01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.07.2011 № 54/205
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Чорної Л.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників за зустрічним позовом:
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 02.09.2010 року
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: 1) не з'явився
2) не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний
банк “Київ”
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 20.05.2011 року
у справі № 54/205 (суддя Шкуркова Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталоінвест”
до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний
банк “Київ”
третя особа: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
2) Державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України
про зобов'язання вчинити дії
На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталоінвест” до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», треті особи 1- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 2- Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про зобов'язання відповідача надіслати третій особі 1 письмове повідомлення про припинення Іпотечного договору від 31 січня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 145, та заяви про вилучення з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна записів щодо обтяжень об'єктів нерухомого майна-майнових прав на нерухомість, що належать позивачу, а саме: майнові права на квартири №№ 332, 261, 221, 211, 281, 314, 325, 335, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 4а, секція Б.
20 травня 2011 року від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, в якому позивач просить суд припинити провадження у справі № 54/205 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на теперішній час з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено записи щодо обтяжень об'єктів нерухомого майна-майнових прав на нерухомість, які були предметом даного позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року №54/205 провадження у справі № 54/205 припинено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест» 85,00 грн . (вісімдесят п'ять грн. 00коп.) витрат по сплаті державного вита та 236,00 грн . (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест» з Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита, зайво сплаченого згідно з платіжною квитанцією № 407\з7 від 21.03.2011 р.
Ухвала Господарського суду м. Києва мотивована тим, що оскільки станом на момент розгляду справи по суті з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено записи щодо обтяжень об'єктів нерухомого майна-майнових прав на нерухомість, які були предметом даного позову, то предмет спору у даній справі відсутній, отже провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року №54/205 в частині стягнення судових витрат.
Свої апеляційні вимоги відповідач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали було порушено норми процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.07.2011 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/ від 18.07.2011 року у зв'язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 54/205 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року №54/205.
Представники відповідача та третіх осіб в судовому засіданні апеляційної інстанції не з'явились, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.07.2011 року за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року №54/205 є законною та обґрунтованою з наступних підстав.
03 лютого 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест» (позичальник) було укладено Договір № 08/2005 про надання кредиту у валюті (надалі - Договір).
Згідно до умов Договору Кредитор надає Позичальнику кредит на інвестування будівництва житла в житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 4-а в сумі 470 000,00 дол. США на строк з 03 лютого 2005 року до 03 лютого 2008 року зі сплатою 15 (п'ятнадцять) % річних.
Розділом 3 Договору передбачені умови забезпечення виконання зобов'язань Позичальника з повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором, є договір застави майнових прав на нерухоме майно, який Позичальник зобов'язується укласти протягом 20-ти банківських днів, з моменту підписання цього договору.
На виконання вказаних зобов'язання 31 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладеного Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований у реєстрі за № 145, відповідно до якого ТОВ «Капіталоінвест» в забезпечення виконання основного зобов'язання передає в іпотеку ПАТ "АКБ "Київ" майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме майнові права на наступні 10 квартир загальною площею 857,21 кв.м. в житловому будинку, який будується за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 4 А.
Відповідно до п. 6.2. Іпотечного договору право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою.
На підставі положень ст. 73 Закону України «Про нотаріат», п. 102 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 2.1.1. Положення про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_2. 31.01.2007 року було накладено заборону відчуження майнових прав на квартири, що належать ТОВ «Капіталоінвест» до припинення дії Іпотечного договору та внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
12 листопада 2007 року Позивачем було здійснено останній платіж у розмірі 353 030 доларів 00 центів, яким сума кредиту була погашена в повному обсязі. Підтвердженням даного факту є Картка рахунку :502 за 03.02.05 - 16.03.11 ТОВ «Капіталоінвест». Сальдо на вказану дату склало 0, 00 гривень.
Остаточне погашення відсотків за кредитом, отриманим відповідно до Договору кредиту, було здійснено Позивачем 13.11.2007 р.
Таким чином, заборгованість ТОВ «Капіталоінвест» перед ПАТ «АКБ «Київ» за Договором № 08/2005 про надання кредиту у валюті від 03 лютого 2005 року відсутня та дане зобов'язання виконано належним чином, що тягне за собою зняття заборони відчуження майнових прав на нерухомість з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Порядок ведення Реєстру заборон регламентовано Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.99 за № 364/3657 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5, зареєстрованим в Мінюсті України 18.08.2004 за № 1021/9620.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про нотаріат" накладення та знімання заборон щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами в порядку, визначеному розділом 26 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Стаття 74 Закону України «Про нотаріат» зобов'язує нотаріуса зняти заборону відчуження нерухомого майна у разі отримання останнім повідомлення установи банку про припинення іпотечного договору. Це ж передбачено і розділом 26 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пунктом 253 даної інструкції нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту).
Таким чином, зобов'язання в частині зняття заборони та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна покладені на приватного нотаріуса - реєстратора заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, за заявою банка.
Проте, відповідач не вчинив жодних дій щодо повідомлення нотаріуса про припинення Іпотечного договору від 31 січня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований у реєстрі за № 145, а також не повідомив про необхідність зняти заборону відчуження майнових прав на квартири, що належать ТОВ «Капіталоінвест», у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду м. Києва з даним позовом.
Як вже зазначалось вище, 20 травня 2011 року від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, в якому позивач просив суд припинити провадження у справі № 54/205 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на теперішній час нотаріусом за заявою відповідача з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено записи щодо обтяжень об'єктів нерухомого майна-майнових прав на нерухомість, які були предметом даного позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року №54/205 провадження у справі № 54/205 припинено та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Колегія судді вважає висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача судових витрат обґрунтованим та законним з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати - це витрати, пов'язані з розглядом і вирішенням справ у судочинстві, що покладаються на сторони, третіх осіб із самостійними вимогами з метою їх відшкодування державі, спонукання зацікавлених осіб до врегулювання спорів відповідно до закону без втручання суду.
У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством. (ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
Господарський суд, припиняючи провадження у справі, виносить ухвалу. У цій само ухвалі суд обов'язково повинен вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Господарський суд покладає державне мито на одну з сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони. Отже, ця норма застосовується як процесуальна санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.
Таким чином, даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки банк не вчинив жодних дій щодо повідомлення нотаріуса про припинення Іпотечного договору від 31 січня 2007 року, не повідомив про необхідність зняти заборону відчуження майнових прав на квартири, що належать ТОВ «Капіталоінвест».
Отже, судом першої інстанції правомірно було стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного вита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року №54/205 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ »залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року №54/205 залишити без змін.
Матеріали справи №54/205 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Чорна Л.В.
Смірнова Л.Г.