73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
13.06.2008 Справа № 15/188-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції, м.Сімферополь
до відповідача-1 - Відділу Державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції, смт.Верхній Рогачик Херсонської області
відповідача-2 - Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області, м.Херсон
про стягнення 279139 грн. 00 коп.
за участю: прокурора Федоренко О.Б.
представників сторін:
від позивача - Роде С.В. - головний юрисконсульт, довір.від 26.11.2007р.
від відповідача-1 - Шевченко С.В. - в.о.начальника, довір.№ 1483 від 21.04.2008р.
від відповідача-2 - Сенкевич О.В. - гол.спеціаліст, довір.№ 14-08/807 від 18.03.2008р.
Засідання проводиться з перервою від 10.06.08р. до 13.06.08р. на підставі ст.77 ГПК України.
Позивач звернувся з позовом про відшкодування державою шкоди, завданої йому злочинними діями відділу державної виконавчої служби Верхньорогачицького району в сумі 279139 грн.
Перший відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що він не є правонаступником ліквідованого ВДВС Верхньорогачицького району у 2006 році.
Другий відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що він є неналежним відповідачем, оскільки рахунок для відшкодування шкоди, завданої громадянам державними органами відкритий для Державного казначейства України, а не для його структурних підрозділів у областях.
Прокурор підтримав заперечення другого відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін, суд
26 лютого 2001 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого є ВАТ "Райффайзєн БанкАваль" в особі Севастопольської філії АППБ "Аваль" і ВАТ "Україна" (Херсонська область, смт.Верхній Рогачик, був укладений кредитний договір №12/1-01. Відповідно до зазначеного договору позичальникові (ВАТ "Україна") був наданий кредит у сумі 400 000 грн. зі строком погашення до 26 лютого 2003 р. (з урахуванням підписаних угод про пролонгацію договору).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 22 травня 2001 р. АППБ "Аваль" і ВАТ "Україна" уклали договір застави, відповідно до якого в заставу Банку було передане майно позичальника, вартістю 1200000,00грн. 21 листопаду 2002 р. у зв'язку з невиконанням боржником ВАТ "Україна" прийнятих на себе збов'язань, на договорі застави від 22.05.2001р. державним нотаріусом Верхньорогачицької державної нотаріальної контори Херсонської області було учинено виконавчий напис, який був переданий на виконання у відділ ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції.
27 травня 2003 р. постановою державного виконавця відділу ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції Чепеля О.І. відкрите виконавче провадження про стягнення з ВАТ "Україна" на користь АППБ "Аваль" боргу в сумі 478312,33 грн.
В процесі виконавчого провадження злочинними діями посадових осіб відділу ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції було завдано збитків стягувачу - АППБ "Аваль".
Так, в рамках виконавчого провадження від реалізації заставного майна ВАТ "Україна" на рахунок відділу ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції надійшло 292863 грн. Чепель Олег Іванович, працюючи державним виконавцем відділу ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції, будучи посадовою особою, у функціональні обов'язки якого входило виконання організаційно-розпорядницьких функцій, вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків у зв'язку з несумлінним відношенням до них, що заподіяло істотну шкоду інтересам окремих юридичних осіб. При надходженні коштів за виконавчим провадженням відносно ВАТ "Україна" Чепель О.І., порушуючи ст.43 Закону України "Про виконавче провадження", стягнув виконавчий збір 10 % не пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача, а 10 % від всієї суми, що надійшла на рахунок ВДВС, заподіявши таким чином збиток на суму 29286 грн. Зазначені дії суперечать також вимогам ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Безрідний Дмитро Іванович, працюючи начальником відділу ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції, будучи посадовою особою, у функціональні обов'язки якого входило виконання організаційно-розпорядницьких й адміністративно-господарських функцій, а саме здійснення контролю за роботою підлеглих йому працівників, затвердження постанов державних виконавців, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне відношення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих юридичних осіб. Так, Безрідний Д.І. не проконтролював розподіл коштів від реалізованого майна, що здійснив державний виконавець Чепель О.І. і затвердивши цей розподіл, порушуючи ст.43 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий збір на суму 29286 грн., який був стягнений не пропорційно з фактично задоволених вимог стягувача, а з усієї суми, що надійшла від реалізації майна, взагалі не повинен був стягуватися за рахунок заставного майна. Фактично на користь стягувача було перераховано 13406грн. Крім того, Безрідний Д.І., перебуваючи на посаді керівника ВДВС, уклав договір зберігання майна із НП "Реал НК", установивши розмір винагороди 5% від вартості майна порушивши ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", не перевіривши в НП "Реал НК" ліцензії на надання послуг, пов'язаних з охороною державної й іншої власності, також порушивши ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" у п.5, у якого сказано, що виконавче провадження підлягає обов'язковому призупиненню у випадку прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), ст. 36 цього ж Закону, у якій сказано, що протягом строку зупинення виконавчого провадження, виконавчі дії не провадяться. Безрідний Д.