Справа № 2-а-581/11
29 березня 2011 рокум.Городище
в складі :
головуючого Голосія А.В.
при секретарі Волошиній І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та перерахунок пенсії
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та перерахунок пенсії. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що з 20.12.2007 року відповідач повинен був провести належні йому основну та додаткову пенсії, які вона отримує як особа, що потерпіла внаслідок ЧАЕС І категорії, інвалід 3 групи у відповідності до ст.ст. 50 , 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», і нараховувати та виплачувати йому пенсії в розмірі не меншому ніж: - 6 мінімальних пенсій державної пенсії за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватися виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, але відповідачем дані норми чинного законодавства не виконуються, що і змусило його звернутися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові та просить визнати дії відповідача неправомірними, та здійснити їй перерахунок призначеної державної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області у судовому засіданні та доданому письмовому запереченні позовні вимоги не визнав та заперечує щодо їх задоволення посилаючись на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра праці та соціальної політики. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Проте розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до якого поставлені позовні вимоги, стосується лише Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і не може бути застосовано до осіб, статус яких визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для узгодження цього питання Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи зокрема для потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалідів третьої групи становить 750 грн. Після винесення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року про визнання неконституційним пункту 28 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийняті постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року. Таким чином розмір пенсії позивача станом на 01.12.2009 року складає 1077 грн 97 коп. Також позивач пропустив строки позовної давності на звернення до суду. А тому відсутні підстави для визнання дій управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі неправомірними та проводити позивачу перерахунки та виплати до державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі діє в межах Закону та наданих йому повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення.
Позивачка є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками катастрофи аварії на Чорнобильській АЕС, її визнано інвалідом 3 групи та вона відноситься до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАСУ, закону України, міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку що при визначенні розміру пенсії по відношенні до позивача, підлягають застосуванню ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова КМУ №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, на підставі якої була нарахована пенсія позивачеві, оскільки остання суттєво звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Суд не приймає до уваги, що положення ч.3 ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст.49,50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до ст.67 ч.3 Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.50 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорій.
В силу чинного законодавства, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст.50 ЗУ №796, а не Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 р. та постанова КМУ 16.07.2008р. за №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.
Суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідно до положень ст.50 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 22.05.2008 року.
Проте відповідно до ст. 13 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» громадяни, здоров»ю та майно яких завдао шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енргії, мають право на її відшкодування в повному обсязі. Таким чином, суд приходить до висновку про проведеня перерахунку державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту виникнення у позивача права на її одержання, тобто з 20.12.2007 року.
За змістом ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж шестимісячний строк передбачений ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, виходячи з системного аналізу ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, п.3 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України та ч.ч. 2 та 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що на вимоги позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров'ю строки позовної давності не поширюються та шестимісячний строк звернення до адміністративного суду не застосовується. До того ж, у відповідності до ст.. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» право на відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров»ю особи, та у відповідності до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я не обмежуються будь - яким строком.
Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, ст. 152 Конституції України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. ч.4 ст. 9, 71, 72, 86, 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та перерахунок пенсії - задоволити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області щодо порядку обчислення державної та додаткової пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” з 20.12.2007 року по дату винесення судового рішення з врахуванням раніше виплачених витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. В. Голосій