83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.06.08 р. Справа № 44/85пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Всегда» (представник Чорна Є.Ю., довіреність 70 від 28.03.08 року), до товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Преміум» (представник до судового засідання не з'явився) про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Всегда» права власності на будівлю станції технічного обслуговування (літ.А-1) загальною площею 424,5 м2, розташовану в місті Донецьку по вулиці Терпигорєва 35, -
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Всегда» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Преміум» (далі - Компанія) про визнання права власності Підприємства на нерухоме майно, розташоване в місті Донецьку по вулиці Терпигорєва 35 - будівлю станції технічного обслуговування (літ.А-1) загальною площею 424,5 м2 (далі - Будівля).
Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності Компанією, з огляду на самовільність спорудження Будівлі. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Будівлі вже закінчені будівництвом, причому будівництво виконане з дотриманням будівельних норм та правил, а на земельну ділянку, на якій розташовано вказану нерухомість, позивач має речові права, оскільки належним чином провадить оплату за користування земельною ділянкою та уклав з органами місцевого самоврядування договір оренди землі.
Представник Підприємства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Компанії до судового засідання не з'явився. наразі надав письмовий відзив, в якому заперечив проти позову, зазначивши, що позивач не має відповідних документів, що підтверджують право власності.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Підприємству згідно рішень виконавчого комітету Донецької міської ради № 80/1 від 22.05.97 року та № 204/2 від 20.08.97 року, а також згідно договору оренди земельної ділянки № 6-203 від 30.09.97 року передано у строкове платне користування земельну ділянку по вулиці Терпигорєва 35 в Куйбишевському районі міста Донецька площею 0,024м2 для спорудження станції технічного обслуговування автомобілів.
В перебігу власної господарської діяльності Підприємство спорудило будівлю на виділеній під означені цілі земельній ділянці. Ідентифікація цього об'єкту нерухомості, а також факт самочинного спорудження Підприємством Будівлі визначені низкою наданих позивачем документів, у тому числі оцінювальними актами, витягами з технічних паспортів тощо.
В порядку статей 328 та 331 ЦК України Підприємство є власником новоствореної речі Будівлі, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена законом.
Рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної в місті Донецьку ради № 155/10 від 11.04.07 року належній Підприємству Будівлі присвоєно нову адресу - місто Донецьк, вулиця Терпигорєва 35.
Відсутність істотних порушень будівельних норм і правил при будівництві та реконструкції Будівлі випливає з висновку Донецького обласного бюро експертиз № 98 від 27 травня 2008 року, за яким дефектів будівництва не виявлено, стан конструкцій добрий, вимогам БНіП, а також протипожежних та санітарних правил Будівлі відповідають.
Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Будівлі, оскільки за матеріалами справи цей майновий об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Статус нерухомості досліджуваним об'єктам присвоює також і спеціаліст Донецького обласного бюро експертиз.
Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України, право власності на самочинно реконструйовані та споруджені Будівлі може бути визнано судом за умови надання Підприємству земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб. Оскільки органи місцевого самоврядування надали Підприємству право на оренду землі, а суду не надано жодних доказів порушень Підприємством прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд вважає, що у Підприємства виникло право власності на Будівлю з моменту завершення її реконструкції та спорудження.
Виходячи зі змісту норм статті 66 ГК України - Підприємство є добросовісним набувачем та власником Будівлі, спорудженої та реконструйованої позивачем на відповідній земельній ділянці.
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Компанія не визнає право власності Підприємства на Будівлю, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у позивача права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є самовільна, без відповідних дозвільних документів реконструкція та спорудження Підприємством Будівель, а також протиправне невизнання відповідачем права власності Підприємства на цю нерухомість. Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 202, 204, 328, 331, 376, 392, 525-526, 759-786 ЦК України, ст.66 та 283-292 ГК України, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов у повному обсязі.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Всегда» на будівлю станції технічного обслуговування (літ.А-1) загальною площею 424,5 м2, розташовану в місті Донецьку по вулиці Терпигорєва 35.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу;
2 - відповідачу;
3 - господарському суду Донецької області