79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.08 Справа№ 30/128А(2/136-7/66)
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі, м. Сокаль
до відповідача: Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області
про спонукання до вчинення дій
Суддя Н. Мороз
при секретарі Н.Ходачкевич
Представники:
від позивача: Федчина Р.Б. -пров. спец. юрисконсульт
від відповідача: Кошевий А.Л. -гол.спец.юр.відд.
Права та обов»язки сторонам роз»яснено у відповідності до ст.ст.48,51 КАС України.
Суть спору:
У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв»язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позов заявлено Управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі, м. Сокаль до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області про спонукання до вчинення дій.
Ухвалою суду від 23.04.2008р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21.05.2008р.
21.05.2008р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.
Представник позивача в судове засідання з»явився, подав обгрунтування позовних вимог та ствердив, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у прийнятті до відшкодування виплачену допомогу на поховання в розмірі 483,60 грн., виплачену гр. Сализі М.П. та гр. Самсін Н.М., яка була включена у списки на відшкодування допомоги за листопад 2006р, січень 2007р. Позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в обгрунтуваннях позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні проти адміністративного позову від 02.06.2007 р. №235. Зазначив, що Порядком відшкодування відповідачем витрат, пов»язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, встановлено правило підписання актів звірки розрахунків у разі відсутності спору між сторонами. Також вважає, що позивач неправильно обрав спосіб захисту порушених прав.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі акту звірення витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні.
Однак, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та п р о ф е с і й н и х захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
В свою чергу, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про спонукання до вчинення дій.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, вимога про спонукання до вчинення дій не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не врегулює спірних правовідносин, а тому позов до задоволення не підлягає.
У відповідності до вимог ст.94 КАС України, витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена у порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Мороз Н.В.