Справа № 1-3/11
01.07.2011смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
в складі:
Головуючого судді Бутенко О. Ф.
при секретарі судового засідання Сіренченко О.І.
з участю прокурора Горщака М.Л.
адвоката-захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шевченково Голованівського району Кіровоградської області , українця громадянина України, освіта повна вища , одруженого, стан здоров»я незадовільний, інваліда 1 групи по зору , невійськовозобов”язаного , пільг не має, не судимого , пенсіонера , мешканця АДРЕСА_1
по ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Луківці Новоушинського району Хмельницької області , українки , громадянки України , освіта базова вища , не працюючої , одруженої, доглядає чоловіка -інваліда 1 групи , не судимої, невійськовозобов»язаної,стан здоров»я задовільний , мешканки АДРЕСА_1
по ст. 264 КК України
В листопаді 2003 року ОСОБА_2 скоїв необережне тяжке тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння , а ОСОБА_3 допустила недбале зберігання вогнепальної зброї , що спричинило тяжкі наслідки при таких обставинах:
17 листопада 2003 року в нічний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в орендованому ними магазині «Нарцис»в с. Кам»янече Новоархангельського району Кіровоградської області, охороняли особисте майно так як неодноразово зазнавали нападів на магазин та на власне домоволодіння .
Близько 2-ї години ночі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почули стукіт в двері магазину , нецензурну лайку та образи на свою адресу і зрозуміли , що невідомі особи намагаються збити зовнішній навісний замок вхідних дверей центрального входу магазину та проникнути в приміщення .
Діючи з власної ініціативи , маючи на меті з»ясувати відносини з особами , які порушили їх спокій та намагаються проникнути в магазин, ОСОБА_2 , озброївшись мисливською рушницею марки «IZH-43К», яку недбало зберігала , заздалегідь принесла до магазину з метою самооборони , зібрала її в приміщенні . зарядила двома мисливськими набоями 12 калібру , звела курки, підготувала її до проведення пострілу та передала йому ОСОБА_3 , вийшов з магазину на подвір»я через запасний вихід , щоб попередити невідомих про недопустимість такої поведінки.
Біля магазину ОСОБА_2 побачив двох незнайомців , як з»ясувалось згодом це були ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернувся до них з проханням припинити хуліганські дії , намагався з»ясувати причину їх перебування біля магазину в нічний час , на що останні відповіли нецензурною лайкою , продовжували стукати в двері магазину.
Один з присутніх , а саме ОСОБА_4, який стояв на першій сходинці входу до магазину , став погрожувати ОСОБА_2, зробив крок йому назустріч і в його руках ОСОБА_2 побачив блиск предмета, схожого на ніж.
ОСОБА_2 , будучи інвалідом 1 групи по зору та не маючи навичок поводження зі зброєю , недбало держав підготовлену до пострілу рушницю на рівні пояса паралельно землі , побачивши в руках незнайомця, який рухався в його напрямку , предмет, схожий на ніж , розцінив це як черговий напад на нього та на його власність , злякався незнайомця , рефлекторно , в стані стресу натис на зведений спусковий гачок і вчинив постріл.
Після пострілу незнайомець ще на крок відійшов від місця , де стояв , присів , а потім ліг на землю.
В цей час до потерпілого підбіг ще один незнайомець, з парку підбігли ще 2 хлопці .
ОСОБА_2 зрозумів , що заряд дробу влучив в одного з нападників , повернувся в магазин через запасний вихід , сказав дружині телефонувати в «швидку допомогу»та в міліцію , повідомити про напад.
Хвилин через 15 до магазину під»їхав автомобіль , який забрав потерпілого та інших незнайомців , міліція приїхала лише біля 5-ї години ранку.
Своїми необережними протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді рани правої клубової ділянки, яка проникла в черевну порожнину , з переломом гребня правої клубової кістки та пошкодженням сліпої кишки( три раневих отвори діаметром до 0, 2 см) , що супроводжувались внутрішньою кровотечею і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень , небезпечних для життя в момент заподіяння .
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_4 не визнав і суду пояснив , що він , як приватний підприємець , орендує магазин «Нарцис»,( в даний час його переіменували в «Шарм») в с. Кам»янече Новоархангельського району Кіровоградської області .
Проживає він з сім»єю також в с. Кам»янече , є інвалідом по зору , ліве око в нього відсутнє з дитинства , протез , а гострота зору правого ока складає 0,2 % .
З 1997 року відносно нього та членів його сім»ї скоєно 17 злочинів , в тому числі : розбійний напад на його домоволодіння з застосуванням обрізу гвинтівки , крадіжки майна з його домоволодіння , проникнення в магазин «Нарцис» і крадіжка майна на суму 20 000 грн в ніч з 26 на 27 .10.2002 р , побиття вікон, дверей та замків з метою пограбування магазину «Нарцис» 02.01. та 04.01.2003 року , тощо.
Він неодноразово звертався до Новоархангельського РВ УМВС , в прокуратуру району та в прокуратуру області з заявами про притягнення винних до відповідальності , але ні один із злочинів не було розкрито , злочинці не встановлені , користуючись безкарністю , розуміючи , що він інвалід 1 групи і не зможе дати їм відсіч , злочинці продовжували напад на нього та на його сім»ю , викрадали його майно. .
Працівники міліції на його виклики приїздили через 2-4 години , злочинці безперешкодно зникали , тому саме працівники міліції запропонували їм придбати рушницю і самим захищатися від нападників.
В зв»язку з тим , що йому , як інваліду 1 групи по зору , дозволу на придбання зброї не давали , в серпні 2002 року з заявою про видачу дозволу на зброю звернулася його дружина , оформила всі документи і в кінці 2002 році вони придбали рушницю .
