21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 червня 2008 р. Справа 12/55-08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватАгро-Черкаси" (18002,Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Білозір"я, вул. Леніна, 112, ідент.код 33282749)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінний завод "Вінничина" (22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 8, ідент.код 32652553)
3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват -Агроцентр "(49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 4, ідент. код 33339496).
про стягнення 82133,23 грн
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Швець Н.В.
Представники
позивача : Душкова С.І., Макаренко В.А.- за дорученням
відповідача : не з"явився
третьої особи, Макаренко В.А.- за дорученням
Подано позов про стягнення з ТОВ «Кінний завод "Вінничина" на користьТОВ "ПриватАгро-Черкаси" 95804, 20 грн., в тому рахунку: 61726, 40 грн. боргу за договором поставки № 016-р/07 від 01.03.2007 р. та за порушення строків оплати товару 3086, 32 грн. штрафу, 13872,33 грн. пені, 17119, 15 грн. втрат від інфляції.
Ухвалою суду від 14.04.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 13.05.2008 року.
В судове засідання прибули представники позивача та 3-тьої особи на стороні позивача без самостійних вимог, які позовні вимоги підтримали, витребуваних судом доказів по справі не надали.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 14.04.2008 року, що стверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції.
З огляду на вищевикладені обставини, ухвалою суду від 13.05.08р. розгляд справи було відкладено на 09.06.08р.
В судове засідання 09.06.08р. з"явились представники позивача та 3-ї особи. Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та відмову від позову в частині стягнення 3086,32 грн. штрафу. Просить стягнути з відповідача 79046,91 грн., в тому рахунку: 61726,40 грн. - основного боргу, 6953,48 грн. пені та 10367,03 грн. -інфляційних витрат. Дана заява прийнята судом.
Відповідач правом участі в судовому засіданні 12.06.08р. не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 22.05.08р. за № 68068.
З урахуванням наведеного справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
З пояснень представників позивача та 3-ї особи та наданих матеріалів суд вбачає таке.
01.03.2007 року між ТОВ «ПриватАгро-Черкаси» (надалі - комітент) та ТОВ «Приват-Агроцентр» (надалі-комісіонер) було укладено договір комісії № 89-ком/07, за умовами якого комісіонер за дорученням комітента зобов'язався за комісійну винагороду укласти за рахунок агента, але від свого імені, договір поставки зернових культур врожаю 2007 року.
Додатковою угодою до цього договору від 02.03.2007 року сторони домовились, про зміну порядку передання продукції комітентом комісіонеру для продажу, передбачений п. 4.1. договору. Згідно умов додаткової угоди продукція комітента, яку мав продати комісіонер за договором поставки третім особам, передавалася комітентом одразу ж на Лисянський хлібоприймальний пункт товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія», звідки її передбачалося відвантажувати на Транспорт покупця.
Цього ж числа, на виконання умов договору комісії № 89-ком/07 від 01.03.2007 року ТОВ «Приват-Агроцентр» уклав з ТОВ Кінний завод «Вінничина» договір поставки зернових культур врожаю 2007 року № 016-р/07 .
На виконання умов договору поставки зернових культур покупцю було відвантажено ярої пшениці в кількості 368 тони 880 кг на загальну суму 286726,40 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 225000 грн., в решті суми розрахунків за отриманий товар не провів.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват -Агроцентр " направлено відповідачу претензію № 1 від 09.10.07р. з вимогою оплатити товар та сплатити пеню, штраф та втрати від інфляції. Однак відповідач відповіді на неї не дав, заборгованість в сумі 61726,40 грн. не погасив.
15.01.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват -Агроцентр " (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПриватАгро-Черкаси" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимги згідно з договором № 016-Р/07 від 01.03.07р., а новий кредитор приймає право вимоги що належне первісному кредитору за основним договором. Згідно п. 1.2 договору новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов"язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
Наведене стверджується:
- договором комісії № 89-ком/07 від 01.03..07р.;
- додатковою угодою № 1 від 01.03.07р. ;
- договором поставки № 016-Р/07 від 01.03.07р.;
- договором про відступлення права вимоги від 15.01.08р.;
- претензією № 1 від 09.10.07р. з доказами вручення її відповідачу;
- накладними, податковими накладними;
- довіреностями;
- виписками банку;
- рахунками-фактурами;
- розрахунком ціни позову;
- відсутністю заперечень відповідача на позов.
Заслухавши пояснення представника позивача та 3-ї особи, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п. 2.2 договору № 016-Р/07 від 01.03.07р. покупець сплачує постачальнику шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця 100% суми вартості кожної партії товару протягом 3(трьох) банківських днів з моменту надання постачальником рахунку-фактури на оплату вартості товару.
Однак позивач та 3-тя особа не надали доказів направлення чи вручення постачальником рахунків-фактур покупцю.
За таких обставин строк виконання зобов"язання по оплаті товару за договором поставки № 016-Р/07 від 01.03.07р. визначається відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, яким передбачено, що боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, виходячи з положень ст. 530, ст.655 ЦК України, відповідач повинен був оплатити отриманий товар на протязі семи днів з дня отримання претензії (претензію отримано відповідачем 19.10.07р., що стверджується копіями претензії та доданого до неї розрахунку з поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції).
Доказів виконання зобов'язання по оплаті товару відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення 61726,40 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
В пункті 4.4 договору поставки № 016-Р/07 від 01.03.07р. сторони обумовили, що за порушення обов"язку по оплаті товару, за вимогою постачальника зобов"язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Здійснений позивачем розрахунок суми пені відповідає законодавству та умовам договору, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 6953,48 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції відповідає законодавству, а тому позовні вимоги в частині стягнення 10367,03 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.
В силу ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 79046,91 грн., в тому рахунку: 61726,40 грн. - основного боргу, 6953,48 грн. пені та 10367,03 грн. -інфляційних витрат з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
Відмова від позову в частині стягнення 3086,32 грн. штрафу не суперечить чинному законодавству, а відтак приймається судом. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненняю відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідачем без пояснення причин (що вказує на їх неповажність) двічі не виконано вимоги суду про надання необхідних для вирішення спору документів. Що значно ускладнило розгляд справи та збільшило термін її розгляду. Тому суд вважає за необхідне відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України стягнути з відповідача до державного бюджету 1700 грн. штрафу .
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 78, 80 п. 4, 82, 83 п. 5, 84, 115, 116 ГПК України,-
Позов задовільнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінний завод "Вінничина" (22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 8, ідент.код 32652553)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватАгро-Черкаси" (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Білозір"я, вул. Леніна, 112, ідент.код 33282749) - 79046,91 грн., в тому рахунку: 61726,40 грн. - основного боргу, 6953,48 грн. пені, 10367,03 грн. -інфляційних витрат, 790,46 грн. витрат на сплату держмита та 97,36 грн. на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;
- до державного бюджету України 1700 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на сторону судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 3086,32 грн. штрафу.
Копію рішення надіслати сторонам та 3-й особі.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 червня 2008 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу
4 - відповідачу
5 - 3-й особі