"05" травня 2008 р.
Справа № 02-2/5-
про повернення позовної заяви
Суддя ,
Державне підприємство -Тернопільська спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця УМВСУ в Тернопільській області, вул.. Петрушевича, 4, м.Тернопіль, звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою від 21.04.2008р. до фермерського господарства «Делитканич», с. В.Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області, про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов'язавши відповідача передати йому бетономішалку, та про стягнення з відповідача 6285,00грн.
Суддя, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, встановив, що:
- позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано;
- у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано обґрунтованого розрахунку суми позову, а саме: позивачем не обґрунтовано підстав стягнення з відповідача 6285,00грн., за який період стягується дана сума, не додано її обґрунтованого розрахунку, не додано доказів надсилання (вручення) відповідачу листа від 20.03.2007р. № 15 з вимогою повернути бетономішалки. Крім того, долучені позивачем до позовної заяви копії документів не засвідчені у встановленому порядку і , відповідно, не можуть бути належними доказами, оскільки згідно ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях. У відповідності до вимог п.4.10.1 ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997р. №1153, яка відповідно до п.2 постанови обов'язкова для здійснення діловодства на підприємствах, в установах та організаціях -Копія документа виготовляється рукописним, машинописним способами, текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, і засвідчуючи підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка «копія» зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова «Згідно», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «Підпис».
- до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, оскільки: по-перше, згідно розділу ІІІ ст.14 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93р. № 15, при сплаті державного мита шляхом перерахування мита з рахунку платника до заяви додається останній примірник платіжного доручення з написом кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход державного бюджету___грн./дата/.» Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання пл. доручення, однак на поданому позивачем платіжному дорученні №98 від 21.04.2008р. про сплату державного мита відсутній такий напис, скріплений підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи, тому таке не може бути належним доказом сплати державного мита), по-друге, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито» від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 25.03.2005р. № 37/37-1465-ЕП, (чинний з 31.03.2005 року), із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито в сумі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Пунктом 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» та п. 4 Постанови Верховної Ради України від 07.04.1995р. «Про введення в дію Закону України «Про державний бюджет України на 1995р.» (зі змінами, внесеними 13.07.1995р.) передбачено, що позовна заява, яка містить вимоги про розірвання договорів оплачується державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру, тобто у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85грн.). Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 36 Інструкції ГДПІ України від 22.04.1993р. «Про порядок обчислення та справляння державного мита», державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру. Однак позивачем платіжним дорученням №98 від 21.04.2008р. сплачено лише 85грн.00коп. державного мита, тобто лише з вимог немайнового характеру;
Крім того, позивачем в порушення вимог ст. 54 ГПК не зазначено ціни позову, ідентифікаційного коду відповідача законодавства, на підставі якого подається позов.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 54, п.п. 1, 3, 4 ст. 63 ГПК України , суддя
1 Позовну заяву від 21.04.2008р. та додані до неї документи -всього на 13 арк. повернути на адресу позивача - Державного підприємства -Тернопільська спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця УМВСУ в Тернопільській області, вул.. Петрушевича, 4, м.Тернопіль, - без розгляду.
Суддя