Він особисто рушницею ніколи не користувався , не стріляв з неї , не складав та не заряжав патронами , правил поводження зі зброєю не знає . Рушницю вони придбали незадовго до цього, з неї ніхто не стріляв .
Після чергових 2-х нападів на магазин в січні 2003 року вони з дружиною вночі охороняли магазин по черзі .
16.11.2003 року чергувала дружина , але в неї розболілись зуби , вона попросила принести знеболююче , він приніс таблетки близько 24-х годин та так і залишився ночувати в магазині .
Рушницю дружина принесла з собою до магазину раніше та залишила на мішку білого кольору в розібраному стані в чохлі , набої в кількості 2-х шт.. також були в чохлі.
Приблизно біля 2-ї години ночі він почув тупіт біля магазину , крики та свист . По тупоту зрозумів , що з парку вибігло декілька чоловік , підбігли до вхідних дверей магазину, викрикували погрози та образи на його адресу , били в двері .
Він з дружиною просив нападників припинити свої протиправні дії . вони не реагували , вимагали відкрити двері .Один з них сказав , що «в Кам»янечому хазяїн ОСОБА_4». Оскільки двері в магазині закривалися з зовнішньої сторони на навісні замки і якщо їх збити , то можливо безперешкодно проникнути в приміщення , вони злякались , дружина почала плакати , а потім дістала рушницю , склала її , зарядила двома патронами і передала йому , щоб він вийшов через боковий ( чорний) вхід та налякав хуліганів .
Скільки було нападників вони не бачили так як вхід до магазину розташований збоку .
Він вийшов з магазину через боковий (чорний) вхід , заряжену рушницю держав нарівні пояса паралельно землі , наміру стріляти не мав , вважав , що невідомі йому особи , побачивши рушницю , припинять хуліганські дії .
Біля магазину він бачив лише одного молодого хлопця , як з»ясувалось згодом , це був ОСОБА_4 . Він стояв перед входом в магазин , повернувшись до нього правим боком, його ліва нога була на першій сходинці , права -на відмостці магазину .
Інших нападаючих він не бачив , але чув, що хтось стукав в двері , запропонував невідомим не бити двері , а забиратись геть.
ОСОБА_4 відповів йому «Я тебе зараз кончу» і зробив крок чи два в його сторону .
В цей час ОСОБА_4 знаходився в зоні освітлення , в його руках він побачив предмет , схожий на ніж . Рух ОСОБА_4 в його сторону та блиск ножа він сприйняв як черговий напад , злякався , знаходився в стресовому стані і рефлекторно натис на зведений спусковий гачок , почув звук пострілу .
Наміру вбивати незнайомців він не мав , смерті їх не бажав , рушницю на людей не направляв , як і раніше держав її на рівні пояса , вистріл вчинив з необережності , не передбачав , що можуть бути тяжкі наслідки. Він бачив , що дружина зарядила 2 патрони і якби він хотів вбити когось з хуліганів , то вистрілив би вдруге .
Коли ОСОБА_4 присів , а потім ліг на землю він зрозумів , що заряд влучив в людину . До пораненого підбіг ще один незнайомець , який був біля дверей , почав йому погрожувати , з парку до потерпілого бігли ще 2 хлопці, а він через запасний вихід зайшов в приміщення магазину і сказав дружині викликати міліцію та «швидку допомогу», що вона і зробила .
Хвилин через 15 до магазину під»їхав легковий автомобіль , вони чули, що потерпілого забрали в машину і поїхали , мабуть повезли в лікарню.
«Швидка допомога»не приїздила , міліція приїхала лише в 4 год 45 хв, приблизно через 3 години після повідомлення .
Вранці вони побачили побиті вхідні двері магазину та 4 уламки бетонної плити , якими , очевидно , збивали замки на дверях.
Слідчий пошкодження та виявлені уламки в протокол огляду вписав, вилучив їх з місця події , але відбитків пальців з дверей , з уламків бетону та з інших предметів не знімав , експертиз не провів, речові докази взагалі втратив .
Він винним себе не визнає, вважає , що мав право захищатися від нападників , які тероризували його та сім»ю декілька років , діяв в межах необхідної оборони , цивільний позов не визнає, просить справу відносно нього закрити .
Підсудна ОСОБА_3 свою вину в недбалому зберіганні вогнепальної зброї , що спричинило тяжкі наслідки , не визнала , покази підсудного ОСОБА_2 підтвердила і пояснила , що її чоловік ОСОБА_2 працював приватним підприємцем , орендував магазин «Нарцис», вона йому допомагала торгувати та охороняти магазин .
З 1997 року на їх сім»ю та на магазин неодноразово здійснювались напади. Невідомі особи застосовували до них фізичну силу , викрадали гроші та майно , били шибки і т. інше . В 2002-2003 рр напади почастішали.
Вони більше 14 разів звертались до міліції , писали заяви , телефонували під час нападів , просили прийняти міри до невідомих нападників та покарати злочинців , але міліція приїздила через 2-4 години після нападів , злочинці зникали , їх ніхто не шукав , справи не порушувались, а порушені безпідставно зупинялись .
Міліція запропонувала їм купити рушницю і захищатися самостійно , що вони і зробили . В зв»язку з тим, що її чоловік інвалід по зору , дозвіл на придбання рушниці вона оформила на себе . навчилася її складати , заряджати , готувати до пострілу , але навичок користування зброєю ні вона , ні тим більше чоловік не мали , рушниця після придбання перебувала у них недовго , раніше з неї ніхто не стріляв .
Після неодноразових нападів на магазин вона з чоловіком по черзі охороняли магазин вночі.
16.11.2003 року в 17 год вона закрила магазин і пішла додому , поралась по господарству , а близько 19 год 30 хв повернулась до магазину, відкрила навісні замки центрального входу , зайшла в приміщення , вийшла через підсобку ( запасний вихід) на вулицю , закрила центральні вхідні двері на навісний замок і повернулася в магазин через підсобку , закрила двері з середини приміщення .
