12.06.2008 Справа № 35/19-08(1/100-08)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.
при секретарі Врона С.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Скиба С.Г., довіреність №б/н від 12.12.07;
від відповідача: Сироткін С.С., довіреність №115 від 27.05.08
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.08р. у справі №35/19-08(1/100-08)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля», м.Павлоград
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго»», м.Дніпропетровськ
про вчинення дій
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008р. у справі №35/19-08(1/100-08) (суддя Широбокова Л.П.) відкритому акціонерному товариству (далі-ВАТ) “Павлоградвугілля» відмовлено в задоволенні позову до ВАТ»Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго»» про зобов'язання останнього зарахувати суму 17 984грн.33коп. як плату за спожиту активну електроенергію;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з пропуску позивачем строку позовної давності, перебіг якої розпочався з дати вручення представникам правопопередника позивача рахунків, до яких відповідачем були включені суми за актами-протоколами порушень Правил користування електричною енергією;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ»Павлоградвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позов;
- у поданій скарзі йдеться про безпідставність посилання господарського суду України на ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, оскільки такого зобов'язання як оплачувати недовраховану електроенергію по актах порушень шляхом зменшення плати за активну електроенергію не існує, а також про те, що строк позовної давності, у даному випадку, слід відраховувати зі звернення позивача до відповідача з претензією щодо відновлення становища, яке існувало раніше, тобто щодо зарахування сум по актах як за активну електроенергію та відмови відповідача у її задоволенні;
- відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, недоведеність ним оплати спірних рахунків і зарахування отриманих від нього сум в оплату за актами про правопорушення, а також на правомірність включення в рахунки на оплату електроенергії сум, нарахованих за цими актами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2002р. між ВАТ»Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго» (енергопостачальником) та державним відкритим акціонерним товариством (далі-ДВАТ) “Шахта “Дніпровська»»(споживачем) укладено договір №54-ц, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником і оплата спожитої електроенергії споживачем. 12.06.2002р. сторонами укладена додаткова угода №1 до вказаного договору.
В 2003р. енергопостачальник надав ДВАТ “Шахта “Дніпровська»» рахунки на оплату спожитої активної енергії, зокрема, спірні №1638 від 31.07.2003р. на загальну суму 474 751,93 грн, №2334 від 30.09.2003р. на загальну суму 565 127,18 грн та №2673 від 31.10.2003р. на загальну суму 575 185,19 грн.
До вказаних рахунків, крім вартості спожитої активної електроенергії, енергопостачальник також включив вартість донарахованої електроенергії на підставі актів-протоколів порушення Правил користування електричною енергією №00032285 від 01.08.2003р. на суму 9144,58 грн, №00032325 від 25.09.2003р. на суму 5689,96 грн. та №00032330 від 01.11.2003р. на суму 3149,80 грн., всього на спірну суму 17 984,33 грн.
Вказані рахунки позивачем оплачені повністю, про що свідчить відмітка в рахунку №2673 від 31.10.2003р. щодо сальдо розрахунків станом на 01.11.2003р. та надані позивачем виписки із банківського рахунку за період з 07.07.2003р. по 14.10.2003р.
Аналіз вищезазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що суму 17984грн.33коп., оплачену позивачем за переліченими рахунками, відповідач використав для оплати актів-протоколів про порушення.
Між тим, порядок розрахунків між господарюючими суб'єктами визначено в Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004р. Названа Інструкція не надає права одержувачу коштів змінювати на свій розсуд призначення платежу. Платник відповідає за данні, що зазначені в реквізиті платіжного документа та призначення платежу.
Складання актів та оплата коштів за ними проводиться в порядку, встановленому п.п.7.31, 7.32, 7.33 Правил користування електричною енергією в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин. Отже, на підставі акту порушень, погодженого зі споживачем, визначається обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків, виписуються споживачеві додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. У разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії має право подати позов до суду.
Таким чином, господарський суд правильно встановив, що відповідач самовільно розпорядився перерахованими позивачем грошовими коштами в сумі 17 984грн.33коп. і позивач вправі вимагати захисту свого порушеного права обраним ним способом.
Одночасно слід зазначити, що законом встановлений строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ст.257 названого Кодексу загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Ст.261 Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Щодо досліджуваної справи, то про порушене право позивач довідався із рахунків №1638 від 31.07.2003р., №2334 від 30.09.2003р. та №2673 від 31.10.2003р., до яких відповідачем були включені суми за актами-протоколами порушень Правил користування електричною енергією №00032285 від 01.08.2003р. на суму 9144,58 грн, №00032325 від 25.09.2003р. на суму 5689,96 грн та №00032330 від 01.11.2003р. на суму 3149,80 грн та із вказаного в рахунку №2673 від 31.10.2003р. сальдо на 01.11.2003р., з якого слідувало, що всі оплачені позивачем грошові кошти зараховані в оплату цих рахунків та борг складає 196,93 грн. Вказані рахунки були вручені представникам ДВАТ»Шахта»Дніпровська»» позивача відповідно 08.08.2003р., 08.10.2003р. та 07.11.2003р., що підтверджується реєстром виданих рахунків (а.с.70).
У цьому зв»язку право на позов виникло у позивача з 07.11.2003р.
Враховуючи, що звернення з відповідним позовом відбулося 05.02.2008р., позивачем пропущено строк позовної давності, який має бути обчислений з 07.11.2003р по 07.11.2006р.р.
Відповідно до п.4 ст.267 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У даному випадку, у відзиві на позов відповідачем заявлено про застосування позовної давності.
З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити.
Тому підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки при зверненні з претензією, в якій містилися вимоги щодо зарахування суми безпідставно включених до рахунків сум по актах-протоколах, останній чітко усвідомлював обставини щодо порушення відповідачем його відповідних прав, а пред'явлення претензії, при цьому, є способом врегулювання вже існуючого спору з порушником таких прав.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.08р. у справі №35/19-08(1/100-08) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.О.Чимбар