Справа №: 1/0306/216/11
м. Ковель 19.07.2011
Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лесика В.О.
за участю секретаря Жукової Ю.В.
підсудного ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
українця, уродженця с.Мизово Старовижівського району, жителя АДРЕСА_1, інваліда третьої групи загального захворювання, розлученого, непрацюючого, не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-
підсудний ОСОБА_1 в м.Ковелі за місцем свого проживання в ніч на 06 грудня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, під час раптово виниклого конфлікту із-за ревнощів до своєї дружини ОСОБА_2 умисно наніс численні удари руками та ногами в різні частини тіла, в тому числі голову, здавлював руками за шию, а також спричинив їй ножове поранення кінцівки правої руки , заподіявши при цьому потерпілій легкі тілесні ушкодження, які потягнули за собою короткотривалий розлад здоров*я у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку , різаної рани третього пальця правої руки, гематоми обличчя, синців тулуба та кінцівок.
В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та по суті пред*явленого обвинувачення показав, що дійсно у нього склались неприязні стосунки зі своєю бувшою дружиною, оскільки та перебувала в постійних поїздках, так як працювала на залізниці, та допускала на його переконання подружню невірність.
Ввечері 05.12.2009 року він разом з малолітньою дочкою зустрів дружину на автовокзалі в м.Ковелі , яка повернулась із своєю сестрою від матері. Приїхавши до дому, між ними в черговий раз на побутовому грунті виник конфлікт. Під час сварки дружина вийшла в іншу кімнату, а оскільки йому це не сподобалось, то він із силою штовхнув двері кімнати, які при відкриванні вдарили потерпілу по обличчю. Через де який час у потерпілої з*явилась гематома. Заперечив факт нанесення потерпілій будь-яких ударів, показавши, що інші тілесні ушкодження могли бути заподіяні ОСОБА_2 дружиною чоловіка, з яким остання підтримувала інтимні стосунки. Підсудний заперечив також факт перебування того дня в стані алкогольного сп*яніння.
Не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочині, його вина повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами і зокрема:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила, що дійсно в їх сім*ї на побутовому ґрунті та із-за ревнощів часто виникали конфлікти. В черговий раз, ввечері 05 грудня 2009 року коли вона повернулась від матері, між ними виник конфлікт через те, що вона не погоджувалась залишити роботу провідника. Підсудний в стані сп*яніння почав наносити руками та ногами численні удари в різні частини тіла, в тому числі голову, а пізніше схопивши ніж почав ним розмахувати, в результаті чого вона отримала різану рану правої кисті. Нанесення побоїв тривалого до ранку 06 грудня 2009 року. Коли підсудний заспокоївся вона змогла втекти до сусідів та зателефонувати в міліцію та своїй сестрі.
- показаннями свідка ОСОБА_3, яка ствердила в судовому засіданні, що дійсно вона зі своєю сестрою, тобто потерпілою ОСОБА_2 ввечері 05.12.2009 року повернулась із села в м.Ковель. На автовокзалі її та сестру зустрів підсудний з малолітньою дочкою. Підтвердила, що під час перебування з сестрою в цей день остання ні на що не скаржилась і на її тілі не було ніяких тілесних ушкоджень. В ранці наступного дня до неї зателефонувала потерпіла з проханням приїхати до неї. По приїзду до будинку, де проживала сестра, вона побачила працівників міліції та потерпілу, яку важко було впізнати, оскільки все її обличчя було в синцях. З розмови з останньою дізналась, що тілесні ушкодження, в тому числі різану рану правої кисті, їй заподіяв підсудний під час конфлікту, що виник в черговий раз.
Об*ективність показань потерпілої та свідка підтверджено також показаннями свідка ОСОБА_4, яка ствердила, що проживає по сусідству із сім*єю ОСОБА_2. Підтвердила, що одного дня в грудні 2009 року до неї прибігла потерпіла з дитиною, яка трусилась і плакала, та попросила викликати працівників міліції, повідомивши, що її побив чоловік. Бачила поранену, закривавлену руку та тілесні ушкодження на обличчі останньої.
- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що дійсно за дорученням чергового Ковельського МВ УМВС виїжджав по виклику на АДРЕСА_1. Пам*ятає, що у потерпілої була забинтована рука, а на обличчі синці. Малолітня дитина плакала і була схвильована. Відбираючи пояснення, ним було встановлено, що в сім*ї стався конфлікт в результаті якого потерпіла отримала від свого чоловіка тілесні ушкодження.
- показаннями свідка ОСОБА_6, яка підтвердила, що на прохання потерпілої проводила її до лікарні та бачила поранену руку і численні тілесні ушкодження на тілі останньої. Тоді ж в грудні 2009 року дізналась від ОСОБА_2 про заподіяння їй тілесних ушкоджень чоловіком.
- актом судово-медичної експертизи підтверджено факт заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткотривалим розладом здоров*я у вигляді закритої черепно-мозкової рани зі трусом головного мозку, різаної рани третього пальця правої кисті, гематоми обличчя, синців тулуба та кінцівок.
- допитаний в судовому засіданні з цього приводу судово-медичний експерт Лінник В.С. підтвердив свій висновок про фіксування зазначених вище тілесних ушкоджень та категорично ствердив, що ним було виявлено різану рану третього пальця правої кисті, а констатація рваної рани третього пальця правої кисті в актах медичного освідування є помилковою і це твердження взято із медичної документації лікаря, до якого зверталась потерпіла.
Таким чином, даючи аналіз доказам по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту скоєння підсудним злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткотривалий розлад здоров*я.
Посилання підсудного на ті обставини, що гематома обличчя потерпілої сталась в результаті удару дверима, а ніші тілесні ушкодження він не наносив, повністю спростовано вищенаведеними доказами, які суд відносить до об*єктивних і покладає в основу обвинувального вироку, так як вони відповідають фактичним обставинам справи і співвідносяться один з одним.
Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння.
З врахуванням пом*якшуючих покарання обставин, а саме того, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, є інвалідом третьої групи загального захворювання, суд приходить до переконання про можливість та достатність призначення останньому покарання у виді відбування громадських робіт.
З наведених вище обставин суд не находить підстав для застосування іншого виду покарання.
По справі заявлено цивільний позов по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.
Суд, задовольняючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди частково, виходить із засад розумності та справедливості, враховуючи глибину моральних та психічних страждань потерпілої, тяжкості заподіяння тілесних ушкоджень, необхідності лікування, втрати на деяких час можливості вести звичайний спосіб життя.
Поряд з цим суд враховує і особу підсудного, а саме те, що він не працює і є інвалідом третьої групи.
Виходячи з цих міркувань суд вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь потерпілої відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, то суд в цій частині в його задоволенні відмовляє, оскільки вартість проїзду потерпілої та її представника в апеляційну інстанцію не відноситься до матеріальної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт строком на 150 ( сто п*ятдесят) годин.
Стягнути з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий:В. О. Лесик