Близько 23 год в неї розболілись зуби і вона зателефонувала чоловікові , щоб він приніс ліки . ОСОБА_2 прийшов через пів години і залишився сторожувати разом з нею .
Приблизно о 1 год ночі вони почули крики , тупіт, стук в двері і зрозуміли , що до вхідних дверей підбігло декілька осіб. Невідомі викрикували образливі слова , погрози на їх адресу. Вона злякалась , плакала, кричала , щоб вони припинили хуліганити , бо інакше вона зателефонує до міліції , але нападники не зупинялись , били в двері . хотіли збити навісні замки.
Розуміючи , що якщо невідомі зіб»ють замки , то безперешкодно зайдуть в магазин і вчинять над ними розправу , вона витягла з чохла рушницю , яку вечором принесла в магазин , склала її , зарядила двома патронами , звела курки та передала ОСОБА_2, щоб він вийшов з магазину через підсобку , тобто через боковий ( запасний ) вихід та налякав хуліганів.
Чоловік вийшов , про щось розмовляв з нападниками , а потім вона почула постріл.
Приблизно через 5 хвилин чоловік повернувся , повідомив , що напевно він в когось влучив і сказав телефонувати в міліцію та в «швидку допомогу», що вона і зробила .
З магазину вони не виходили , боялись хуліганів , чули , що до магазину під»їхав автомобіль ,зрозуміли , що потерпілого забрали.
Міліція приїхала біля 5-год ранку , оглянули магазин, вилучили рушницю , 4 уламки бетонної плити , якою нападники били по замках ,але потім ці уламки слідчий десь загубив , на експертизу їх не передав .
Вони з чоловіком вважають , що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх друзі навмисно вночі 17.11.2003 року прийшли до їх магазину , щоб вчинити черговий напад . У ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було декілька маршрутів , щоб з Дня народження потрапити додому , які не проходили біля магазину . Вони мали можливість пройти по провулку біля помешкання Зіменко і пройти далі по головній нижній дорозі , що не проходить біля магазину , біля 300 метрів і , повернувши наліво, пройти через місток на іншу вулицю.
Пройшовши далі по головній (нижній) вулиці іще 300 м . нападники мали можливість напроти центральної майстерні по провулку перейти на іншу вулицю , яка проходить неподалік помешкання ОСОБА_5 .
Крім того , пройшовши в кінець нижньої головної вулиці іще 400 метрів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 мали можливість піти через місток , звернувши ліворуч . Проте вони вибрали маршрут по центральній вулиці саме біля магазину . Рухаючись центральною вулицею ОСОБА_4 і ОСОБА_5 били ногами в ворота ОСОБА_13 . Дійшовши до аптеки, скоїли на неї напад , вимагали від власника аптеки пігулки трамадолу , а коли він їм відмовив, викрикували погрози , нецензурно лаялись і їх хуліганські дії ОСОБА_7 зміг зупинити з допомогою рушниці , що змусило їх втікати повз магазин, що розміщенний в приміщенні старої школи . При цьому вони знову ж таки мали можливість йти по дорозі , яка пролягає з протилежної від магазину «Нарцис» сторони . Вказана дорога проходить повз парк і виходить на головну (нижню) вулицю в кінці парку.
Натомість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побігли по доріжці через парк саме в напрямку магазину «Нарцис», перебігли через парапет огорожі парку , навмисно зірвали бетонну плиту з огорожі , якою і збивали навісні замки з центральних дверей магазину «Нарцис».
На нижнюю вулицю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 могли потрапити не проходячи біля магазину , а через вказану ними кладку( місточок через річку) , перейти на іншу вулицю в нічний час в листопаді місяці вони не могли . До вказаного ними місточка веде лише заболочена доріжка . На той час місток був старий , вузький , без перил і пройти через нього вночі неможливо.
Винною себе не визнає , вважає, що вони з чоловіком мали право захищатися від нападників , які систематично декілька років вчиняли напади на їх домоволодіння та магазин , викрадали майно , застосовували фізичну силу .
Цивільний позов не визнає , вважає , що ОСОБА_4 довідки про своє лікування купив. Йому дійсно провели одну операцію , на яку витратили не 1500 грн , а лише 350-400 грн .До нападу на магазин ОСОБА_4 зі своїми друзями хуліганили по селу , жителі писали на них заяви до міліції , але міліція на це не реагувала , а в 2007 році люди в зв»язку з погрозами з боку Хміль, матері ОСОБА_4 , від своїх заяв відмовились .
Вважає . що не ОСОБА_4 , а їм заподіяно моральну шкоду . просить провадження по справі закрити за строками давності , з дня скоєння злочину минуло більше 7 років.
Незважаючи на невизнання вини підсудними їх вина підтверджується показами потерпілого , свідків , іншими добутими по справі доказами.
Так , потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив , що 16.11.2003 року він разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 біля 24 год повертався з дня народження . Вони провели дівчат додому і приблизно о 1-й год проходили біля магазину «Нарцис». У ОСОБА_5 зламався замок на куртці , ОСОБА_5 підійшов до східців магазину, де горіло світло , щоб його полагодити , а він підійшов до дерева ,щоб справити природні потреби . В цей час він почув крик ОСОБА_2 ніби-то вони хочуть пограбувати його магазин , почув постріл і відчув різкий біль у правому боці . Він торкнувся до місця , де відчув біль , побачив на руці кров, підняв голову і побачив навпроти себе біля чорного ходу господаря магазину ОСОБА_2 . Через декілька секунд він, не зійшовши з місця , впав і знепритомнів . ОСОБА_5 покликав друзів і його доправили в лікарню , де зробили операцію .
