Справа № 2/0534/ 720 /2011
03 серпня 2011 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Родіна Н.В., при секретарі Михайлюковій Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Комунального підприємства “Міська служба єдиного замовника” Горлівської ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, третя особа - Приватна підприємство “Гірницький” про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Звернувшись до суду з позовом, Комунальне підприємство "Міська служба єдиного замовника" просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 у м. Горлівці, посилаючись на те, що підприємство позивача було створено 18.11.2008 року. Відповідно до статуту підприємство позивача здійснює балансоутримання житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Горлівка, в тому числі житловий АДРЕСА_1. Трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 надана сім'ї відповідачів на підставі ордеру №219 від 28.06.1988 року. На теперішній час у квартирі зареєстрованими є -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно копії особистого рахунку ПП «Гірницький», квартира відповідачами не приватизована. З початку 2010 року відповідачі в квартирі не проживають, що підтверджується актами від 09.0.2011р., 06.04.2011р., складеними представниками ПП «Гірницький». Відповідачі квартирну плату не сплачують, заборгованість станом на 01.04.2011р. складає 1460,28 грн. Причини відсутності відповідачів за місцем реєстрації невідомі. Будь-яких повідомлень з боку відповідачів про наміри знятися з реєстрації, або про тимчасову відсутність за вказаним місцем реєстрації не надходили.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав , зазначивши також , що відповідачі у спірній квартирі фактично не проживають з 2007 року , заборгованість по квартплаті перед ПП “Гірницький” виплатили тільки після відкриття провадження по даній справі , до того ж заборгованість по квартплаті перед попереднім Приватним підприємством, яке обслуговувало будинок відповідачів, у сумі 4231,08 грн. залишилась до теперешнього часу. Вважає вказані відповідачкою ОСОБА_1 причини не проживання постійно у спірній квартирні неповажними, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, зазначивши ,що фактично користується житловим приміщенням - спірною квартирою, де знаходяться її речі, вона сплачує комунальні платежі і у теперешній час заборгованості не має. Через важкий стан здоров”я (перенесла операцію у 2000 році) та з урахуванням тієї обставини ,що спірна квартира знаходиться на дев”ятому поверсі будинку ,а ліфт не працював протягом тривалого часу, а також у зв”язку з необхідністю доглядати стару мати, вона з 2007 року деякий час проживала в домі останньої за адресою АДРЕСА_2. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 року вона стала постійно проживати у спірній квартирі. Крім того, протягом зазначеного часу вона постійно навідувалась у спірну квартиру, де періодично мешкав її син ОСОБА_4, готувала йому їжу, прибиралася тощо. Також ключ від замка двері квартири вона залишала у сусідів ,які при необхідності могли відчинити квартиру у аварійних випадках. Заборгованість по комунальним платежам також виникла внаслідок скрутного матеріального становища у сім”ї, оскільки самостійно доглядала мати та виховувала двох дітей. ЇЇ чоловік ОСОБА_5 ще з 2003 року виїхав до м. Москва ,де знаходиться до теперешнього часу та ніякої матеріальної допомоги, в тому числі і по оплаті комунальних платежів ,не надає. Останній час вона бачила чоловіка у 2005 році, в спірній квартирі його речей немає та туди він не навідується. Тому вона не проти того ,щоб чоловіка визнали таким ,що втратив право користуватися вказаним житловим приміщенням.
Представник відповідачки ОСОБА_1- ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнав з аналогічних підстав ,додавши, що ОСОБА_1 не проживала у спірній квартирі з поважних причин. Але навідувалась туди постійно, сплатила заборгованість по комунальним платежам, в квартирі знаходяться її речі, у зв”язку з чим вона не втартила права користуватися спірною квартирою.
Відповідач ОСОБА_2, будучи згідно до ч.3 ст. 76 ЦПК України, належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідомив.
Представник третьої особи -ПП "Гірницький” ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, додавши ,що зі слів сусідів відповідачів , ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно у спірній квартирі не проживала , але навідувалась туди.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що являється сусідкою відповідачів, проживає з ними в одному під”їзді. Приблизно п”ять років тому відповідачі з”їхали зі своєї квартири доглядати старих батьків. Ключ від квартири ОСОБА_1 залишала у сусідів на випадок непередбаченої ситуації (аварії чи інше), а сама періодично навідувалась у квартиру, “спускала” воду з батарей, оскільки квартира на дев”ятому поверсі будинку. Син відповідачів ОСОБА_4 також часто навідується у спірну квартиру і періодично там проживає. Відповідач ОСОБА_2 з 2007 року не з”являється у спірній квартирі зовсім .
