79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.06.08 Справа № 4/36-38
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі Гунька О. П.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача (скаржника) -Матвійчук Я. А. -юрисконсульт
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод», м. Володимир-Волинський № 149 від 21.04.2008 р.
на рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2008 р.
у справі № 4/36-38
за позовом ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат», с. Носачевичі
до відповідача ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод», м. Володимир-Волинський
про стягнення 2 999, 99 грн.
рішенням господарського суду Волинської області від 07.04.2008 р. у справі № 4/36-38 частково задоволено позов ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат», стягнуто з ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод 2 561, 99 грн. боргу за поставлений товар, 102 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач визнав борг частково, в сумі 2 561, 99 грн., а отримання відповідачем товару по накладній № РН-0002755 від 09.10.2003 р. на суму 438 грн. не підтверджено оригіналами первинних документів.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення повністю скасувати, прийняти нове рішення і здійснити розподіл судових витрат, посилаючись на те, що відповідач не визнає суму боргу, оскільки між сторонами спору не проведено звірки взаєморозрахунків з необхідними первинними документами, а такі, згідно Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління № 41 від 20.07.1998 р., зберігаються 3 роки і враховуючи, що спір між сторонами виник у 2003 році, первинні документи на момент звернення до суду відсутні.
Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід змінити, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно видаткових накладних № РН-0002751, № РН-0002755 від 09.09.2003 р., № РН-0003505 від 30.10.2003 р., позивач здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 35 599, 90 грн.
Однак, відповідачем здійснено лише часткову оплату отриманої продукції, а саме в сумі 32 599, 91 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи (а. с. 13 -15), в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2 999, 99 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 26.06.2007 р., в якій він просить сплатити суму основної заборгованості (а. с. 11 -12). Однак, дана претензія залишилася без розгляду.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Володимир-Волинський консервний комбінат»визнає суму позову частково, в сумі 2 561, 99 грн., зазначивши, що поставка продукції на суму 438 грн. не підтверджена первинними документами (накладними або довіреностями) (а. с. 34). З даними обставинами представник ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат»погодився, про що свідчить його підпис на клопотанні.
Отже, апеляційна інстанція погоджується з висновками місцевого господарського суду, що отримання відповідачем товару по накладній № РН-0002755 від 09.10.2003 р. на суму 438 грн. не підтверджений первинними документами, оригінали яких не були оглянуті ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав -на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по справі господарський суд першої інстанції повинен був розподілити між обома сторонами пропорційно задоволених вимог, а саме стягнути з відповідача 87, 11 грн. державного мита та 100, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи, а тому підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод», м. Володимир-Волинський задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 07.04.2008 р. у справі № 4/36-38 змінити в частині розподілу судових витрат між сторонами.
3. Стягнути з ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод», м. Володимир-Волинський на користь ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат»87, 11 грн. державного мита і 100, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині рішення залишити без змін.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Матеріали справи повернути на адресу місцевого господарського суду;
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.