ОСОБА_4 також пояснив ,що ніяких неприязних стосунків з ОСОБА_2 не мав , в двері магазину вони з ОСОБА_5 не стукали , не погрожували , знали , що ОСОБА_2 охороняє магазин зі зброєю . Ніяких уламків бетонної плити він біля магазину не бачив , припускає , що їх могли принести самі підсудні , щоб інсценувати пограбування .
Стверджує , що проходили вони біля магазину не навмисно , а тому , що цією дорогою ходили завжди , дорога через місточок (кладку) найкоротша, тому обрали саме цей шлях додому . Вночі по місточку можливо перейти на іншу вулицю села незважаючи на те , що дорога до місточка (кладки) не має твердого покриття , а на місточку відсутні поручні . Вони до цього звикли , переходили через вказаний місток часто.
Вважає , що підсудні заподіяли йому матеріальні збитки та моральну шкоду , які зобов»язані відшкодувати .
В його тілі після пострілу виявлено біля 100 дробин.
Він неодноразово лежав в лікарні , йому зробили шість операцій по видаленню дробин , оскільки кожен сезон вони підходять на поверхню і їх треба видаляти .
Матеріальні збитки він оцінює в 1600 грн , моральну шкоду в 25 000 грн .
Крім того , більше 3200 грн він витратив на оплату юридичної допомоги .
Просить покарати ОСОБА_2 за скоєний злочин по закону , стягнути з них заподіяні йому матеріальні збитки та моральну шкоду .
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив , що 16 листопада 2003 року вечором він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 були на дні народження у ОСОБА_12 , вживали спиртні напої . Після 24 год вони провели дівчат і повертались додому. Біля 1-ї години ночі проходили біля магазину «Нарцис», який знаходився по дорозі додому . В нього зламався замок на куртці і він підійшов до східців , що вели в магазин , щоб полагодити замок так як саме там горіло світло , тобто було видно . ОСОБА_4 відійшов від магазину до дерева , щоб справити свої фізіологічні потреби .
Як з магазину вийшов ОСОБА_2 він не бачив , почув лише постріл , побачив , що ОСОБА_4 зігнувся , а потім впав на землю . ОСОБА_2 при цьому кричав , щоб вони забирались від магазину , запитував чого вони прийшли , стверджував . що прийшли бити вікна . З ОСОБА_4 ОСОБА_2 не розмовляв , ОСОБА_4 йому не погрожував . Можливо біля магазину він щось і говорив про себе , але нецензурними словами не висловлювався , в двері не бив .
Після пострілу він підійшов до ОСОБА_4, той сказав , що його підстрелили, руки в нього були в крові. Він почув крик, повернувся , побачив ОСОБА_2 з рушницею в руках , попросив викликати «швидку допомогу», але він кричав , говорив , що його хотіли пограбувати, говорив «іди , а то й тебе підстрелю».
В цей час до них підійшов ОСОБА_14 . Він побіг верхньою вулицею , а ОСОБА_14 - нижньою , щоб знайти автомобіль і доправити ОСОБА_4 в лікарню . Коли знайшли автомобіль , ОСОБА_4 погрузили в автомобіль і повезли в районну лікарню , ножа у ОСОБА_4 він не бачив .
Ніяких дій , щоб довести ОСОБА_2 до стресу, вони не вчиняли , раніше з ним не конфліктували і до його магазину не приходили , якби ОСОБА_2 хотів застрелити ОСОБА_4 , то він би це зробив.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила , що 16 листопада 2003 року вечором разом з ОСОБА_10 знаходились в центрі села , там вони зустрілись з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і пішли на день народження до ОСОБА_12 , де хлопці вживали спиртні напої, але п»яними вони не були . після 24-х год пішли додому , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 їх проводили . На слідуючий день вона дізналася , що ОСОБА_4 підстрелили.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила , що кладочка через річку , про яку йде мова в судовому засіданні , існує вже більше 30 років , по ній ходять люди через річку на інший бік , тому що так ближче. Кладка дерев»яна , не освітлюється , перила відсутні . Довжина кладки біля 5 метрів . Нещодавно , 2-3 роки тому , її розширяли , до цього вона була вузька, збита з дерев»яних колод.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що її присадибна ділянка розташована біля річки , в кінці огороду через річку побудована кладка .
В 2003 році кладки не було , лежало лише 2 колоди , пройти через кладку було можливо лише вдень в хорошу погоду .
В 2004 чи в 2005 році її сусіди положили ще 8 колод , зробили широку кладку , але освітлення та перил немає.
З обох сторін кладки травяний берег , болото, до огородів приблизно по 200 метрів . Пройти там можливо лише літом , восени та весною ходять лише в чоботах , а якщо річка розливається , то і в чоботах не пройти .
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив , що восени 2010 року його запросили понятим при огляді кладки через річку . Від цієї кладки він проживає приблизно за 1, 5 км. , тому ходив через кладку рідко . Кладка дерев»яна, без перил , по ній можливо ходити лише в хорошу погоду, в дощ , весною та восени там болото .
Він знає де живе ОСОБА_12 . Додому ОСОБА_4 ближче через кладку , центральною дорогою біля магазину ОСОБА_2.
Слідчий Паскал дійсно його знайомий і тому попросив бути понятим.
Огляд проводився восени , він працює агрономом і пам»ятає ,що ранні зернові культури вже тоді зібрали.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила , що в серпні -вересні 2010 року вона з батьком їхала рейсовим автобусом в смт. Тальне через с. Кам»янече . В автобусі їй стало погано і вона з батьком вийшли , батько пішов до знайомих , а вона залишилась на зупинці . Через деякий час до неї підійшов працівник міліції і запросив бути понятою при огляді кладки біля річки в долині .
