ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/311
11.07.06
За позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»
До відповідача Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»
Про стягнення 159392,05 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Вацеб І.М. (за дов. № 17-2/06 від 11.01.2006)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго»до Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»про стягнення 159392,05 грн. за договором № 669 від 31.10.2005, а саме: 72240,65 грн. боргу, 71874,41 грн. пені, 8379,82 грн. інфляційних, трьох процентів річних в розмірі 2002,71 грн., 4894,46 грн. штрафу. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати:1593,92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе за вказаним вище договором зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати за теплову енергію.
Ухвалою суду від 29.05.2006 було порушено провадження у справі № 6/311 та призначено розгляд останньої на 11.07.2006.
Відповідач на виклик суду не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Ухвалу суду з адреси відповідача поштовим відділенням не повернуто. Позивачем надано суду офіційні дані про місцезнаходження відповідача, відповідно до яких адресою відповідача є та сама, що вказана в позовній заяві. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
31.10.2005 між державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(виробником) та Українською державною корпорацією «Укрзакордоннафтогазбуд»(споживачем) було укладено договір № 669 про поставку теплової енергії (далі -Договір).
Відповідно до умов даного Договору (п. 1.1) виробник зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.
Розрахунки за енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є місяць. Сума попередньої оплати за енергію визначається відповідно до очікуваного її споживання в наступному розрахунковому періоді та становить не менше 80% місячної вартості (п.п. 6.3.3, 6.3.4 Договору).
Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур в розмірі, вказаному в рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду -в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури; - з платежів попередньої оплати -з 1-го по 5-те число поточного розрахункового періоду.
На виконання умов Договору позивач поставив теплову енергію у приміщення, розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67.
У свою чергу, відповідач за період з 21.01.2004 по 01.05.2006 заборгував 72240,65 грн. за поставлену теплову енергію (розрахунок -в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у зазначеному вище розмірі є законними та обґрунтованими.
Вимоги про стягнення з відповідача 71874,41 грн. пені також є правомірними. Відповідно до п. 6.3.5 Договору у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені Договором, на суми невиконаного зобов'язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення до дня фактичної оплати. Обов'язок сплатити пеню у вказаному розмірі на суб'єкта підприємницької діяльності, який використовує нежилі будинки та приміщення, належні йому на праві власності або орендовані ним на підставі договору, для провадження цієї діяльності, покладено також Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкової території». Розрахунок пені, наданий позивачем, приймається судом як вірний.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України. Інфляційна складова боргу складає 8379,82 грн., три проценти річних -2002,71 грн. Суд приймає розрахунок пені та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірі 7 % за прострочення понад 30 днів вартості товарів, робіт, послуг. Отже, штраф підлягає стягненню в розмірі 4894,46 грн.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51Б, рахунок 26006002938 в КФ АТ «Кредит банк»м. Київ, МФО 321897, код 21656791) на користь Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»(м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, рахунок 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 336161, код 03346058) 80620,47 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 2002,71 грн., 4894,46 грн. штрафу, 71874,41 грн. пені, 1593,92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 11.09.2006