91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.05.08 Справа № 13/58
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “МТК», м. Луганськ
до Міського комунального підприємства “Покоління», м. Луганськ
про стягнення 25996 грн. 43 коп.,
Суддя
Яресько Б.В.
Секретар с.з.
Савенко В.Ю.
За участю:
Від позивача
юрист, Гетман Л.І., довіреність № 195 від 29.12.07.;
Від відповідача
Жукова М.І., довіреність № б/н від 05.05.08.
До початку слухання справи від представників сторін вимоги про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті молочної продукції на суму 24571 грн. 23 коп., інфляційних нарахувань -933грн. 71 коп., пені 491грн. 49 коп.
Позивач позов підтримує.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.05.08. позов визнає у повному обсязі. Клопотанням від 20.05.08. просить суд, у зв'язку з тим, що підприємство-відповідач є міським комунальним підприємством, діяльність якого пов'язана з забезпеченням шкіл, пришкільних оздоровчих таборів та дошкільних закладів продуктами харчування, яке фінансується з коштів міського бюджету, що підтверджується рішенням міської ради від 01.02.08. № 30/1, є збитковим, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Розглянувши документи і матеріали додані до позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 145 від 29.02.08. у період з 03.03.08. по 06.03.08. позивачем на підставі товарно-транспортних накладних поставлено, а відповідачем прийнято молочну продукцію, заборгованість по оплаті якої, в результаті систематичних порушень розрахунку становить 24571 грн. 23 коп.
За актом звірення взаємних розрахунків складеного сторонами станом на 31.03.08. заборгованість відповідача становить 24571 грн. 23 коп.
Однак зазначену заборгованість відповідач у добровільному порядку не сплатив.
Позивач 14.04.08. звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті молочної продукції на суму 24571 грн. 23 коп., при цьому на підставі п.6.1. Договору нарахував пеню у розмірі 491грн. 49 коп., відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України -інфляційні втрати -933грн. 71 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
На вимогу сторонами додатково складено Акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.05.08. складає 24 571 грн. 23коп.
Дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству, та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приймаючи до уваги, що відповідач заборгованість у сумі 24 571 грн. 23коп. за отриманий на підставі Договору товар (молочні продукти) визнав, сума боргу підтверджується наявними в матеріалах справи документами, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті молочної продукції на суму 24571 грн. 23 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань -933грн. 71 коп., пені 491грн. 49 коп. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач клопотанням від 20.05.08. просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на збитковість підприємства, діяльність якої пов'язана із забезпеченням шкіл, пришкільних оздоровчих таборів та дошкільних закладів продуктами харчування.
Суд приймає до уваги зазначені доводи відповідача та відповідно до ч.1 п. 3 ст. 83 Господарського кодексу України зменшує розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, а саме пені з 491грн. 49 коп. до 245 грн. 75 коп.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -260грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Керуючись ст. 44,49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “МТК», м. Луганськ до Міського комунального підприємства “Покоління», м. Луганськ про стягнення 25996 грн. 43 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Покоління», м. Луганськ, кв. Молодіжний, буд. 14 «А», ідентифікаційний код 01549633 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “МТК», м. Луганськ, вул. Возрожденія, 2 «А»на р/р № 26000310022801 в філії АБ «Південний», м. Луганськ, МФО 304999 заборгованість по оплаті молочної продукції на суму 24571 грн. 23 коп., інфляційні нарахування у сумі 933грн. 71 коп., пеню у сумі 245 грн. 75 коп., державне мито у сумі 260грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. Наказ видати
У судовому засіданні була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання рішення
02.06.2008 року.