Ширина і довжина кладки була приблизно 2 метри , слідчий її заміряв, перил біля кладки немає . До неї веде грунтова доріжка , покрита травою.
З протилежної сторони кладки ростуть кущі і дерева.
Коли йде автобус через село не пам»ятає , їхала вона вранці.
Експерт ОСОБА_19 суду пояснив , що як судмедексперт був присутнім при відтворенні обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_2 . При викладених ним обставинах він міг заподіяти потерпілому наявні у нього ушкодження .Де знаходився підсудний відносно потерпілого пояснити не може , дерево знаходилось справа , потерпілий стояв можливо обличчям до підсудного, можливо боком .
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив , що як слідчий проводив досудове слідство по вказаній справі , здійснював огляд приміщення магазину , кладки через невелику річечку та проводив інші слідчі дії .
Вказана кладка шириною 2 м., довжиною 1, 5 м, викладена з брусків . але ходити по ній можливо вільно .
До кладки йде грунтова дорога, тому якщо сира погода там болото.
Двері в магазин «Нарцис» подвійні , з внутрішньої сторони двері оббиті металом , до дверних коробок закручені скоби . Внутрішні двері закриваються на засов і на навісний замок . Через другі двері прикріплена металева штаба.
Огляд магазину проводив 20.05.2010 року о 21 год 20 хв , поняті були присутні при огляді . Відтворення проводилось в цей же день, що й огляд магазину , лише раніше на одну годину , поняті були ті ж самі , що при відтворенні обстановки та обставин події.
З оголошених і досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_21 , допитаного на досудовому слідстві 10.02.2004 р та 25.07.2008 р , слідує , що в 2 год 30 хв 17.11.2003 року ургентним хірургом в хірургічне відділення був направлений ОСОБА_4 В 3 год він був оглянутий хірургом , поставлено попередній діагноз : вогнепальна рана правої бокової та клубової області , проникаюча в черевну порожнину , розрив сліпої кишки , перитоніт. Ним особисто ОСОБА_4 була проведена операція- вшивання розриву сліпої кишки . Під час операції було вилучено пластиковий пиж і мілкі дробинки в кількості 7 шт, які були передані слідчому .
ОСОБА_4 перебував в лікарні до 04.12.2003 року , а потім переведений на амбулаторне лікування , т. 1 , а/с- 50 , т. 3 а/с- 146-147 .
З досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6 , допитаного на досудовому слідстві 13.01.2004 р, слідує , що 17.11.2003 року о 1-й годині ночі він, провівши свою дівчину , повертався додому , до магазину «Нарцис» не дійшов метрів 20 метрів , побачив біля магазину 2-х осіб , один стояв на східцях магазину чи біля них і щось робив з курткою, а другий зайшов за вугол магазину . Раптом він почув постріл , зупинився , почув . як хтось сказав , що «мені не треба твій магазин» і підійшов ближче .
На землі побачив ОСОБА_4 , на його одязі з правого боку було пошкодження у вигляді отвору . Він підняв одяг і побачив поранення. Біля ОСОБА_4 був ОСОБА_5 , він пропонував господарю , який стояв з рушницею , щоб той викликав «швидку допомогу», але ОСОБА_2 крикнув, щоб вони мовчали , а то він буде стріляти і зайшов в магазин.
Зразу ж підійшов ОСОБА_14 і вони відвезли ОСОБА_4 в лікарню.
Свідок ОСОБА_22 на досудовому слідстві 13.01.2004 року пояснила , що о 2-й год ночі 17.11.2003 року до неї додому прийшла ОСОБА_14 і попросила повідомити ОСОБА_14 про те , що її сина підстрелили біля магазину «Нарцис».
Коли вона проводила додому ОСОБА_14 , то проходила повз магазин і побачила, що до магазину прийшла ОСОБА_3 і запитувала чоловіка «що тут трапилось, чого він їй телефонував». Що він відповів, вона не чула , але ОСОБА_3 вказувала на кров на землі ,
т. 1 , а/с- 45.
Свідок ОСОБА_14 ( ОСОБА_12 ) на досудовому слідстві 14.01.2004 року покази ОСОБА_22 частково підтвердила , але пояснила , що розмови між ОСОБА_2 не чула , лише бачила , що вони стояли біля місця , де раніше лежав ОСОБА_4 .В руках у ОСОБА_2 була рушниця , т. 1 ас- 46.
З оголошених і досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_25 , допитаного досудовим слідством 05.04.2004 року слідує, що взимку 2003 року , точної дати він не пам»ятає , він разом зі своїм товаришем ОСОБА_26 після опівночі повертався з дискотеки , були випивші , по дорозі співали , голосно говорили . До магазину не дійшли 50-100 метрів і він побачив , що з магазину вийшов ОСОБА_2 з рушницею в руках , зробив постріл в сторону . Над ними прошумів дроб . ОСОБА_2 зробив ще один постріл , на їх крики не реагував , т.1 ас- 167,
Свідок ОСОБА_27 на досудовому слідстві 05.04.2004 року пояснила , що 15.12.2002 року вона разом з чоловіком перебувала на дні народження , додому повертались близько 20 год . Біля магазину «Нарцис»вона вирішила піти в туалет . чоловік також пішов з нею .
Вона побачила ,що з магазину з рушницею в руках вийшов ОСОБА_2, направив рушницю на чоловіка . Вона вийшла на світло , сказала ОСОБА_2 своє прізвище , щоб він ненароком їх не застрелив , т. 1 , ас- 168.
