01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 54/433
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН»
на рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2010р.
у справі № 54/433 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТБІЗ»
про зобов'язання припинити дії, що порушують авторське право та стягнення
126000,00 грн. компенсації
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № б/н від 05.04.2011р.
від відповідача : не з»явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТБІЗ» про зобов'язання припинити дії, що порушують авторське право та стягнення 126000,00 грн. компенсації
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2011р. у справі № 54/433 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2011р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН» до провадження та призначено розгляд справи № 54/433 на 05.04.2011р.
Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/2 від 04.04.2011р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. справу № 54/433 прийнято до провадження.
Встановлено, що в судове засідання 05.04.2011р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. розгляд справи № 54/433 було відкладено на 19.04.2011р. у зв»язку з неявкою представника відповідача та витребуванням документів.
Встановлено, що в судове засідання 19.04.2011р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від19.04.2011р. розгляд справи № 54/433 було відкладено на 24.05.2011р. у зв»язку з витребуванням додаткових доказів.
Встановлено, що в судове засідання 24.05.2011р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. розгляд справи № 54/433 було відкладено на 16.06.2011р. у зв»язку з витребування докових документів.
У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується, в судовому засіданні 24.05.2011р. позивачем заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. було продовжено строк вирішення спору у справі № 54/433 на п'ятнадцять днів.
Встановлено, що в судове засідання 16.06.2011р. представник відповідача та позивача не з'явилися, але через відділ документального забезпечення 16.06.2011р. останнім була надіслана телеграма в якій просить суд розгляд справи № 54/433 відкласти та продовжити строк розгляду справи.
У межах строків, передбачених ст.102 ГПК України, на підставі п.3 ст.77 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 54/433 на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 05.07.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 05.07.2011р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТБІЗ» про зобов'язання припинити дії, що порушують авторське право та стягнення 126000,00 грн. компенсації
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без дозволу позивача використовує твір образотворчого мистецтва, виключні майнові авторські права на який належать позивачу, шляхом розміщення його на веб-сайті www.mediabomba.com.ua, а тому з відповідача на підставі ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” підлягає стягнення компенсація за порушення виключних майнових авторських прав на спірний твір образотворчого мистецтва в розмірі 200 мінімальних заробітних плат за кожен твір, що в сумі складає 126000,00 грн.
Місцевим судом в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТБІЗ» про зобов'язання припинити дії, що порушують авторське право та стягнення 126000,00 грн. компенсації відмовлено повністю.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, враховуючи наступне.
10.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАРКАТВЕН”, (позивач) та громадянином України Коноваловим Олександром Миколайовичем (Автор), який перебував у трудових відносинах з позивачем, був укладений Авторський договір № 10/02/2009 на створення творів образотворчого мистецтва (надалі -Авторський договір).
27.04.2009 р. позивачем були видані службові завдання Автору на розробку та створення твору образотворчого мистецтва “Мediabomba”, твору образотворчого мистецтва “Мediabomba-1”, збірки творів образотворчого мистецтва “Мediabomba-стиль”(Службові завдання № 27/04/09-1, № 27/04/09-2, № 27/04/09-2 на виконання робіт зі створення творів образотворчого мистецтва) (надалі окремо -твір образотворчого мистецтва, надалі разом -твори образотворчого мистецтва).
01.06.2009 року робота по створенню творів образотворчого мистецтва була виконана, що підтверджується Додатком № 1 від 01.06.2009 р. Акт виконаних робіт до Авторського договору № 10/02/2009 на створення творів образотворчого мистецтва від 10.02.2009 р. (надалі -Додаток № 1 до Авторського договору).
Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Авторського договору, визначено, що Автор передав позивачеві, а останній прийняв виключні майнові права інтелектуальної власності, зазначені в п. 3.1 Авторського договору, на використання творів образотворчого мистецтва, перелік яких наведений у пунктах 1 та 1.1 Додатку № 1 до Авторського договору (з урахуванням доповнень, внесених Додатком № 2 від 24.07.2009 р. до Авторського договору № 10/02/2009 на створення творів образотворчого мистецтва від 10.02.2009 р.).
З огляду на зазначене та норму ст. 16 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, відповідно до якої виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, позивач вважає, що виключне майнове право на твори образотворчого мистецтва, створені на підставі Авторського договору, належить Товариству з обмеженою відповідальністю “МАРКАТВЕН”(позивачу), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 30449 на збірку творів образотворчого мистецтва “Мediabomba”, виданим 28.09.2009 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 30450 на збірку творів образотворчого мистецтва “Мediabomba-1”, виданим 28.09.2009 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України
Позивач зазначив, що 06.07.2009 року ним було виявлено незаконне використання твору образотворчого мистецтва на сайті .mediabomba.com.ua”, а 21.07.2009 р, було зафіксовано незаконне, на думку позивача, використання твору образотворчого мистецтва, що підтверджується Висновком № 6392 експертного дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів від 21.07.2009 р., складеним експертом Київського науково -дослідного інституту судових експертиз О.В.Іваницьким.
Позивач вважає, що з відповідача на підставі ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” пілягає до стягнення компенсація за порушення виключних майнових авторських прав на спірний твір образотворчого мистецтва в розмірі 200 мінімальних заробітних плат за кожен твір, що в сумі складає 126000,00 грн.
Закон України від 23.12.1993, № 3792-XII “Про авторське право і суміжні права”(надалі -Закон України), зокрема, охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право.
Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Згідно статті 16 Закону України авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.
Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Відповідно до ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону України автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРКАТВЕН" (позивачу) на підставі укладеного з громадянином України Коноваловим Олександром Миколайовичем Авторським договором № 10/02/2009 на створення творів образотворчого мистецтва від 10.02.2009 р. були передані виключні майнові права інтелектуальної власності, зазначені в п. 3.1 даного Авторського договору, на використання творів образотворчого мистецтва, а отже, позивач на законних підставах є суб”єктом авторського права на вказані твори образотворчого мистецтва.
