Іменем України
30.05.08 Справа №10/205/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Мірошниченко М.В. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Шернік О.В.
За участю представників сторін:
відпозивача - Барінов О.М. (довіреність № 011.03-113 від 20.12.2007 р.)
від відповідача - Мазухін Р.М. (довіреність № 141 від 31.03.2008 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» (м. Запоріжжя)
на рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2008 р. у справі № 10/205/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий
алюмінієвий комбінат» (м. Запоріжжя)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест»
(м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» 16030,60 грн. основного боргу, 4298,48 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2008 р. у справі № 10/205/08 (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 16030,60 грн. основного боргу, 4799,98 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних. Позивачу відшкодовано за рахунок відповідача 208,31 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Заявник просить частково скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2008 р. у справі № 10/205/08 та прийняти нове. З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що оскаржуване рішення постановлено без з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення, а також з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що купує товар безпосередньо у виробників і поставляє його іншим суб'єктам, тому заборгованість за Договором виникла саме через те, що контрагенти, яким поставлявся товар, несвоєчасно розраховувалися з ним. Відзначає, що суд першої інстанції не з'ясував - чи існувала на час постановлення оскаржуваного рішення заборгованість за відповідачем та в якому розмірі. Позивач же, на думку заявника, також недобросовісно користується правами, наданими ст. 22 ГПК України, оскільки своєчасно не повідомив суд про те, що на час винесення рішення заборгованість за відповідачем була меншою, ніж заявлено у позові.
Порушення норм процесуального права (ст.ст. 22, 75 ГПК України) заявник вбачає в тому, що господарський суд Запорізької області, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, не створив рівні умови для сторін щодо встановлення фактичних обставин справи. На думку заявника, суд першої інстанції позбавив його можливості обґрунтувати свої заперечення, надати докази по справі, зокрема, щодо частково погашення заборгованості на час прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 30.05.2008 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1072 від 29.05.2008 р. справу № 10/205/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Мірошниченко М.В., Мойсеєнко Т.В.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача у справі) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Додатково зазначив, що на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, на підтвердження чого подав копії відповідних платіжних доручень.
Позивач у справі - Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у відзиві (вих. № 011.03-06юр./2008) на скаргу доводи заявника не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що господарським судом Запорізької області належним чином зроблені висновки та правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю його юрисконсульта. Вважає, що у відповідача було достатньо часу для підготовки документального, нормативно обґрунтованого відзиву на позовну заяву та направлення його до господарського суду Запорізької області. Оскільки цього відповідачем вчинено не було, позивач вважає, що вказане свідчить про зловживання з боку відповідача правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В судовому засіданні представник позивача не заперечив, що борг відповідача на час постановлення оскаржуваного рішення був менший, ніж стягнуто судом.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
18.09.2006 р. між ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (продавець, позивач у справі) та ТОВ «Авангард-інвест» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір № 1091 Д (2006) (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався відвантажити, а Покупець - прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності з категорії неліквідів, визначених комісією ВАТ «ЗАлК», а саме кокс горіх в кількості 72,26 тонн.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за одну тонну товару - 183,33 грн.
Згідно п. 3.2 Договору Покупець проводить оплату по факту поставки протягом 5 банківських днів. Розрахунки за Договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця.
Додатковою угодою № 1 сторони доповнили п. 1.1 Договору обов'язком Продавця відвантажити Покупцю «кокс нафтохімічний марки КС-0 в кількості 739 тонн», вартістю 275,00 грн. за тонну (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3) договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2007 р., а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
На виконання умов Договору 22.03.2007 р. позивач відвантажив відповідачу, а той прийняв на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці кокс нафтохімічний КС-0 в кількості 68,30 тонн (за ціною 275,00 грн. за тонну) на загальну суму 18782,50 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 46922936 (арк. справи 11) та актом приймання-передачі від 22.03.2007 р. (арк. справи 12).
26.03.2007 р. позивач виставив відповідачу для оплатив переданого товару платіжну вимогу-доручення № 203015/07 на суму 24030,60 грн. (арк. справи 13).
Відповідач виставлену платіжну вимогу-доручення не оплатив.
У зв'язку з цим 23.07.2007 р. (за вих. № 26.22.2-532) та 26.07.2007 р. (за вих. № 26.22.2-537) позивач направив відповідачу листи з вимогою оплатити отриманий за Договором товар.
Листами від 24.07.2007 р. (вих. № 362), від 06.08.2007 р. (вих. № 381) відповідач гарантував проведення оплати найближчим часом.