Свідок ОСОБА_28 в процесі виконання судового доручення пояснила , що в північній частині її домоволодіння є низовина , по якій протікає невеличка річка шириною близько 2-х метрів . Низовина має грунтове покриття та зарослі чагарника . Через річку розміщена кладка з дерев»яних брусків довжиною близько 3 метрів , шириною біля 2-х метрів . Раніше кладка була вузька , щорічно біля неї рубають чагарники. Восени через неї можливо пройти , але перил вона не має , т. 4, а/с- 95.
Свідок ОСОБА_29 на досудовому слідстві пояснила , що також проживає неподалік кладки , яка веде через невелику річку в с. Кам»янече . Через кладку постійно ходять люди , неможливо там пройти зимою , коли багато снігу . Щорічно біля кладки рубають чагарники , щоб можливо було пройти , т. 4 , ас- 96.
Свідок ОСОБА_30 на досудовому слідстві покази ОСОБА_28 та ОСОБА_29 підтвердила , доповнила , що 7 років назад через вказану кладку також ходили люди , в тому числі і ОСОБА_4 , які проживають неподалік , т. 3 , а/с- 97 .
Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується :
- Висновками судово-медичної експертизи № 6 від 13.01.2004 р та додаткової судово-медичної експертизи № 110 від 11.08.2008 року які підтверджують , що потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани правої клубової ділянки , яка проникає в черевну порожнину , з переломом гребня правої клубової кістки та пошкодженням сліпої кишки , що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень , як небезпечних для життя в момент заподіяння. Наявність вищевказаної рани з типовими ознаками вхідного вогнепального отвору -дефектом тканини з нерівними краями, з пояском осаднення навколо рани та наявністю раневого каналу , у глибині якого виявлено пластиковий пиж та сторонні металеві тіла у вигляді шроту , дає підстави стверджувати , що пошкодження є шротовим сліпим . Вирогідніше всього потерпілий знаходився до травмуючого засобу передньою ( передньо- боковою правою) частиною тіла . Кількість вилучених шротів при операції із тіла потерпілого не вказана , т. 1 а/с- 73 , т. 3 а/с- 122-124 .
- Протоколом огляду місця події від 17.11.2003 р та протоколом додаткового огляду місця події від 07.05.2004 року з яких видно . що магазин «Нарцис»розташований в центрі с. Кам»янече Новоархангельського району , має двухстворчаті двері , оббиті алюмінієвою жестю . На момент огляду замки на дверях відсутні . На відстані 25 см від дверей магазину виявлено 4 уламки бетону нерівномірної форми та різного розміру , уламки вилучено слідчим . На обох частинах дверей виявлено відлущення фарби , вм'ятини та пошкодження у вигляді пробиття невідомим предметом жесті .З місця події також вилучено мисливську рушницю ІЖ -43К, один набій 12 калібру та гільзи 12 калібру зеленого кольору , т. 1 а/с- а/с-7-10, 184
- Протоколами огляду рушниці ,двох гільз та постановами про долучення їх до справи від 06.03.2004 року , т. 1 , ас- 98-99 , 100-101.
- Протоколом огляду поліетиленового мішка , в якому знаходились чотири уламки цегли жовто-сірого кольору розміром 44Х41 см, 26Х8 см, 18Х7 см та 12Х9 см, висотою по 4, 5 см, які вилучені з місця події 17.11.2003 року та протоколом долучення їх до матеріалів справи , т. 1 а/с- 102-103 .
- Протоколом вилучення дробин у хірурга ОСОБА_31 від 16.02.2004 року, в процесі якого вилучено 7 дробин круглої форми з видимими пошкодженнями, дробини виготовлені з металу темного кольору , т. 1 а/с- 68 .
- Висновком балістичної експертизи № 22 від 19.01.2004 року , з якого видно , що вилучена з місця події мисливська рушниця IZN- 43К 12 калібру № НОМЕР_1 є мисливською вогнепальною зброєю , виготовленою промисловим способом , вилучена з місця події гільза стріляна саме з вогнепальної рушниці 12 калібру , т. 1 , а/с- 87-90.
- Висновком судово- хімічної експертизи № 133 від 02.03.2004 року , яким підтверджено, що з правого ствола рушниці здійснювався постріл . На поверхні тампона , яким здійснювалось протирання лівого ствола рушниці, виявлено багато частинок різноманітної природи , зокрема , лакофарбованих покрить . При здійсненні пострілу ці частинки були б винесені продуктами згоряння порохового заряду , т. 1 , а/с- 95-96.
- Протоколом вилучення особистих речей ОСОБА_4 від 12.01.2004 року , в процесі якого вилучено куртку шкіряну чорного кольору , светр синтетичний сірого кольору , майка білого кольору , штани спортивні чорного кольору , светр чорного кольору типу «гольф», т.1 , а/с-61, протоколами їх огляду та долучення до матеріалів справи, т. 1 а/с- 81-82
- Протоколом огляду особистих речей ОСОБА_4 та постановою про долучення їх до справи як речових доказів від 16.02.2004 року , т. 1 а/с- 81-82
- Висновком судово -хімічної експертизи № 79 від 15.02.2004 року , з якого слідує . що на правій полі куртки шкіряної на відстані 18 см. від нижнього зрізу виявлено неправильної форми пошкодження застібки «молнія», матеріалу куртки та підкладки . Навколо пошкодження з зовнішньої сторони виявлено мікронашарування свинцю. На правій стороні светра шерстяного є пошкодження матеріалу округлої форми . Центр пошкодження розміщений на відстані 18 см. від низу светра . Чорний светр типу «гольф»та біла майка також мають пошкодження з рваними краями , які просякнуті речовиною , схожою на кров . Штани спортивні пошкоджень не мають. Вказані пошкодження на одязі ОСОБА_4 могли виникнути в результаті пострілу з вогнепальної зброї , спорядженої металевим снарядом з свинцевого матеріалу , т. 1 а/с- 78-79.
