Справа № 2-1261/1539/11 року
"18" липня 2011 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Фабіжевський С. А
при секретарі Чашуріна К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, при цьому наполягав: на визнанні дійсним договору купівлі-продажу 32/100 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 17 травня 2011 року між ним, позивачем, і відповідачкою по справі, та на визнанні за ним, позивачем, права приватної власності на зазначений вище об'єкт нерухомості.
Позивач позов підтримав у повному обсязі, підтвердив обставина викладені у позовній заяві, та наполягав на задоволені позову у повному обсязі.
Відповідачка позов визнала у повному обсязі, підтвердила обставини справи, не заперечувала проти задоволення позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач дізнавшись, що відповідачка має намір продати 32/100 частини квартири АДРЕСА_1, і з цією метою позивач звернувся до відповідачки і домовившись про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу, сплатив обумовлену суму грошей (згідно розписки від 17 травня 2011 року, написаної відповідачкою власноруч 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.), домовившись що у майбутньому посвідчать угоду нотаріально.
Але, оформити угоду нотаріально відповідачка ухиляється, посилаючись на свою зайнятість та неможливість відвідати нотаріальну контору. А тепер відповідачка, вимагає від позивача доплати за продану нею спірну частку квартири, посилаючись на те, що вона зросла в ціні.
Зазначені підстави і змусили позивача звернутися до суду, надавши відповідні докази по справі.
Згідно яких, 32/100 частини квартири АДРЕСА_1, належить відповідачці по справі на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року (ВЕО № 812990 реєстр № 1703), посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу, ОСОБА_3.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсними.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 325, 328, 391, 655, 1268 ч. 3 ЦК України, суд -
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 32/100 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 17 травня 2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 32/100 частини квартири АДРЕСА_1, яка лічилася за ОСОБА_2.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
С у д д я Фабіжевський С. А