І., знаючи, що Голова Правління ВАТ "Україна" Чорний Ф.І. звернувся 13.08.2003 р. зі скаргою зобов'язав держвиконавця Чепель О.І. призупинити виконавче провадження й не проводити виконавчих дій, 18.08.2003 р. сам уклав договір № 2 із НП "Реал НК" на зберігання майна ВАТ "Україна", що було вилучено в ВАТ "Україна" і по акту передано на зберігання НП "Реал НК", тобто проводилися виконавчі дії. Таким чином, уклавши незаконний договір, Безрідний Д.І. неналежним виконанням своїх посадових обов'язків, заподіяв тяжкі наслідки на суму 249 853 грн., перерахувавши зазначену суму не стягувачу - АППБ "Аваль", а НП "Реал НК" за зберігання майна ТОВ Україна". Таким чином, протиправними діями Чепель Олега Івановича та Безрідного Дмитра Івановича під час виконання службових обов'язків було заподіяно шкоду стягувачу - АППБ "Аваль", правонаступником якого є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", на суму 279139 грн. Цей факт підтверджується вироком по кримінальній справі Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09.03.06р., яким Безрідного Д.І. притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2ст.367 КК України на два роки позбавлення свободи, Чепеля О.І на підставі ч.1 ст.367 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на один рік.
Таким чином, факт спричинення збитків першим відповідачем підтверджений документально.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1173 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Помилковими є доводи скаржника щодо неможливості виконання органами Державного казначейства рішень судів про повернення відділенню Фонду неправомірно стягнутої суми виконавчого збору.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при розгляді позовів ... юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону № 202/98-ВР, статті 86 Закону № 606-ХІV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно з пунктом 1.5 Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.10.2001 № 175 (далі -Порядок), якщо в платіжній вимозі та/або супровідних документах до неї не визначено код економічної класифікації видатків, то органи Державного казначейства самостійно визначають коди економічної класифікації видатків, за якими буде здійснюватись примусове списання (стягнення) коштів та/або на які буде накладено арешт (виходячи з економічної сутності платежу).
У пункті 3.6 Порядку визначено: “Примусове списання (стягнення) коштів здійснюється за тим самим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким би здійснювався платіж, якщо б оплата була проведена не примусово.
За таких умов твердження першого відповідача, що він є неналежним відповідачем, оскільки рахунки для цілей відшкодування збитків державою відкриті лише у Державному Казначействі України, а тому і відповідачем повинно бути Державне Казначейство України не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки на Державне Казначейство України покладено виконання рішення суду про відшкодування шкоди державою.
Не приймається до уваги і твердження першого відповідача, що він не є правонаступником ДВС Верхньорогачицького району, який ліквідований 17.11.06р. як юридична особа, оскільки відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби" №1622 від 16.11.06р. встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби. Щодо ВДВС Верхньрогачицького РУЮ, які діяли до прийняття вказаної Постанови, та в складі якої працювали засуджені особи, то господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави, тобто належним відповідачем по справі є Головного управління Державного казначейства в Херсонській області, м.Херсон. Окрім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" від 10 липня 2003 року № 1095-IV незавершені виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби на день набрання чинності цим Законом, підлягають подальшому виконанню відповідно до цього Закону органами виконавчого провадження.
Оскільки виконавчий напис, вчинений державним нотаріусом Верхньорогачицької - державної нотаріальної контори Херсонської області, який був переданий на виконання у відділ ДВС Верхньорогачицького районного управління юстиції не виконаний належним чином, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", то ці матеріали повинні були бути передані на виконання державним виконавчим органам, які входили до складу Департаменту державної виконавчої служби, та правонаступником якого є перший відповідач.
За таких умов позов підлягає задоволенню за рахунок держави, а судові витрати відносяться на рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі за рахунок держави.
2.Відшкодувати ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Київ, вул.Лескова, 9 в особі Кримської республіканської дирекції, м.Симферополь, вул.Набережна, 32, р/рахунок КРД ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Симферополь, МФО 324021, код ОКПО - 20680287 за рахунок держави рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України 279139 грн. збитків.
3.Стягнути з відділу державної виконавчої служби Верхньорачицького району, смт.Верхній Рогачик, вул.Владичанського, 16, код ОКПО 24103710 на користь ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Київ, вул.Лескова, 9 в особі Кримської республіканської дирекції, м.Симферополь, вул.Набережна, 32, р/рахунок КРД ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Симферополь, МФО 324021, код ОКПО - 20680287 - 2791 грн. 39 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення направити сторонам по справі.
Суддя З.В. Клепай
Дата оголошення повного
тексту рішення 13.06.2008р.