01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.06.2008 № 31/102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
представників сторін
- позивача: Безносик А.О. (дов. від 28.05.08 № 225-КР-505),
- відповідача 1: не з'явився,
- відповідача 2: Ломінський Є.Л. (дов. від 08.01.08 № 07-34-1),
- відповідача 3: Мещеряк О.Ю. (дов. від 10.10.07),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
на рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2008
у справі № 31/102
за позовом Київської міської ради
до 1. Комунального підприємства "Київський іподром",
2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації,
3. Бобрицької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області
про визнання права постійного користування земельною ділянкою,
Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства “Київський іподром» (далі - відповідач 1), Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - відповідач 2), Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач 3), в якому з урахуванням прийнятих судом доповнень до позовної заяви просила:
- визнати право відповідача 1 на постійне користування земельною ділянкою площею 526,1 га, розташованою в Києво-Святошинському районі, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003494;
- поновити право постійного користування земельною ділянкою відповідача 1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003494;
- зобов'язати відповідачів 2 та 3 поновити в Державному земельному кадастрі запис про наявність у відповідача 1 права постійного користування земельною ділянкою площею 526,1 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 003494;
- визнати недійсним розпорядження відповідача 2 від 22.06.07 № 398;
- зобов'язати відповідача 2 поновити право постійного користування відповідача 1 земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-КВ № 003494.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.08 позовні вимоги Київської міської ради задоволено частково.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-КВ № 003494 визнано право територіальної громади міста Києва в особі відповідача 1 на постійне користування земельною ділянкою площею 526,1 га, що розташована в Києво-Святошинському районі.
Визнано недійсним розпорядження відповідача 2 від 22.06.07 № 398.
Зобов'язано відповідачів 2 та 3 поновити в земельно-облікових документах записи про наявність у відповідача 1 права постійного користування земельною ділянкою площею 224,7461 га (з них: 210,4 га - ріллі, 0,2 га - сіножаті, 6,5461 га - під господарськими дворами, 1,5 га - під господарськими шляхами і прогонами, 2,8 га - вкриті лісовою рослинністю, 3,3 га - під водою) відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-КВ № 003494.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 28,33 грн. витрат, пов'язаних із сплатою державного мита, та по 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.08 (головуючий суддя - Григорович О.М., судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу відповідача 3 призначено до розгляду на 09.06.08.
Не з'явившись у засідання, представник відповідача 1 Маленко О.М. 09.06.08 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подав заяву про відвід судді Григоровича О.М.
В судовому засіданні 09.06.08 було оголошено перерву до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.06.08 заяву представника відповідача 1 про відвід судді Григоровича О.М. залишено без задоволення.
Ухвалою від 10.06.08 колегія суддів (головуючий суддя - Григорович О.М., судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) розгляд апеляційної скарги відповідача 3 на рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.08 призначено на 23.06.08.
23.06.08 представником відповідача 1 Маленко О.М. через канцелярію суду апеляційної інстанції було подано заяви про відвід суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І.
До початку судового засідання ухвалами Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.08 заяви представника відповідача 1 про відвід суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І. у справі № 31/102 залишено без задоволення.
Рішення місцевого господарського суду та вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач 1 є правонаступником реорганізованого Київського державного іподрому, прийнятого у комунальну власність територіальної громади міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 11.03.99 № 166/267, якому було видано Державний акт І-КВ № 003494 на право постійного користування землею.
Суд першої інстанції та апелянт вважають, що згідно з чинним законодавством та власним статутом відповідач 1 не мав права вчиняти правочини щодо відчуження комунального майна без отримання попередньої згоди власника або уповноваженого ним органу. Оскільки відмова від права користування земельною ділянкою була здійснена директором відповідача 1 із перевищенням наданих йому повноважень без отримання відповідного погодження Київської міської ради, розпорядження відповідача 2 від 22.06.07 № 398, яким на підставі згаданої відмови припинено право постійного користування відповідачем 1 земельною ділянкою, є протиправним.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач 3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Він просить рішення місцевого суду скасувати, припинивши провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження відповідача 2 від 22.06.07 № 938, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач 3 стверджує, що судом першої інстанції не враховано обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема те, що у відповідача 1 не виникало право користування земельною ділянкою, документи про наявність такого права у нього відсутні, а позивач звернувся до суду за захистом не своїх прав, а прав відповідача 1, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу та наданих в судовому засіданні поясненнях позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на відповідність прийнятого рішення нормам матеріального та процесуального права.
Заявлене представником позивача в судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача 1 колегія суддів залишає без задоволення, оскільки відповідач 1 знав про дату розгляду апеляційної скарги по даній справі, що підтверджується поданими представником останнього 23.06.08 заявами про відвід суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І., але не надав доказів неможливості направлення в судове засідання своїх представників.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи присутніх представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-КВ №003494, виданим 19.07.98 відповідачем 3 відповідно до рішення ІІІ сесії І скликання Бобрицької сільської ради народних депутатів від 27.03.96 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9/4, Державному іподрому України було надано у постійне користування 526,1 га землі сільськогосподарського призначення.