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив ,що з листопада 1988 року проживає з відповідачами в одному під”їзді, тому добре їх знає. Останнім часом ОСОБА_1 проживала фактично у матері та доглядала її, а ключ від своєї квартири залишала у нього на всякий випадок. Сама ОСОБА_1 часто приходила та перевіряла свою квартиру, а останні два місяці там постійно проживає. ЇЇ чоловік ОСОБА_2 не з”являвся у спірній квартирі біля десяти років.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судовому засіданні дали аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив ,що є сином відповідачів, тому постійно проживає у спірній квартирі. Батьки більше п”яти років не проживають однією сім”єю. ОСОБА_2 виїхав до м. Москва ,де знаходиться до теперешнього часу ,а коли приїздить у м. Горлівка, то знаходиться у своєї матері, а у спірну квартиру не навідується зовсім. Мати ОСОБА_1 останнім часом доглядала свою мати ,яка хворіла та у травні 2011 року померла. У спірну квартиру вона весь той час навідувалась. Після смерті бабусі мати стала проживати і цій квартирі постійно.
Суд, вислухавши пояснення сторін , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
18 листопада 2008 року створено КП «Міська служба єдиного замовника», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Підприємство позивача здійснює балансоутримання житлового фонду, що перебуває у комунальній власності громади м. Горлівка і, зокрема, житлового АДРЕСА_1.
Вищевказаний будинок знаходиться на обслуговуванні ПП «Гірницький”, що підтверджується копією рішення Горлівської міської ради №20 від 20.01.2010р.
Згідно ордеру № 219 від 28.06.1988 року квартира АДРЕСА_1 в м. Горлівці була надана у користування ОСОБА_1 на сім'ю у складі 4-х осіб. В теперішній час у квартирі зареєстровані 2 осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджено відповідною довідкою ПП “Гірницький”. Згідно копії особистого рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1, вищевказана квартира не приватизована.
Судом встановлено, що в спірній квартирі з 2007 року відповідачі фактично не проживають, що підтверджено актами обстеження квартири від 06.04.2010 р.,09.02.2011 р.
Відповідачка ОСОБА_1 останнім часом доглядала стару та хвору мати, з якою проживала за адресою : АДРЕСА_2, що підтверджується актом селищної ради «Ізотова»від 21.06.2011 року. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 року , вона знову стала постійно проживати у спірній квартирі. Під час судового розгляду ОСОБА_1 була сплачена заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1855,41 гривен, що підтверджується копією квитанції. Допитані в судовому засіданні свідки вказували, що спірна квартира знаходиться в охайному стані, ОСОБА_1 часто навідувалась до квартири, коли в ній постійно не проживала, тобто без нагляду квартиру не залишала. В спірній квартирі знаходяться меблі і особисті речі ОСОБА_1 Окрім того, коли вона сама в ній не мешкала, в спірній квартирі мешкав син відповідачів.
Відповідач ОСОБА_2 не проживає у зазначеній квартирі з 2003 року, виїхав за межі України та мешкає у м. Москва , оплату за комунальні послуги не здійснює, участі у витратах по ремонту квартири не приймає, його особистого майна та речей у квартирі немає, до теперішнього часу за місцем реєстрації він не з'являвся, наміру повернутися для проживання у квартиру не висловлював, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів у справі.
Відповідно до ст.71 ЖК України -при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 ЖК України -визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВСУ України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від 12.04.1985 р. -у справах про визнання члена сім'ї наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням ( ст. 71 ЖК) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірною поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу.
Судом не встановлено жодної поважної причини непроживання відповідача ОСОБА_2 протягом більше 6 місяців у спірній квартирі, тому на підставі ст.71, 72 ЖК України його необхідно визнати особою, що втратила право користування жилою квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Тож в цій частині позов підлягає задоволенню.
Проте суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_1 доведений той факт, в спірному житловому приміщенні протягом більше шести місяців не проживає з поважної причини -по стану свого здоров”я та у зв”язку з доглядом старої матері, яка потребувала догляду по місцю її проживання. Тож, позовні вимоги у відношенні ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, враховуючи також і ту обставину ,що ОСОБА_1 фактично повернулась на спірну жилу площу.
Керуючись ст.ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 у м. Горлівці.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: