05.10.06р.
Справа № А25/239-06
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води
про стягнення 15043,04 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Секретар Бугрім Г.О.
Представники сторін:
Від позивача - Кондратова Т.В., довіреність № 03-06/02 від 05.01.06р. Від відповідача - Наумчик Л.В., довіреність №1065 від 10.10.05р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 15043,04грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті штрафних санкцій до Фонду за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що він є підприємством енергетики згідно з Законом України «Про електроенергетику», тому створення робочих місць інвалідів для нього розраховується у розмірі 4% від чисельності працівників зайнятих у непромисловому виробництві. Кількість таких працівників осіб на підприємстві складає 3 чоловіка, тому відповідачем не порушено нормативу для створення робочих місць інвалідів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Згідно звіту відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005рік» середньооблікова чисельність працюючих чоловік на підприємстві відповідача склала 395 осіб; фонд оплати праці -2971000,00грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника -7522,00 грн., чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідно до 4%-го нормативу -16 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників-інвалідів облікового складу - 14 осіб.
Позивачем, на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991р. заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі середньорічної заробітної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом в розмірі 15043,04грн., виходячи з 2-х робочих місць, фактично не зайнятих інвалідами у звітному періоді та з даних про фонд оплати праці та кількість штатних працівників, згідно доданого до матеріалів справи розрахунку.
Відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, що була чинною у 2005р. (надалі також - Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Разом з тим, ч. 8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику», встановлено, що створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
За ст.. 1 цього Закону, суб'єкти електроенергетики - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.
Згідно з п. 2.1. статуту Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа», підприємство створено з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, установ, організацій і населення м. Жовті Води тепловою енергією, згідно укладених договорів, надійного і безперервного виробництва та постачання електричної енергії, згідно ліцензій.
Отже, підприємство відповідача є суб'єктом електроенергетики, на якого розповсюджується дія ч. 8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідно ж до довідки відповідача № 956 від 20.09.2006р. згідно штатного розскладу станом на 31.12.2005р. на підприємстві чисельність робітників становить 395 чоловік, з яких кількість зайнятих у непромисловій сфері складає 3 чоловіки.
Таким чином, на підприємстві відповідача працюють інваліди у більшій кількості ніж це передбачено нормативом встановленим ч. 8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику», тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, які передбачені ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Підставою ж для застосування будь-яких штрафних санкцій, тобто для застосування певного виду відповідальності має бути конкретне правопорушення з певним його складом, визначеним чинним законодавством, якого суд не вбачає у діях відповідача.
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями), ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.
Суддя
А.Є. Чередко