Рішенням Київської міської ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 11.03.99 № 166/267 Київський державний іподром було прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Києва.
На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.03.2000 № 392 затверджено статут відповідача 1, відповідно до п.1.1 якого ця юридична особа заснована на комунальній власності територіальної громади міста Києва, безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації та є правонаступником Київського державного іподрому.
Пунктом 5.2 статуту відповідача 1 передбачено, що його майно є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві повного господарського відання. Згаданим пунктом також передбачено право відповідача 1 володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, вчиняти щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України та статуту.
Відповідно до п. 5.4 статуту відповідачеві було надано право за згодою власника або уповноваженого ним органу здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу у встановленому порядку.
Наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 05.04.01 № 22 “Про закріплення майна за комунальним підприємством “Київський іподром» за відповідачем 1 було закріплено різноманітне майно, перелік якого наведений у додатку до згаданого Наказу.
На підставі ст. 7 статуту відповідача 1 управління підприємством здійснюється директором (п. 7.1), який самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління підприємством (п. 7.3.1). При цьому п.7.3.2 статуту передбачена персональну відповідальність директора, зокрема, за ефективне використання та охорону майна.
Пунктом 7.3.5 статуту передбачено право директора діяти від імені підприємства та представляти його в усіх установах та організаціях.
Отже, виходячи зі змісту згаданих норм статуту відповідача 1, на думку колегії суддів, згода власника (уповноваженого ним органу) необхідна лише у випадках, передбачених цим пунктом статуту, та стосовно майна, зазначеного у додатку до наказу від 05.04.01 № 22.
За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що відмова від права користування спірною земельною ділянкою (лист від 07.02.07 № 14) була здійснена директором відповідача 1 із перевищенням наданих йому повноважень.
Розпорядженням від 22.06.07 № 398 “Про припинення права постійного користування земельними ділянками Комунального підприємства “Київський іподром» та передачу їх до земель запасу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» відповідач 2 припинив право постійного користування відповідача 1 на земельні ділянки загальною площею 224,7461га (з яких 210,4 га - рілля, 0,2 га - сіножаті, 6,5461 га - під господарськими дворами, 1,5 га - під господарськими шляхами і прогонами, 2,8 га - вкриті лісовою рослинністю, 3,3 га - під водою), надане відповідачеві 1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003494, в зв'язку з добровільною відмовою та анулював Державний акт на право постійного користування землею.
Колегія суддів вважає також необґрунтованими посилання позивача та суду першої інстанції на розпорядження відповідача 2 від 22.03.2000 № 392 та рішення Київської міської ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 11.03.99 № 166/267 як на підтвердження наявності порушеного права відповідача 1 на постійне користування землею, оскільки загальні правила про правонаступництво внаслідок реорганізації підприємства не поширюються на право постійного користування земельною ділянкою.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.90 №561-XII (далі - Земельний кодекс від 18.12.90) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства.
Статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР та ст. 34 Закону України “Про підприємства в Україні», що регулювали спірні відносини на момент перетворення Державного іподрому в Комунальне підприємство “Київський іподром», встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).
В ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003494, виданого 19.07.98 відповідачем 3 на підставі рішення ІІІ сесії І скликання Бобрицької сільської ради народних депутатів від 27.03.96, спірна земельна ділянка була надана в постійне користування не Комунальному підприємству “Київський іподром», а Державному іподрому України.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що реорганізація Київського державного іподрому в Комунальне підприємство “Київський іподром» є юридичним фактом, який свідчить про припинення його права на користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу від 18.12.90 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Таким чином, приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу від 18.12.90 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Частинами 1, 3 ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.01 № 2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс від 25.10.01) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу від 25.10.01 право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, після реорганізації Київського державного іподрому в Комунальне підприємство “Київський іподром» право користування земельною ділянкою згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 003494 припинилось, а відповідач 1, який не одержав відповідний Державний акт, не набув, таким чином, у встановленому законом порядку право постійного користування земельною ділянкою. Відтак правові підстави визнання за ним права користування земельною ділянкою згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №003494 також відсутні.
Судом першої інстанції не враховано зазначені обставини, що призвело до порушення при прийнятті рішення норм ст.ст. 22, 23, п.3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу від 18.12.90 № 561-XII, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.01 № 2768-ІІІ.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають перерозподілу.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2008р. по справі № 31/102 скасувати.
В позові Київській міській раді відмовити повністю.
Стягнути з Київської міської ради на користь Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.06.08 (відправлено)