Кіровоградської області
"11" червня 2008 р.
Справа № 14/133
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/133
за адміністративним позовом: виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Сонячна, 2,
до відповідача: Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград, вул. Покровська, 4,
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.
Секретар судового засідання - А.В. Адаменко
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав;
Час прийняття постанови - 15 год. 10 хв.
Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 16.11.2007 р. №0027231720/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 220,35 грн., в тому числі 73,45 грн. основного платежу та 146,90 грн. штрафної санкції.
Подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд визнати також нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ прийняті за результатами узгодження спірного податкового повідомлення-рішення в процедурі адміністративного узгодження №0027231720/1 від 28.03.2008 р., №0027231720/2 від 31.03.2008 р.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки щодо порушення підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» та визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 73,45 грн. та штрафної санкції в сумі 146,90 грн.
Позивач стверджує, що при перевірці правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб підприємством за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року податковим органом використані суцільним порядком касові та головні книги, журнали-ордери по рахунках 301,311,372,641,661,949, податкові розрахунки Ф-1ДФ, книги по нарахуванню заробітної плати, накази про прийом-звільнення, заяви на податкову соціальну пільгу, установчі документи, договори та інші угоди, банківські та касові документи. За результатами перевірки даного питання складено довідка №94/17-20-30697215 від 20.10.2007 р. підписана начальником відділу оподаткування фізичних осіб Кіровоградської МДПІ, в якої зазначено, що підприємством утримано суми податку своєчасно та в повному обсязі перераховано до бюджету. Порушень податкового законодавства не встановлено.
За таких обставин, позивач, посилаючись на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає безпідставним та необґрунтованим висновок акту перевірки про порушення підприємством підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб».
В запереченнях на позов відповідач наполягає на порушенні позивачем вимог Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», вважає обґрунтованими та правомірними висновки податкової служби, викладені в акті перевірки, який став підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
За письмовим клопотанням сторін судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд
На підставі направлень від 14.09.2007 р. №95,102, виданих Кіровоградською МДПІ спеціалістами державного податкового органу проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВКФ “РВК Плюс» у формі ТОВ вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2007 р.
Документальною перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб», що зафіксовано в акті перевірки від 01.11.2007 р. № 65/23-00/30697215.
Акт перевірки став підставою для винесення Кіровоградською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 16.11.2007 р. №0027231720/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 220,35 грн., в тому числі 73,45 грн. основного платежу та 146,90 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Не погодившись з нарахуванням податкового зобов'язання позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в процедурі адміністративного узгодження. За результатами розгляду скарг позивача в процедурі апеляційного узгодження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, в зв'язку з чим Кіровоградською МДПІ винесено повідомлення-рішення від 28.03.2008 р. №0027231720/1, від 31.03.2008 р. №0027231720/2.
Господарський суд задовольняє вимоги позивача про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень в силу наступного. Відповідно до підпункту 4.2.9 “а» пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємства.
Позивачем платіжним дорученням від 25.12.2006 року №31 здійснено перерахування коштів в сумі 565,00 грн. ЗАТ “Готельний комплекс “Європа» за проживання в готелі працівника підприємства в період з 23.12.2006 р. по 24.12.2006 р. (вихідні дні).
Документи, які б підтверджували виконання працівником трудової функції у вихідні дні відсутні, нормами трудового договору для нього не передбачені додаткові блага.
Отже, перераховані за проживання в готелі кошти є доходом працівника підприємства як додаткове благо, який підлягає оподаткуванню.
Позивач не заперечив даного факту та надав документальні докази, що підтверджують нарахування податку з доходів фізичних осіб за проживання в готелі “Європа» 23.12.2006 року Назаренко С.Л., а також надав письмові докази, що підтверджують переплату підприємства по податку з доходів фізичних осіб в перевіряємому періоді (а.с.103-109), чим пояснив відсутність перерахування сум податку до місцевого бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування своїх висновків податковий орган не надав суду доказів, що підтверджують ненарахування позивачем податку з доходів фізичних осіб на дохід у вигляді оплати за проживання в готелі Назаренко С.Л., а також доказів відсутності у позивача переплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період. Крім того, згідно довідки №94/17-20-30697215 від 10.10.2007 року про результати планової виїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб ВКФ “РВК-Плюс» у формі ТОВ за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, що є складовою частиною акту перевірки від 01.11.2007 року, перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб податковою службою порушень не встановлено.
За таких обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги та визнає нечинним податкові повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ №0027231720/0 від 16.11.2007 р., №0027231720/1 від 28.03.2008 р., №0027231720/2 від 31.03.2008 р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 220,35 грн., в тому числі 73,45 грн. основного платежу та 146,90 грн. штрафної санкції.
Керуючись частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2 статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції №0027231720/0 від 16.11.2007 року, №0027231720/1 від 28.03.2008 року, №0027231720/2 від 31.03.2008 року, згідно яких виробничо-комерційній фірмі "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 220 грн. 35 коп., з яких: 73 грн. 45 коп. - основний платіж та 146,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Сонячна, 2, ідентифікаційний код 30697215, р/р 26005034594100 АКІБ "Укрсиббанк" м. Кіровоград, МФО 351005) судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита.
За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
С. Б. Колодій