- Протоколом огляду місця події від 20 травня 2008 року , з якого слідує, що магазин «Шарм», ( в 2003 році «Нарцис») знаходиться в центрі с. Кам»янече Новоархангельського району на відстані 5 м від асфальтованої дороги , за якою знаходиться кам»яний забор , який огороджує парк. Відстань до парку близько 15 метрів , за парком знаходиться магазин , школа та житлові будинки . Найближче домоволодіння знаходиться в 30 метрах від магазину , а/с- 9-11 , т. 3
- Протоколом огляду місця події -магазину «Нарцис»від 26.11.2010 року , з якого слідує , що центральні (парадні) двері мають наружні та зовнішні створки , розташовані одні від других на відстані 0.4 м . Зовнішні двері оббиті листовим металом , який має пошкодження у вигляді відщерблення фарби та мілких кругловидних в»мятин. Коробка внутрішніх дверей виступає від стіни на 10 см, зовнішні двері зачиняються на металеву штабу з навісним замком , т. 4 . а/с- 103-104.
- Протоколом огляду місця події -території села Кам»янече від 10.08.2010 р , яким встановлено , що відстань від домоволодіння Кириленка , де ОСОБА_5 та ОСОБА_4 святкували день народження складає:
а ) по АДРЕСА_2 -до домоволодіння ОСОБА_5 - 2100 метрів ; до домоволодіння ОСОБА_4 -3150 метрів ;
б)по АДРЕСА_3 - до домоволодіння ОСОБА_5 - 2450 метрів ; до домоволодіння ОСОБА_4 -3270 метрів;
в) через кладку - до домоволодіння ОСОБА_4 -2700 метрів;
вказані дороги проходять на відстані 30-50 метрів від магазину , т. 4 а/с- 98-100,
Вина підсудних підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події та висновками судово-медичних експертиз , проведеними на підставі відтворень , а саме :
- Протоколами відтворень обстановки та обставин події , проведеними за участю підсудного ОСОБА_2 від 07.05.2004 року , від 02.08.2006 року . від 27.06.2008 року , від 26.11.2010 року під час яких ОСОБА_2 розповів та показав як він з рушницею виходив з магазину , щоб налякати невідомих та припинити їх хуліганські дії , як злякався невідомого , який, погрожуючи йому . став рухатись в його сторону з предметом в руці . схожим на ніж і він рефлекторно натиснув на спусковий гачок рушниці , заподіяв потерпілому тілесні ушкодження . Крім того , ОСОБА_2 зазначив , що відстань між ним та потерпілим в момент пострілу була близько 8-9 метрів , він стояв від дверей запасного виходу на відстані біля 4,5- 4,9 метра , а ОСОБА_4 стояв на відстані близько 1, 5 м від дерева , поряд з вуглом магазину зі сторони східців обличчям до нього , зробив крок чи два назустріч і впав на відстані до 1,8 м від магазину , т.1 а/с- 188-186 , т. 2 а/с- 23-31, т.3 а/с- 92-102 , т. 4 , а/с- 105-106.
- Висновком судово-медичної експертизи № 6 «а»від 23.07.2008 року , яка підтверджує , що заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не виключається за обставин , вказаних ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події , т. 3 . а/с- 136,
- Протоколами відтворення обстановки та обставин події , проведеними за участю потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 від 16.02.2004 року , від 02.08.2006 року , від 22.07.2008 року , під час яких потерпілий та свідок розповіли та показали як вони підійшли до магазину . де стояли , яким чином ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження . ОСОБА_5 стверджував , що стояв на площадці магазину біля центрального входу , а ОСОБА_4 за 4,8-5,5 метрів від східців , неподалік дерева . ОСОБА_2 в цей час стояв на відстані 1, 6 метра від запасного входу , з цього місця він і вчинив постріл . ОСОБА_4 стверджував , що він стояв біля дерева на відстані 6,6 м від магазину , ОСОБА_2 стояв на відстані 2,6 м від запасного входу , до нього відстань складала близько 8,6 м., тобто стріляв ОСОБА_2 в нього не прямо , а збоку , т. 1 а/с- 106-107 , т. 2 , а/с- 32-34, 36-39, т. 3 а/с- 109-118 .
- Висновком судово-медичної експертизи № 110/1 від 11.08.2008 року , яка не підтвердила , що ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження за обставин , вказаних ним під час відтворення обстановки та обставин події, т. 3 , а/с- 130 .
- Протоколом відтворення обстановки та обставин події , проведеним за участю підсудної ОСОБА_3 від 27.06.2008 року , під час якого підсудна розповіла та показала як зарядила рушницю , передала її ОСОБА_2 , де знаходилась під час нападу на магазин та як на нього реагувала , т, 3 а/с- 74-102
- Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 313 від 02.04.2004 року підсудний ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення психічними захворюваннями не страждав , міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними , осудний . Під час скоєння правопорушення перебував в стані стресу , який не досяг фізіологічного афекту ( сильного душевного хвилювання) , т. 1 а/с- 171 -173 .
- З висновку судової психолого-психіатричної експертизи № 243 від 20.12.2010 р слідує , що підсудний ОСОБА_2 за зазначених обставин , враховуючи нічний час , побачивши у потерпілого предмет , схожий на ніж , з урахуванням його ослабленого зору та стресового стану рефлекторно натиснув на спусковий гачок мисливської рушниці , т. 4 а/с- 62-64 .
В процесі виїздного судового засідання судом оглянуто місце події -магазин «Нарцис»( «Шарм») , шляхи , якими найвірогідніше могли йти додому потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5, місток ( кладку) через невелику річку в с. Кам»янече Новоархангельського району, через який мали йти 17.11.2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і встановлено , що внутрішні вхідні центральні двері в магазин «Нарцис» на штабу не закриваються , вона там взагалі відсутня , двері відкриваються всередину приміщення і в разі відкриття зовнішніх дверей ( якщо збити замки) , то доступ в магазин практично вільний .
