донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.06.2008 р. справа №20/130
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/837 від 14.03.2008р.
Алмамедов О.Р. дов. №Н-01/695 від 03.03.08р.,
від відповідача:
Співак О.Є. дов. № 237/0109 від 27.03.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м. Макіївка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
10.04.2008 року
по справі
№ 20/130 (Донець О.Є.)
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
до
Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м. Макіївка Донецької області
про
стягнення 65571 грн. 95 коп.
Державне підприємство “Донецька залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод» 65571грн. 95коп. плати за користування вагонами (в т.ч. ПДВ -10928грн.66коп.).
Господарський суд Донецької області рішенням від 10.04.2008р. по справі № 20/130 задовольнив позов Державного підприємства «Донецька залізниця» у повному обсязі.
Господарський суд в своєму рішенні визнав позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню виходячи з того, що ст.ст. 119, 121 Статуту залізниць України обов'язок щодо сплати плати за користування вагонами у разі їх затримки, пов'язаної з митним оформленням, покладений на вантажоодержувача, тоді як відповідач не довів наявності обставин, які є підставою для звільнення його від плати та не надав суду доказів, що засвідчують затримку вагонів з причин, що залежать від залізниці.
Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод» м.Макіївка Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2008р. по справі № 20/130 скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, які мають значення для вірного вирішення спору, обставини справи, на яких ґрунтуються висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами за час митного оформлення вантажу, оскільки нарахування плати за користування вагонами не може здійснюватися за час, що передує моменту передачі вагонів залізницею вантажовласникові.
Заявник скарги вважає дії залізниці по нарахуванню плати за користування вагонами за час митного оформлення вантажу такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а саме: ст.ст. 71, 76, 119 Статуту залізниць України, п.п.3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами (затв. наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458); та пп.4 п.15 договору № 1/102/507/06 від 28.02.2006р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ «Макіївський металургійний завод»при станції Ясинувата Донецької залізниці, укладеного між сторонами у справі.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про наявність підстав для нарахування спірної плати за користування вагонами, оскільки він не підтверджений первинними документами.
Також заявник скарги вважає таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи висновок господарського суду про відсутність обставин для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами під час митного оформлення, оскільки на його думку, затримка вагонів, пов'язана з митним оформленням, є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України, п.13 Правил користування вагонами і контейнерами, враховуючи, що дана затримка залежить від залізниці.
Заявник скарги вважає, що немає правових підстав для стягнення плати за користування вагонами, що є власністю іноземних держав, а саме: Російської залізниці. Статутом залізниць України не передбачено стягнення залізницями з вантажоодержувачів плати за користування вагонами інших держав, у разі затримки цих вагонів, пов'язаної з митним оформленням.
Державне підприємство “Донецька залізниця» м. Донецьк просить рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2008р. по справі № 20/130 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Державне підприємство “Донецька залізниця» свої позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами обґрунтувало затримкою вагонів на станції Ясинувата в очікуванні митного оформлення, даними відомостей плати за користування вагонами.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог надані копії відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 0510449-06, 0810453-06, 0910455-06, 1110460-06, 1210462-06, 1310464-06, 1510467-06, 2410482-06, 1710470-06, 2010475-06, 2110476-06, 2310480-06, 2610485-06, 2810491-06, 2710490-06, 3010496-06, 3110498-06, копії актів загальної форми №№ 984, 1001, 1016, 993, 1039, 1031, 1023, 1022, 1056, 1039, 1076, 1090, 1073, 1058, 1057, 1075, 1086, 1080, 1085, 1062.
Відповідачем надана копія договору № 1/102/507/06 від 28.02.2006р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ “ММЗ» при станції Ясинувата Донецької залізниці, (а.с. №№ 65-68, т.2), копії перевізних документів, витяг з Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ЗАТ «ММЗ» та станції Ясинувата Донецької залізниці (а.с. №№ 92-94 т.2).
У період з 29 вересня по 23 жовтня 2006року на станцію Ясинувата ДП “Донецька залізниця» на адресу ЗАТ “Макіївський металургійний завод» надходили імпортні вантажі за перевізними документами, про що надавались повідомлення.
