01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.07.2011 № 14/42
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Чорної Л.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 01.06.2011 року
ОСОБА_2 дов. від 01.06.2011 року
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ Бізнес-оператор “Чотири Сезони”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 23.05.2011 року
у справі № 14/42 (суддя Мельник С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Бізнес-оператор “Чотири Сезони”
до Управління з питань комунального майна, приватизації та
підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Київська міська рада
про визнання укладеним договір купівлі-продажу нежилих приміщень
на аукціоні
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ Бізнес-оператор “Чотири Сезони” до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 86,50 кв.м. з № 1 по № 7 (групи приміщень № 14), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, № 48 (літера А), між ТОВ «Бізнес-оператор «Чотири Сезони»та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, з моменту набранням рішенням законної сили, на умовах, визначених договором в запропонованій позивачем редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №881 від 23.07.2010 року було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягає продажу на аукціоні. 20.12.2010 року в газеті “Улюблена газета” було опубліковано оголошення про продаж на аукціоні нерухомого майна. Позивач маючи на меті прийняти участь у аукціоні подав заяву на участь у аукціоні та сплатив відповідні реєстраційний та гарантійний внески. За результатами аукціону було оголошено переможця - позивача, що підтверджується протоколом №2 про підсумки аукціону з продажу майна, що належить територіальній громад Шевченківського району м. Києва від 20.01.2011 року. 21.01.2011 року вказаний протокол аукціону затверджено Головою ліквідаційної комісії Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємства шевченківської районної у м. Києві ради. Враховуючи вимоги ч. 3 п. 1 ст. 23 закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” позивачем направлено відповідачу два примірники договору купівлі-продажу нежилого приміщення придбаного на аукціоні. Проте, відповідач листом №27 від 28.01.2011 року відмовився від підписання договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посилаючись на порушення позивачем процедури його підписання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 р. у справі № 14/42 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що чинним законодавством не встановлено такого способу судового захисту, як визнання договору укладеним.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 р. у справі №14/42, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. В доповненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував правову кваліфікацію відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та неповно з'ясував правову норму для вирішення цього спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2011 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, колегією суддів ухвалою від 06.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.07.2011 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/ від 18.07.2011 року у зв'язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 14/42 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 р. у справі №14/42 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 20.07.2011 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та третя особа не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.07.2011 року за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 23.07.2010 № 881 затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні. До вказаного переліку було, зокрема, внесено нежитлове приміщення загальною площею 86,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 48-А.
20 грудня 2010 року у безкоштовній інформаційній газеті міста Києва та Київської області “Улюблена газета» було опубліковане оголошення про продаж на аукціоні нерухомого майна, що належить територіальній громаді Шевченківського району міста Києві, а саме нежилих приміщень загальною площею 86,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 48-А. (літера А). Аукціон мав відбутися 20 січня 2011 р. в приміщенні Товарної біржі«УКРСПЕЦРЕСУРС» за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 172. Початок о 11:00. Також у повідомленні була зазначена інша інформація з питань участі у аукціоні.
Позивач зазначає, що ТОВ "Бізнес-Оператор "Чотири-Сезони" маючи на меті прийняти участь у аукціоні подав заяву на участь у аукціоні та сплатив відповідні реєстраційний та гарантійний внески.
За результатами аукціону з продажу нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, №48 (літера А) лот № 3, проведеного Товарною Біржею «Укрспецресурс» 20 січня 2011 року о 11:00 було оголошено переможця - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Оператор "Чотири-Сезони", що підтверджується протоколом №2 про підсумки аукціону з продажу майна, що належить територіальній громад Шевченківського району м. Києва від 20.01.2011 року.
На протоколі від 20.01.2011 № 2 про підсумки аукціону з продажу майна, що належить територіальній громаді Шевченківського району міста Києва, копія якого міститься в матеріалах справи, в графі «Затверджено» міститься підпис голови ліквідаційної комісії Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради Шевчука Є.Є. та зазначено дату -«21 січня 2011 року».
Заявою від 24.01.2011 позивач направив відповідачу для підписання два примірника договору купівлі-продажу спірного нежилого приміщення, придбаного на аукціоні.
Листом від 28.01.2011 № 27 відповідач відмовив позивачу у підписанні вказаного договору через порушення процедури його укладення.
Позивач просить визнати укладеним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 86,50 кв.м. з № 1 по № 7 (групи приміщень № 14), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, № 48 (літера А), між ТОВ «Бізнес-оператор «Чотири Сезони»т та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, з моменту набранням рішенням законної сили, на умовах, визначених договором в запропонованій позивачем редакції.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Аналогічні положення містяться і в пункті 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, де сказано, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Колегією суддів встановлено, що позивач просить визнати укладеним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 86,50 кв.м. з № 1 по № 7 (групи приміщень № 14), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, № 48 (літера А), між ТОВ «Бізнес-оператор «Чотири Сезони» та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, з моменту набранням рішенням законної сили, на умовах, визначених договором в запропонованій позивачем редакції.
Проте, ні зазначеними законодавчими приписами, ані іншими нормами закону не встановлено такого способу судового захисту, як визнання договору укладеним (а саме з такою позовною вимогою звернувся позивач до господарського суду).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визнання укладеним спірного договору за рішенням суду суперечить встановленим законодавством способам захисту порушених прав.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України №10/144-09 від 16.11. 2010 року.
У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 №01-8/2229 зазначено, що дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 86,50 кв.м. з № 1 по № 7 (групи приміщень № 14) розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, № 48 (літера А), між ТОВ «Бізнес-оператор «Чотири Сезони» та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, є необґрунтованими, отже правомірно було відмовлено в їх задоволенні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 14/42 від 23.05.2011 року відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-оператор “Чотири Сезони” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 року по справі №14/42 залишити без змін.
Матеріали справи № 14/42 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Чорна Л.В.
Смірнова Л.Г.