Крім того, зібрані у справі докази свідчать про наявність укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКАТВЕН" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТБІЗ" (відповідачем) Договору № 142 від 06.04.2009 р., а також Додатку № 1 від 06.04.2009 р. та Додатку № 2 від 27.04.2009 р. до цього договору (надалі -Договір № 142, Додаток № 1 до Договору № 142, Додаток № 2 до Договору № 142).
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТБІЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАТВЕН" заборгованості у зв'язку з невиконанням першим зобов”язань щодо оплати наданих йому послуг за Договором № 142 та додатками № 1, № 2 до нього, було предметом розгляду спору у справі № 41/788.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. по справі № 41/788 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. по справі № 41/788 (судді: Коротун О.М. -головуючий, Кропивна Л.В., Поляк О.І), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАТВЕН" задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТБІЗ" 20 000, 00 грн. основного боргу, 51, 23 грн. пені, 169,31 грн. 3% річних, 202,21 грн. державного мита та 221, 02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, підчас розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищезазначеними рішеннями господарських судів встановлено наступне:
Договір № 142 від 06.04.2009 р. (з Додатками № 1 від 06.04.2009 р. та № 2 від 27.04.2009 р.) за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 142 замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе обов'язок виконати розробку назви Інтернет проекту.
Пунктом 4.1 Договору № 142 передбачено, що перелік виконаних робіт, ціна, строки та порядок обумовлюються в Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 5.2.5 Договору № 142 сторони узгодили, що замовник (відповідач) має право затверджувати ескізи виконаних робіт.
Крім того, у п. 5.4 Договору № 142 встановлено, що майнові права інтелектуальної власності на результати робіт, що виконуються по даному договору, належать замовнику (відповідачу) у повному обсязі. Немайнові права, а саме авторське право, належить виконавцю (позивачу).
Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 до Договору № 142 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати робити по розробці найменування нового Інтернет проекту (соціальна мережа).
Додатком № 2 до Договору № 142 (п. 1.1) сторони узгодили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов”язання виконати роботи по розробці фірмового стилю MediaBomba, в який входять розробка логотипу, корпоративні кольори, корпоративні шрифти, додаткові графичні елементи, ділова документація, стандарти подання Інтернетом реклами, стандарти подання зовнішньої реклами, стандарти подання друкованої реклами, що визначені п.п. 1.1 -1.8 Додатку № 2 до Договору № 142.
На виконання умов Договору № 142 та Додатків № 1 та № 2 до нього позивач належним чином надав відповідачу послуги, безпосередньо визначені в цих угодах, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. по справі № 41/788.
Проте, відповідач за надані послуги розрахувався несвоєчасно, що також було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. по справі № 41/788, а тому відповідно до наведеного рішення з відповідача було стягнуто суму заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що в процесі виконання позивачем умов Договору № 142 та Додатків № 1, № 2 до нього позивачем надавались відповідачу ескізи виконаних робіт із зображеннями творів образотворчого мистецтва (різні види зображень, в т.ч. і спірного твору образотворчого мистецтва), які відповідач, як замовник за наведеними угодами, мав право затверджувати (п. 5.2.5 Договору № 142).
Вищенаведене, в свою чергу, не може свідчити про протиправне отримання відповідачем, як замовником послуг за Договором № 142, ескізів виконаних позивачем робіт із зображеннями спірного твору образотворчого мистецтва, оскільки виконання розробки назви Інтернет проекту відповідача (згідно п. 1.1 Договору № 142), найменування нового Інтернет проекту (соціальна мережа) (згідно п. 1 Додатку № 1 до Договору № 142), а також фірмового стилю MediaBomba, в який входять розробка логотипу, корпоративні кольори, корпоративні шрифти, додаткові графичні елементи, ділова документація, стандарти подання Інтернетом реклами, стандарти подання зовнішньої реклами, стандарти подання друкованої реклами, що визначені п.п. 1.1 -1.8 Додатку № 2 до Договору № 142 (згідно п. 1.1 Додатку № 2 до Договору № 142) було визначено сторонами у якості предмету Договору № 142, Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору.
А тому, всі розроблені та надані позивачем, а рівно прийняті відповідачем твори образотворчого мистецтва, в т.ч. і спірний твір образотворчого мистецтва -розміщений відповідачем на сайті .mediabomba.com.ua”, є такими, що створені позивачем за плату виключно на виконання зобов”язань за Договором № 142 та додатками до нього.
Відповідно до п. 5.4 Договору № 142 сторони безпосередньо узгодили, що майнові права інтелектуальної власності на результати робіт, що виконуються по цьому договору (а рівно є предметом Договору № 142, Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору) належать замовнику (відповідачу) у повному обсязі.
Таким чином, позивачем не доведено суду позадоговірний характер його відносин з відповідачем без виплати винагороди за використання спірного твору образотворчого мистецтва, виключні майнові авторські права на які належать позивачу на підставі Авторського договору № 10/02/2009 на створення творів образотворчого мистецтва від 10.02.2009 р., а відповідачу - на підставі Договору № 142, Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору, а тому у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про припинення відповідачем дій, що порушують авторське право позивача та про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в сумі 126000,00 грн. відповідно до пункту а, б, г абзацу 2 частини 1 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів, який вигляд мав образотворчий твір, що був переданий відповідачу на виконання Договору № 142 від 06.04.2009р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2010р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАТВЕН» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 54/433 від 22.11.2010р. залишити без змін.
2. Матеріали справи № 54/433 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.