Справа № 2-1234/1539/11 року
"25" липня 2011 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Фабіжевський С. А
при секретарі Чашуріна К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач наполягав на стягненні з відповідача на свою користь 1063000 грн. за договором позики та судових витрат по сплаті держмита 1700 грн. і на ІТЗ -120 грн., а всього 1064820 грн., виходячи з положень ст.ст. 1046 -1050 п. 1 ЦК України; згадував при цьому і вимоги ст. 625 ЦК України, але позовних вимог про застосування штрафних санкцій за невиконання угодних обов'язків до відповідача не заявляв. Представив відповідні докази.
Відповідач позов визнав частково, а саме: визнав, що взяв у борг у позивача вимогливу суму коштів, свій підпис у розписці, але при цьому заявив, що між ним та відповідачем існувала домовленість про те, що позивач допомагає йому коштами, а він у свою чергу допомагає останньому у будівництві його об'єктів нерухомості технікою, людьми та будівельними матеріалами.
Крім того, за кошти позивача особисто він купив кран для будівництва за 263000 грн., який у подальшому позивач забрав до себе, а потім здав у оренду, до того ж за свої особисті кошти у взаєморозрахунок з позивачем він придбав ще один кран за 120000 грн. і віддав його позивачу. Нарешті, протягом всього часу існування боргу він частками віддавав позивачу ще 466000 грн., а залишену суму 214000 грн. (106300 грн.-849000 грн. (263000 грн.+120000 грн.+466000 грн.)) визнав як свою заборгованість за договором позики перед позивачем.
Вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у межах заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено, що 18 лютого 2007 року сторони уклали між собою договір позики без встановлення строку повернення боргу. Згідно цього у період з 18 лютого 2007 року по 20 травня 2008 року позивач позичив відповідачу кошти на загальну суму 1063000 грн. Про це сторонами було укладено відповідну розписку від 20 вересня 2009 року. При цьому термін повернення коштів було обумовлено першою вимогою позивача до відповідача про повернення коштів. Данні обставини стверджувалися позивачем, та не спростовувалися відповідачем, підтверджені розпискою від 20 вересня 2009 року, в якій відповідач визнав свій підпис.
15 квітня 2011 року позивач направив письмову «претензію»про повернення коштів, яку відповідач отримав 23 квітня 2011 року. Це також не спростовувалось останнім і підтверджено відповідними поштовими відправленнями. Але, у встановлений термін відповідач кошти не повернув, що і спіткало позивача 16 червня 2011 року звернутись з позовом до суду.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позикоотримувач) кошти або інші речі з визначеними родовими ознаками, а остання у свою чергу повинна повернути першій таку ж саму суму коштів, або рівну кількість речей такого ж роду та якості, а ст. 1049 ЦК України зобов'язує відповідача повернути позивачу кошти у обумовлений правочином термін, чого відповідач не дотримав.
При цьому (ч. 2 п. 1 ст. 1049 ЦК України), якщо угодою не встановлений термін повернення боргу або цей термін визначений часом пред'явлення вимоги, позика повинна бути повернена позикоотримувачем протягом 30 календарних днів з часу пред'явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено правочином.
Відповідачем не представлено жодного об'єктивного доказу своїм ствердженням, тому суд дійшов до висновку, що кошти відповідачем, які він позичив у позивача, повернуті останньому, хоча б частково, не були.
Задовольняючи позов, суд, враховуючи положення ст. 88 п. 1 ЦПК України, повинен стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88 п. 1, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 208 п. 1 п.п. 3, 1046 -1049 ЦК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1063000 грн. за договором позики, 1700 грн. по сплаті держмита та 120 грн. по сплаті за ІТЗ, а всього 1064820 (один мільйон шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене у 10 денний термін з дня його проголошення.
С у д д я Фабіжевський С. А