Проте, оплату отриманого товару відповідач виконав лише частково, перерахувавши в період з 27.07.2007 р. по 11.09.2007 р. позивачу 8000,00 грн., внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка на час звернення позивача із позовом до суду складала 16030,60 грн.
Стягнення з ТОВ «Авангард-інвест» на користь ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 16030,60 грн. основного боргу, 4298,48 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних стало предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягаю задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать долучені до матеріалів справи копії квитанції про приймання вантажу № 46922936 та Акту приймання-передачі продукції, позивач 22.03.2007 р. передав відповідачу товар на суму 24030,60 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, всупереч умов Договору та вимог закону, виконав частково, сплативши 8000,00 грн., і на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача складала 16030,60 грн.
Однак, після порушення провадження у даній справі відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши позивачу 2000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 205 від 25.03.2008 р. (на суму 1000,00 грн.) та № 225 від 04.04.2008 р. (на суму 1000,00 грн.).
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення борг відповідача складав 16030,60 грн. і, відповідно, в цій сумі позов підлягає задоволенню, є помилковим і не відповідає фактичним обставинам справи.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором підлягають задоволенню частково - в сумі 14030,60 грн., а в частині стягнення 2000,00 грн. заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Не приймаються до уваги посилання заявника на те, що на теперішній час сума боргу вже повністю погашена, оскільки апеляційна інстанція перевіряє правомірність прийнятого рішення на час його постановлення. Як зазначалося вище, станом на 09.04.2008 р. (дата прийняття оскаржуваного рішення) у відповідача існувала заборгованість за Договором в сумі 14030,60 грн., доказів зворотного відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 4298,48 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за Договором.
Стосовно доводів заявника (відповідача) про порушення господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 22, 75 ГПК України, що начебто позбавило відповідача права на повний, об'єктивний, всебічний розгляд справи та винесення справедливого рішення, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 29.02.2008 р. про порушення провадження у справі № 10/205/08 та призначення її до розгляду на 09.04.2008 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 05.03.2008 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області).
Таким чином, відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце слухання справи (що не заперечується ним самим). Проте, в судове засідання свого представника він не направив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, які б підтвердили заперечення проти позову, жодним чином не спростував доводи позивача.
Треба зазначити, що ухвалою від 29.02.2008 р. у даній справі суд зобов'язував відповідача в порядку попередньої підготовки справи до розгляду надати суду обґрунтований відзив на позовну заяву. Однак, відповідач зазначену вимогу суду не виконав, витребувані судом документи не надав.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Однак, відповідач, надіславши 08.04.2008 р. письмове клопотання про відкладення розгляду справи, навіть в ньому не зазначив про наявність якихось нових обставин, змін у стані розрахунків сторін тощо.
Посилання заявника (відповідача) на те, що юрисконсульт підприємства не міг з'явитися в судове засідання у зв'язку з відпусткою за сімейними обставинами, не приймаються колегією суддів до уваги.
З моменту порушення провадження у справі до дати, на яку було призначено судове засідання, сплив значний проміжок часу (більше місяця).
Відпустка юрисконсульта, яка співпала з датою судового засідання, не могла бути перешкодою відповідачу для підготовки та направлення суду письмового відзиву на позов та доказів в обґрунтування своїх заперечень (при наявності таких) в період з дати отримання ухвали суду про порушення провадження по даній справі до дня судового засідання (09.04.2008 р.).
Крім того, згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть не лише особи, яким надані такі повноваження за довіреністю від імені підприємства, організації, а й керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Отже, відповідач (ТОВ «Авангард-Інвест») мав право направити керівника підприємства або іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні 09.04.2008 р. для представництва своїх інтересів.
Розгляд справи судом у разі неявки в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не є порушенням приписів ст. 77 ГПК України та не є підставою для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Статтею 75 ГПК України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція не вбачає порушень господарським судом норм процесуального права при прийнятті даного рішення.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги обґрунтовані лише в частині, апеляційна скарга задовольняється частково.
Враховуючи допущене судом першої інстанції неповне з'ясування обставин, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, судовий акт у справі слід частково скасувати, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 14030,60 грн. заборгованості, 4298,48 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних. В частині стягнення 2000,00 грн. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду; за розгляд апеляційної скарги - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2008 р. у справі № 10/205/08 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, оф. 216) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15) 14030,60 грн. основного боргу, 4298,48 грн. втрат від інфляції та 501,50 грн. - 3 % річних, 208,30 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В частині стягнення 2000,00 грн. провадження у справі припинити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, оф. 216) 10,00 грн. державного мита по апеляційній скарзі. Видати наказ.
Видачу наказів із вказівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Мірошниченко М.В. Мойсеєнко Т. В.