Зазначені вагони з вантажем були подані на станцію Ясинувата, але -не були прийняті відповідачем, у зв'язку з необхідністю здійснення митного оформлення. За даними обставинами станцією Ясинувата складені акти загальної форми ГУ-23 № 984 від 29.09.06р., № 1001 від 03.10.06р., № 1016 від 06.10.06р., № 993 від 30.09.06р., № 1039 від 10.10.06р., №1031 від 09.10.06р., №1023 від 07.10.06р., №1022 від 07.10.06р., № 1056 від 16.10.06р., №1039 від 10.10.06р., № 1076 від 19.10.06р., № 1090 від 23.10.06р., №1073 від 19.10.06р., №1058 від 17.10.06р., №1057 від 16.10.06р., №1075 від 19.10.06р., №1086 від 22.10.06р., №1080 від 20.10.06р., № 1085 від 21.10.06р., №1062 від 16.10.06р., які зафіксували факт затримки вагонів.
Відповідач від підписання даних актів відмовився.
Після здійснення митного оформлення вагони з вантажем були прийняті відповідачем, про що свідчать відмітки станції Ясинувата на залізничних накладних.
Облік часу перебування зазначених вагонів проводився станцією Ясинувата Донецької залізниці за відомостями плати користування вагонами форми ГУ-46 №№ 0510449-06, 0810453-06, 0910455-06, 1110460-06, 1210462-06, 1310464-06, 1510467-06, 2410482-06, 1710470-06, 2010475-06, 2110476-06, 2310480-06, 2610485-06, 2810491-06, 2710490-06, 3010496-06, 3110498-06, відповідачем зроблені заперечення стосовно нарахування плати за користування вагонами за час затримки з причин митного оформлення.
Відповідач від оплати плати за користування вагонами, нарахованої за час затримки, відмовився, посилаючись на те, що вагони із вантажами видані після проведення митних операцій.
Залізниця, вважаючи нарахування плати за користування вагонами за час затримки здійсненим правильно, у відповідності до ст.119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами і контейнерами, звернулась до господарського суду з заявою про примусове стягнення нарахованої плати у сумі 65571грн. 95коп.
Виходячи з вимог частин 1, 3 ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами -суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Стаття 87 Митного кодексу України визначила, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Обов'язки та відповідальність декларанта передбачені у статті 88 Митного кодексу.
Господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що діючим законодавством обов'язок щодо сплати плати за користування вагонами у разі їх затримки, пов'язаної з митним оформленням, покладено на вантажовідправника та вантажоодержувача, та правильно встановив, що обов'язки декларанта з митного оформлення вантажів за спірними перевезеннями виконував відповідач.
Порядок взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затверджений наказом Державної Митної служби України та Міністерства транспорту України від 28.05.2004 N 399/442, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2004 (далі - Порядок), визначає, що товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються в місцях загального користування й перебувають під охороною залізниці, а для здійснення митних процедур можуть подаватися в інші зони митного контролю.
Посадові особи залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати будь-які операції з ними (навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упакування, розпакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митного органу.
Пункт 3.12 цього Порядку допускає подачу транспортних засобів з товарами (вантажами) на під'їзні колії без проставляння на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення за умови перебування цих товарів (вантажів) під охороною за зверненням вантажоодержувача.
У разі неможливості здійснити декларування товару (вантажу) в обраному митному режимі вантажоодержувач може розмістити товар (вантаж) згідно з вимогами Положення про склади тимчасового зберігання й Порядку роботи митного складу.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені у статті 121 Статуту залізниць України, та пункті 16 Правил користування вагонами є вичерпними, затримку вагонів, пов'язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.
На підставі наведеного та враховуючи те, що відповідач не довів наявності обставин, які є підставою для звільнення його від плати та не надав доказів підтверджуючих факт затримки вагонів з причин, що залежать від залізниці, слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що за спірним перевезенням одержувач повинен сплачувати залізниці плату за користування вагонами на підставі пункту 119 Статуту залізниць України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що плата за користування вагонами у сумі 65571грн. 95коп. є нарахованою обґрунтовано і підлягає стягненню з відповідача -ЗАТ “Макіївський металургійний завод».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2008р. по справі № 20/130 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга за вищенаведеними доводами -залишенню без задоволення.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод» м.Макіївка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2008р. по справі № 20/130 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС