01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
12.06.08 р. № 19/40
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Агрикової О.В. (доповідач по справі),
суддів:
Фаловської І.М.
Жук Г. А.
при секретарі судового засідання Лисунь Г.Д.,
за участю:
від позивача: представник за дов. №101 від 17.01.2008 року Рашевська Т.В.,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року,
у справі №19/40 (суддя Безрук Т.М.),
за позовом виробничого підприємства «Надежда», м. Машівка Полтавської області,
до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327», м. Полтава,
про стягнення 420 418,56 грн., -
встановив :
Виробниче підприємство «Надежда»(позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»(відповідач) про стягнення 420 418,56 грн. (а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40 позов виробничого підприємства «Надежда»до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»про стягнення 420 418,56 грн. задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»на користь виробничого підприємства «Надежда»393 942,85 грн. основного боргу, 3 939,43 грн. державного мита та 110,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено (а.с. 113-114).
При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт неповного розрахунку відповідача за отриманий товар по договору та безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій, керуючись ст. ст. 526, 530 та 692 ЦК України, задовольнив позов частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, відкрите акціонерне товариство «Полтавське автотранспортне підприємство -15327», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом під час прийняття рішення норм процесуального права, а саме, що розгляд справи відбувся за відсутності представника відповідача.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що місцевим господарським судом не порушувались норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання без поважних причин.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
До початку судового засідання від відповідача на виконання вимог ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року у справі №19/40 надійшли уточнення вимог апеляційної скарги та додаткові документи, які колегією суддів апеляційного господарського суду долучені до матеріалів справи.
Згідно зазначених уточнень вимог апеляційної скарги, відповідач просить апеляційний господарський суд рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову виробничого підприємства «Надежда»до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»про стягнення 420 418,56 грн. відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Представники відповідача в судове засідання не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
04.01.2005 року між позивачем і відповідачем був укладений договір №31/н на поставку нафтопродуктів (договір, а.с. 11-12), згідно умов якого позивач зобов'язувався у відповідності з замовленнями передавати партіями у власність відповідачу нафтопродукти (товар), а відповідач зобов'язувався приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору.
Розділом 4 договору сторони домовились, що договір діє до 31.12.2005 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, а якщо за 5 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про наміри його припинення, то договір вважається продовженим на таких же умовах до 01.07.2006 року.
Додатковою угодою до договору сторони продовжили термін його дії до 01.07.2007 року на попередніх умовах (а.с. 13).
До матеріалів справи долучено копії товарних накладних, відповідно до яких відповідачем було отримано нафтопродуктів на загальну суму 2 519 983,44 грн. (а.с. 14-48).
16.01.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією №57 про сплату 392 914,55 грн. заборгованості по договору (а.с. 49), яка відповідачем залишена без реагування.
Як свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 29.02.2008 року, складений та підписаний уповноваженими представниками сторін та який містить відтиски печаток сторін, відповідач визнав заборгованість перед позивачем станом на дату складання акту у сумі 393 942,85 грн. (а.с. 73-76).
Розділом 5 договору передбачено, що відповідач за порушення терміну оплати за отриманий товар несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 7 % від вартості неоплаченої партії товару.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом, позивач, керуючись розділом 5 договору, своєю заявою №492 від 05.03.2008 року збільшив розмір позовних вимог до 421 518,84 грн., з яких 393 942,85 грн. основного боргу, 27 575,99 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору (а.с. 77).
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору та поставив відповідачеві нафтопродукти, що підтверджується товарними накладними, а відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, а саме не розрахувався за поставлені нафтопродукти в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а відповідно до п. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно розділу 4 договору та додаткової угоди до договору, термін його дії закінчився 01.07.2007 року, але договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
Відповідно до п. 2.5. договору кінцеві розрахунки за отриманий товар здійснюються відповідачем на підставі рахунку, виставленого позивачем, не пізніше 3-х днів з дня отримання товару.
У цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто саме на боржника (відповідача), у випадку невизнання позову, покладається обов'язок доведення своїх заперечень та відсутність вини у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання.
Статтями 33 та 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги факт отримання відповідачем нафтопродуктів, який підтверджується товарними накладними, та відсутність доказів оплати відповідачем отриманого товару, дійшла до висновку про правомірність задоволення місцевим господарським судом вимог позивача в частині стягнення з відповідача 393 942,85 грн. основного боргу.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відмова місцевого господарського суду позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27 575,99 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору є законною з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.3. договору, якщо на момент надходження коштів на рахунок позивача існує нарахована пеня, то отримані кошти зараховуються позивачем для погашення нарахованої на дату розрахунку пені та штрафу і для погашення залишку заборгованості за поставлені нафтопродукти, при цьому в першу чергу в тій частині, яка виникла раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем виникла вже після припинення дії договору (01.07.2007 року), а поставка нафтопродуктів позивачем відповідачу з 02.07.2007 року здійснювалась вже не відповідно умов договору.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 27 575,99 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору є безпідставною, оскільки нарахування штрафних санкцій відповідно до умов договору є неможливим після припинення його дії.
Посилання відповідача на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм процесуального права, а саме, що розгляд справи у відсутності представника відповідача, що є безумовною підставою для скасування рішення відповідно до ст. 104 ГПК України, колегією суддів відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Крім цього, безумовною підставою для скасування судового рішення є, зокрема, розгляд судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. Не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано усіх вимог статті 64 ГПК України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання у суді першої інстанції. Зазначене підтверджується тим, що в матеріалах справи (а.с. 51) є повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу від 09.02.2008 року, яким на адресу відповідача направлялась ухвала господарського суд Полтавської області від 07.02.2008 року про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи.
Представники сторін приймали участь в судовому засіданні від 06.03.2008 року. Відповідно до розписки (а.с. 105), представник відповідача був повідомлений про відкладення розгляду справи та про дату, час та місце наступного судового засідання.
Крім цього, в матеріалах справи (а.с. 107 а) міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу від 13.03.2008 року, яким на адресу відповідача направлялась ухвала господарського суд Полтавської області від 06.03.2008 року про продовження строку розгляду справи та відкладення її розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання від 18.03.2008 року.
18.03.2008 року до початку судового засідання відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку зі знаходженням на амбулаторному лікуванні юристконсульта відповідача Батрака В.Т., яке місцевим господарським судом залишено без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, які діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
В силу вимог ч. 2, 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути як керівники підприємств та організацій, так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю, виданої від імені підприємства, організації, за підписом керівника, або іншої повноважної особи, підписи яких посвідчується печаткою підприємства, організації.
Отже, з 06.03.2008 року (дата відкладення розгляду справи) до 18.03.2008 року (дата прийняття рішення у справі) відповідач мав достатньо часу для надання іншій особі права представництва юридичної особи відповідача у господарському суді.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні шляхом незабезпечення явки у судове засідання свого представника (іншого представника), місцевий господарський суд правомірно, у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, належним чином повідомив відповідача про дату, час та місце судового засідання та під час прийняття оспорюваного рішення не порушив норми процесуального права.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40.
Керуючись ст. ст. 28, 33, 34, 64, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40 за позовом виробничого підприємства «Надежда»до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство -15327»про стягнення 420 418,56 грн. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 року у справі №19/40 за позовом виробничого підприємства «Надежда»до відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство - 15327»про стягнення 420 418,56 грн. залишити без змін.
3. Справу №19/40 повернути до господарського суду Полтавської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Агрикова О.В.
Судді:
Фаловська І.М.
Жук Г. А.
Дата відправки 17.06.08