Кіровоградської області
"10" жовтня 2006 р.
Справа № 17/298
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи № 17/298
за позовом: прокурора Кіровського району м.Кіровограда в інтересах держави, в особі якої виступає Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства "Агроконтакт", м. Кіровоград
про стягнення 3958,82 грн.
від прокуратури- участі не брали;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Прокурором Кіровського району м.Кіровограда в інтересах держави в особі якої виступає Кіровоградське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів пред'явлено позов до приватного підприємства "Агроконтакт" про стягнення 3958,82 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Представники від прокуратури та позивача до судового засідання 10.10.2006 року не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 20, 21).
Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів надіслано на адресу суду факсимільну заяву від 09.10.2006 р., в якій він просить розглянути спір без участі його повноважного представника.
Вказана заява не приймається господарським судом до уваги, оскільки згідно Інструкції з діловодства в господарських судах документи, які надійшли до суду каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних джерел інформації.
Відповідач в судовому засідання участі не брав, про причини неявки до суду не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкриття провадження у справі №17/298 від 12.09.2006 р., була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті "адресат вибув". Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.09.2006 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві (25031, м. Кіровоград, вул. Ген. Жадова, 7, кв. 78).
Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області № 15-4908 від 19.09.2006р., надісланої останнім на вимогу суду, приватне підприємство "Агроконтакт" зареєстровано за адресою: м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Генерала Жадова, 7, кв. 78. Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду від 12.09.2006 р. за місцем реєстрації відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.
Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 01.11.02р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.
Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), підприємства, на яких працює 15 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним.
Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.
Згідно Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. №314 (зі змінами та доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда .
Відповідач своєчасно подав звіт, але до 15.04.06 року самостійно не сплатив штрафні санкції, тому станом на 31.08.06р. за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну суму 3958,82 грн. (а.с.8).
Як вбачається зі звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" у 2005 році, наданого відповідачем до відділення, на підприємстві працює 17 штатних працівників особового складу, отже виходячи з наведеного на підприємстві повинен працювати 1 інвалід, але жодного не працювало.
Сума штрафних санкцій визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно звіту середньорічна заробітна плата у відповідача в 2005 р. становила 3958,82 грн., а кількість робочих місць на яких не працевлаштовані інваліди становить 1 робоче місце, тому сума штрафних санкцій складає 3958,82 грн.
Будь-яких доказів, які свідчили про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році, до суду відповідачем не надано.
Відповідач не надав суду доказів про те, що у 2005 році ним проводилась робота зі створення робочих місць.
Відповідач фактично не створив робочі місця для інвалідів і повинен нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.91р. (зі змінами та доповненнями), оскільки робочим місцем інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі-Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору. Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Відповідач вказані вимоги закону не виконав, будь-яких документів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів суду не надав.
Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача (відділення Фонду соціального захисту інвалідів) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може застосовуватись праця інвалідів.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 3958,82 грн., позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Агроконтакт", м. Кіровоград (25000, Кіровоградська область, м.Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 7, кв. 78, р/р №26003420101840 в КФ АКБ УСБ, МФО 323293, код ЄДРПОУ 23695476 на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня,7а, р/р №31211230500002 ВДК у м.Кіровограді, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24144695) - 3958,82 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
С.В. Таран