Іменем України
14.05.08 Справа №8/357/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2007р. у справі № 8/357/07
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофра Стиль Запоріжжя», Кам'янка-Дніпровська Запорізька область
про стягнення суми
Товариство з обмеженою відповідальністю «Східні регіони», м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофра Стиль Запоріжжя», м. Запоріжжя 26623,90грн. вартості сплаченого товару та 757,14грн. - 3% річних.
Позовні вимоги заявник обґрунтовував тим, що відповідач поставив позивачу товар на 26623,90грн. менше ніж було сплачено позивачем. На час звернення до суду, відповідач товар не поставив, суму передплати не повернув. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути 26623,90грн., тобто вартість непоставленого товару та 757,14грн. нарахованих 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 207, 536, 625, 670 ЦК України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2007р. (суддя Попова І.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Рішення суду мотивовано наступним. Сторони у справі уклали договір купівлі-продажу, при цьому не погодили строк поставки товару. Суд дійшов висновку, що оскільки строк виконання зобов'язання не встановлений і позивач не вимагав його виконання відповідно до умов ст. 530 ГК України, то прострочка виконання у відповідача не наступила. Крім того, суд посилається на ту обставину, що недопоставлений товар відповідач пропонував відповідачу отримати у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішення, позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вказує, що у період з 13.04.2006р. по 19.09.2006р. відповідач поставляв позивачу гофротару окремими партіями, що підтверджується видатковими накладними. Після 19.09.2006р. поставки припинилися, отже відповідач поставив позивачу на 26623,90грн. менше ніж було сплачено позивачем. Відповідно до ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги заперечення відповідача, яким останній стверджував про виготовлення продукції у повному обсязі та зберігання її на складі.
Скарга прийнята до розгляду та призначена слуханням на 14.05.2008р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №893 від 13.05.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Колодій Н.А. (доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.
Сторони у справі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення. Однак, своїх представників в судове засідання 14.05.2008р. не направили, причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не направив.
Колегія суддів вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України, у відсутності представників сторін.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для зміни чи скасування судового акту, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як вірно встановлено господарським судом, згідно рахунку-фактури №ГС-0000026 від 27.03.2006р. ТОВ «Східні регіони» перерахувало ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя» 80000грн. за гофротару. Копії рахунку та банківської виписки позивача залучені до матеріалів справи (а.с.8-9).
Відповідач відвантажив позивачу товар на загальну суму 53376,10грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи наступними видатковими накладними:
№ ГС-0000083 від 13.04.2006р. на суму 1300грн.
№ ГС-0000085 від 17.04.2006р. на суму 5200грн.
№ ГС-0000084 від 21.04.2006р. на суму 2925грн.
№ ГС-0000108 від 28.04.2006р. на суму 5643грн.
№ ГС-0000109 від 04.05.2006р. на суму 3000грн.
№ ГС-0000112 від 15.05.2006р. на суму 3049,30грн.
№ ГС-0000119 від 18.05.2006р. на суму 6600грн.
№ ГС-0000131 від 24.05.2006р. на суму 1950грн.
№ ГС-0000185 від 09.06.2006р. на суму 3882грн.
№ ГС-0000194 від 21.06.2006р. на суму 6431,10грн.
№ ГС-0000230 від 02.08.2006р. на суму 954,20грн.
№ ГС-0000231 від 09.08.2006р. на суму 928,20грн.
№ ГС-0000233 від 14.08.2006р. на суму 1926,60грн.
№ ГС-0000241 від 23.08.2006р. на суму 1640,60грн.
№ ГС-0000240 від 21.08.2006р. на суму 1300грн.
№ ГС-0000243 від 05.09.2006р. на суму 1527,50грн.
№ ГС-0000242 від 01.09.2006р. на суму 1300грн.
№ ГС-0000245 від 11.09.2006р. на суму 1400грн.
№ ГС-0000050 від 19.09.2006р. на суму 808,60грн.
№ ГС-0000248 від 14.09.2006р. на суму 1610грн. (а.с.10-26)
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Як вбачається із залучених до справи копій вищезазначених накладних, вони містять: найменування предмету поставки, кількість, ціна та сума, отже суд вірно встановив, що на їх підставі між сторонами виникли зобов'язальні відносини з купівлі-продажу. Крім того, слід зазначити, що накладні скріплені відбитками печаток сторін та підписами представників товариств, що не оспорюється сторонами у справі.
Вищевикладене дозволяє зробити висновок, про те, що обов'язки відповідача полягають у поставці товару позивачеві, а обов'язки позивача - у отриманні товару та сплаті його вартості.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В обґрунтування позовних вимог, заявник посилається на приписи ч.1 ст.670 ЦК України, за якими, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми
Виходячи з того, що сторони при оформленні своїх правовідносин не встановили строк поставки оплаченого товару, необхідно керуватися приписами ст.530 ЦК України.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки позивач не надав суду доказів узгодження з відповідачем графіку поставки товару, або направлення останньому вимоги в порядку ст. 530 ГК України, колегія суддів вважає, що прострочення зобов'язання відповідача з поставки товару не наступило.
Приписами ст.1 КПК України, передбачено право підприємств, організацій звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів
За таких обставин, позивач не довів, що його законне право порушено відповідачем, а відтак підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, щодо безпідставного посилання суду першої інстанції на заперечення відповідача про виготовлення продукції у повному обсязі та зберігання її на складі, оскільки фактично це ніяким чином не впливає на підстави з яких господарський суд відмовив в задоволенні позову.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони», м. Київ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2007р. у справі № 8/357/07 - без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кричмаржевський В.А. Мірошниченко М.В.