Кіровоградської області
"12" жовтня 2006 р.
Справа № 17/282
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи № 17/282
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград
до відповідача: комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення", м. Долинська Долинського району Кіровоградської області
про стягнення 4150,00 грн.
від позивача - Пилипенко О.І., довіреність № 04-04/1655 від 30.06.2006 р., представник;
від відповідача - Валантир Т.А., довіреність № 306 від 10.05.2006 р., юрисконсульт;
від відповідача - Малага В.Л., керівник, на підставі розпорядження № 160 від 16.11.2004 р.
Кіровоградським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів пред'явлено позов до комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" про стягнення 4150,00 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення на позов № 606 від 29.09.2006 р. (вх. № 02-05/29641 від 03.10.2006 р.)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.
Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 01.11.02р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.
Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним.
Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.
Згідно Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. №314 (зі змінами та доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідач своєчасно подав звіт, але до 15.04.06 року самостійно не сплатив штрафні санкції, тому станом на 28.08.2006 р. за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну суму 4150,00 грн. (а.с.7,8).
Як вбачається зі звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік", наданого відповідачем до відділення, на підприємстві працює 8 штатних працівників особового складу, отже виходячи з наведеного на підприємстві повинен працювати 1 інвалід, але жодного не працювало.
Сума штрафних санкцій для підприємств, на яких середньо облікова чисельність штатних працівників від 8 до 15 чоловік, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно звіту середньорічна заробітна плата у відповідача в 2005 р. становила 8300,00 грн., а кількість робочих місць на яких не працевлаштовані інваліди становить 1 робоче місце, тому сума штрафних санкцій складає 4150,00 грн.
Будь-яких доказів, які свідчили про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році, до суду відповідачем не надано.
Відповідач надав суду докази про те, що у 2005 році ним було розпочато роботу зі створення робочих місць для інвалідів. Зокрема, розпорядженням начальника КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" №52 від 22.12.2005 р. затверджено перелік посад, де може здійснюватись праця інвалідів; розроблено посадові інструкції №100-А прибиральника службових приміщень (для інваліда третьої групи з вадами слуху, згідно висновку МСЕК) та наглядача кладович №98-А (для інваліда третьої групи з вадами зору, згідно висновку МСЕК), які погоджено з юристом та головою профкому підприємства відповідача та затверджено начальником КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення"( а.с.39-45). Однак, вказані інструкції не атестовані спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці та громадських організацій інвалідів.
Отже, відповідач фактично не створив робочі місця для інвалідів і повинен нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.91р. (зі змінами та доповненнями), оскільки робочим місцем інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі-Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору. Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Відповідач вказані вимоги закону не виконав. Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача (відділення Фонду соціального захисту інвалідів) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може застосовуватись праця інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у 2005 р. звіти форми №3-ПН до Долинського районного центру зайнятості не подавались (а.с.48).
З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 4150,00 грн., позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" (Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Нова, 80-А, р/р № 26002301350674 в філії відділення Промінвестбанку м. Долинська, МФО 323077, код 33006271) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а, р/р 31213230600160 ВДК в Долинському районі, МФО 823016, код 23683775) - 4150,00 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 13.10.2006 р.
Суддя
С.В. Таран