ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/428
05.09.06
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва
До Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
Про стягнення 1976292,74 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Панова С.А. (за дов. № 3935/38 від 28.07.2006)
Від відповідача Грищук В.В. (за дов. № 680/38 від 21.02.2006)
Патюк Т.Й. (за дов. № 104 від 26.06.2006)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва до відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення з останнього 1945489,16 грн. боргу та 30803,58 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договорами № 9 від 22.01.2004 та № 9 від 02.02.2005 щодо повноти та своєчасності відшкодування витрат по обслуговуванню та утриманню за технічне обслуговування внутрішньобудинкових водопровідних мереж.
Відповідач у наданому суду відзиві проти позовних вимог заперечив повністю, зазначивши наступне. Зокрема, відповідач посилається на те, що умови договору № 9 від 22.01.2004 не відповідають вимогам розпорядження Київської міської державної адміністрації № 396 від 06.03.2001, оскільки встановлюють інший розмір відшкодування, ніж передбачено даним нормативним актом. Крім того, як вважає відповідач, договори укладено зі сторони відповідача директором департаменту експлуатації водопровідного господарства, який, відповідно до положення про даний департамент, вправі укладати договори на суму не більше 2000 доларів США, а на більше суму -за умови затвердження головою правління -генеральним директором відповідача. З викладеного відповідач робить висновок про те, що спірні правочини не створюють, не змінюють та не припиняють цивільні права та обов'язки відповідача (ст. 214 Цивільного кодексу України). Додатково відповідач зазначив, що об'єднання в одній заяві вимог, що випливають з різних договорів, суттєво утруднює вирішення спору.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
22.01.2004 між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київодоканал» та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва було укладено договір № 9 про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (далі -Договір 1).
Відповідно до умов Договору 1 позивач зобов'язується виконувати технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових водопровідних мереж відповідно з правилами технічної експлуатації житлового фонду, а позивач -відшкодовувати позивачу витрати по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання відповідно до поточних розрахунків, на підставі середньорічної житлової площі в розмірі 2505,2 тис. кв. м. Вартість відрахувань за 1 кв. м. житлової площі -0,48 грн., крім того ПДВ - 0,096 грн. (п.п. 1,2).
Відповідач сплачує позивачу зазначені витрати із розрахунку 51% від розщепленої комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації»(далі -КП ГІОЦ КМДА) суми, належної до сплати за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (7,6% від суми платежів, які надійшли від населення за послуги холодного водопостачання та водовідведення).
Договір 1 було укладено сторонами терміном на 1 рік.
Після закінчення терміну Договору 1 підставою для продовження правовідносин між сторонами щодо відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем став договір № 9, укладений 02.02.2005 (далі -Договір 2), предметом якого також є виконання позивачем робіт по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових водопровідних мереж, які обліковуються на його балансі, з наступним відшкодуванням вартості таких витрат на умовах Договору.
Отже, метою укладення Договору 2 було продовження регулювання тих правовідносин, що виникли за Договором 1, у зв'язку з чим сумісний розгляд вимог про стягнення заборгованості за Договором 1 та Договором 2 не утруднює вирішення спору.
Сторони погодились, що розрахунки за Договором 2 здійснюються відповідно до порядку, встановленого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 355 від 09.03.2004, а саме: шляхом перерахування КП ГІОЦ КМДА коштів на рахунок позивача, після розщеплення комунальних платежів населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення в розмірі 3,8% від фактично сплачених коштів (п. 2.1).
Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору 2 пункт 2.1 Договору 2 було доповнено словами «та відшкодувати остаточний розрахунок (від загальної суми нарахування згідно рахунку) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок абонента».
За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за Договором 1 та Договором 2, частково відшкодувавши витрати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем. Зокрема, заборгованість за Договором 1 складає 773990,09 грн., а за Договором 2 - 1171498,07 грн. Загальна сума заборгованості склала 1945489,16 грн. (розрахунок -у матеріалах справи). Відповідач існування заборгованості у вказаному розмірі не заперечив.
Вимога від 28.02.2006, направлена на адресу відповідача, залишена останнім без задоволення.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у вказаному вище розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У той же час, вимоги про стягнення 30803,58 грн. пені не підлягають задоволенню.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).
Позивачем доказів досягнення згоди у передбаченій законом формі між сторонами про забезпечення виконання зобов'язання обов'язком сплатити пеню суду не надано.
Посилання відповідача на невідповідність Договору 1 та Договору 2 вимогам закону судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (презумпція правомірності правочину) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що Договори 1 та 2 визнано недійсними. Твердження щодо невідповідності положень Договорів чинним нормативним актам та вчинення Договорів з перевищенням повноважень потребують доведення в судовому порядку.
Крім того, як зазначено вище, відповідач частково здійснив оплату за вказаними Договорами шляхом розщеплення КП ГІОЦ КМДА грошових коштів, що надійшли від населення, на користь позивача. Доказів щодо оскарження дій КП ГІОЦ КМДА, які пов'язані з розщепленням коштів на користь позивача, відповідач суду не подав, що свідчить про схвалення відповідачем Договору 1 та Договору 2.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 1945489,16 грн. У стягненні 30803,58 грн. пені судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 19454,89 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 81 п. 1-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, м. Київ, вул. А. Навої, 1, рахунок 2600755010784 КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, рахунок 2600711112 в АППБ «Аваль», МФО 300335, код 03327664) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, рахунок 2600106287 у ВАТ АБ «Укргазбуд», МФО 320478, код 31720192) 1945489,16 грн. боргу, 19454,89 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У стягненні 30803,58 грн. пені відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 14.09.2006