викраденим підсудні розпорядились на свій розсуд.
Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 влітку 2010 року, точної дати досудовим та судовим слідством встановити не вдалось, достовірно дізнавшись від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення 22.10.2009р. ними та ОСОБА_2 відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, правоохоронним органам про це не повідомили, чим приховали особи злочинців, які вчинили тяжкий злочин.
Допитані в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними себе визнали повністю і пояснили суду, що дійсно 22.10.2009р. опівночі, вони з метою викрадення курей прибули до ферми ОСОБА_7, в с.Володимирівка, Красноокнянського району Одеської області, де ОСОБА_2 закрив охоронця в приміщенні, вимкнув світло та розбив вікно, через яке вони з ОСОБА_3 проникли в приміщення ферми, а ОСОБА_4 в цей час спостерігав, щоб їх ніхто не помітив та не затримав. Із ферми вони викрали декілька десятків курей, які помістили в мішки. Частину курей вони віднесли сестрі ОСОБА_4, а більша частина курей загинула, а тому вони їх викинули.
Допитані в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 також винними себе визнали повністю, пояснивши суду, що дійсно, дізнавшись від ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення останніми відкритого викрадення курей із приміщення ферми ОСОБА_7, до правоохоронних органів про це не повідомили, так як вказані особи є їхніми друзями.
Справа, в частині дослідження фактичних обставин вчинення злочинів, розглянута відповідно до ч.3 ст.299 КПК України.
Суд вважає, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч.3 ст.186 КК України як, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення, а дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.396 КК України як, заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.
При обранні виду та міри покарання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд приймає до уваги суспільну небезпеку скоєного, данні про їх особи, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд відносить: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а для ОСОБА_4 і скоєння злочину вперше.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудним суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, однак вважає за можливе обрати їм міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.
По справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 про відшкодування завданих матеріальних збитків в сумі 3700,00грн., в томі числі: 500,00грн. - вартість зламаного вікна, 1300,00грн. - вартість 26 курей-несучок, 1900,00грн. - вартість 20 півнів («когутів»), неотриманої вигоди в сумі 15756,00грн., та моральної шкоди в сумі 5000,00грн. /ар.сп.266-267/
Потерпілий в судовому засіданні наполягав на вказаних позовних вимогах, пояснюючи, що хоча ОСОБА_6 і ОСОБА_5 викрадення майна і не скоювали, однак раніше намагались ввести суд в оману, затягуючи таким чином розгляд справи та завдаючи йому матеріальних збитків від неотримання прибутків і моральну шкоду від тривалої участі в розслідуванні та розгляді справи.
Підсудні, визнаючи позовні вимоги частково, в судовому засіданні пояснювали, що викрадення курей із ферми потерпілого вони вчинили із-за того, що він не в повній мірі розрахувався за раніше виконувану роботу.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши всі подані сторонами докази, суд, на основі встановлених фактів і відповідних їм правовідносин, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного:
згідно розписки від 26.10.2009р. потерпілому повернуто шість курей; /ар.сп. 63 т.1 /
із відповіді ринку вбачається, що станом на листопад 2009 року вартість однієї курки-несушки склала 50,00грн., а вартість одного півні склала 95,00грн; /ар.сп. 129, 170 т.1 /
згідно накладної від 23.10.2009р., виданої потерпілому, вартість ремонту пошкодженого вікна склала 500,00грн.; /ар.сп. 187-188 т.1 /
відповідно до повідомлень відділу статистики та ринку, виробництво яєць від однієї курки-несучки, за період січень-серпень 2010 року, склала 198 шт., а вартість курячого яйця становила 1,20грн.; /ар.сп. 209-210 т.1 /
п.3 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайного права та інтересу;
відповідно до п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди;
згідно ч.1, п.2 ч.2 ст.22.ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав;
згідно п.п.2,4 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'я чи близьких родичів;
відповідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості;
ч.1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;.
ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини;
ч.1 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи;
Таким чином, позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення із підсудних, які приймали участь у викраденні майна, за виключенням вартості повернутих шести курей, оскільки потерпілим надані суду всі необхідні докази про завдані збитки та розмір неотриманої вигоди в результаті неправомірних дій підсудних.
Факт завдання моральної шкоди потерпілому суд находить доведеним, оскільки незаконне заволодіння його майном та тривале введення його в оману всіма підсудними, викликали у нього душевні страждання, негативно впливали на його стан, що змушувало від нього вжиття зусиль для нормалізації свого життя. Однак, позивач не надав суду достатніх аргументів і доказів, як передбачено ст.ст.10, 60 ЦПК України, того, що моральна шкода йому спричинена саме на вимагаєму суму, а тому ці вимоги, по думку суду, підлягають частковому задоволенню При визначенні розміру грошової суми відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого, ступінь вини підсудних, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, а тому суд прийшов до висновку, що сума відшкодування моральної шкоди в 3000,00грн., являється достатньою для компенсації перенесених душевних страждань.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_2 за ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
В силу ст.338 КК України, зарахувати ОСОБА_2 у відбутий строк покарання, час перебування під вартою з 14.03.2011р. по 11.08.2011р., тобто 4 місяці 27 днів, і вважати невідбутим строк покарання по даному вироку - 3 роки 08 місяців 03 дні.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 /три/ роки.
Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_2 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу йому, до вступу вироку в законну силу, змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши із-під варти в залі суду.
Визнати винним ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
На підставі ст.70 КК України, до призначеного покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, приєднати невідбуте покарання за вироком Фрунзівського районного суда Одеської області від 14.05.2010р., і остаточно призначити до відбування ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 /три/ роки.
Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу йому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Визнати винним ОСОБА_4 за ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки.
Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу йому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Визнати винним ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.1 ст.396 КК України та призначити їм покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 /три/ роки кожному.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік кожному.
Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_5, ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу їм, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користь ОСОБА_7 3400,00грн. - в якості відшкодування майнової шкоди, 15756,00грн. - в якості відшколдування неотриманої вигоди.
Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно, на користь ОСОБА_9 3000,00грн., в якості відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Речові докази по справі /ар.сп. 62-63 т.1 /: шість курей - залишити у власності потерпілого ОСОБА_7
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області, через Красноокнянський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя П. В. Криворучко