Крім того, через вказану учасниками процесу кладку (місточок) через річку перейти на інший берег річки в туфлях та черевиках неможливо ,дорога до кладки з обох сторін відсутня , на кладці мокро та слизько , за 5-10 метрів до кладки низина заболочена , покрита чагарниками, доріжка заросла травою , тобто по ній майже не ходять.
З оглянутих та досліджених в судовому засіданні матеріалів , що стали підставою для отримання дозволу на придбання зброї , слідує , що дозвіл на придбання однієї мисливської рушниці № 009314 ОСОБА_3 одержала 09.08.2002 року , зброю повинна була придбати до 09.112002 року .
Мисливську рушницю ИЖ -43К 12 калібру за № НОМЕР_1 ОСОБА_3 придбала в жовтні 2002 року і мала дозвіл № Г -82 на її зберігання до 10.10.2005 року , т. 3 , ас- 62-71.
З оглянутих в судовому засіданні листів , що надійшли на адресу підсудного ОСОБА_2 , слідує , що в період 1997-2005 рр на його домоволодіння , магазин , на нього особисто та на його сім»ю систематично здійснювались хуліганські напади , вчинялись крадіжки та грабежі його майна , але винні особи до кримінальної відповідальності не притягувались. Такі напади мали місце 24.07.1997 р , 17.11.1997 р , 06.05.2001 року , 16.09.2001 р , 26.10.2002 р , 02.01.2003 р, 04.01.2003 р , 27.11.2003 року . 12.12.2003 р , 01.01.2004 року . 04.01.2004 року , 01.01. 2005 року . 02.03.2005 р і т. інше , порушувались кримінальні справи , в тому числі і по ч. 4 ст. 185 КК України , по ч. 4 ст. 296 КК України , але винні особи встановлені не були і до відповідальності не притягувались , т. 1 а/с- 202 , 236-237, т. 2 а/с- 230, 292, 293-294 .
Згідно довідки начальника Новоархангельського РВ УМВС відмовні матеріали по зазначених крадіжках та нападах знищені в зв»язку з закінченням 5-ти річного терміну їх зберігання . а кримінальна справа закрита , т. 4 , а/с- 146 .
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 27.11.2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з хуліганських мотивів намагалися збити зовнішній навісний замок вхідних дверей центрального входу магазину ОСОБА_2 останній сприймав їх дії реально як напад , застосував мисливську рушницю , діяв в межах необхідної оборони , т.1 а/с- 2 ,
Згідно постанови про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 28.11.2003 року по ч. 1 ст. 121 КК України факт хуліганського нападу на магазин підтверджується , дії ОСОБА_2 , як зазначено в постанові , слід кваліфікувати як уявна оборона , вчинена з перевищенням меж необхідної оборони . Вказана постанова до даного часу не скасована , т. 1 , а/с- 1 .
З публікації в районній газеті «Колос»від 22.11.2003 року слідує, що в листопаді 2003 р четверо невідомих намагались проникнути в магазин і випити пива . Факт законного застосування мисливської зброї під час сомооборони перевіряє прокуратура , т. 2 а/с- 128.
Відповідно до офіційної довідки , надісланої Новоархангельською ЦРЛ на запит суду , ОСОБА_4, крім стаціонарного лікування в листопаді -грудні 2003 року ( медична картка № 3498) , в 2003 -2004 рр на стаціонарному лікуванні в ЦРЛ не знаходився , т. 4 а/с- 36.
З довідок , наданих потерпілим ОСОБА_4 ,слідує, що 08.10.2009 р та 04.12.2009 року він проходив рентген , яким встановлено , що в правій половині тазової області є множинні інородні предмети -дроб . Рентгенограми від різних дат мають один і той же № 346, але не є копією та оригіналом ( текст не співпадає) , печатка на оригіналі розмита . т. 4 а/с- 31, 43 .
Довідка від 04.12.2009 року суперечить офіційній відповіді ЦРЛ і підтверджує , що з 03.03.2004 р по 12.03.2004 року ОСОБА_4 лікувався в ЦРЛ повторно, проведена операція , видалено 8 дробин, т. 4 а/с- 44.
З оглянутої в судовому засіданні медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 3498 від 17.11.2003 року видно , що потерпілий ОСОБА_4 був доправлений в лікарню о 2 год 30 хв з вогнепальним пораненням черевної порожнини . С його слів час назад односельчанин с 2 -х метров вистрілив в нього .Свідомість не втрачав . Потерпілий був при свідомості , активний , пульс 96 ударів , а/ тиск 130/80 мм.р.ст.В правій клубовій області рана 6Х4Х3 см з незначною кровотечею.
Проведено вшивання сліпої кишки , вилучено пластиковий пиж та дроб d -0,2 см. , перебував на стаціонарному лікуванні по 04.12.2003 року , виписаний на амбулаторне лікування .
По місцю проживання підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно , т. 1 а/с- 150-151, т. 2 а/с- 100, 184-192 , раніше не судимі , т. 1 а/с- 146, ОСОБА_2 інвалід 1-ї групи ВВв по зору , т. 1 а/с- 149 , ліве око відсутнє , гострота зору правого ока 0, 2 % , хворіє на деформуючий остеоартроз колінних суглобів та рук , гіпертонічну хворобу , т. 3 а/с- 196.
Органи досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікували по ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України , дії підсудної ОСОБА_3 кваліфікували по ст. 264 КК України .
Суд , заслухавши підсудних , які своєї вини у вчиненні злочинів не визнали , потерпілого , експерта , свідків , дослідивши та оцінивши інші докази по справі в їх сукупності ,дійшов до висновку, що вина підсудної ОСОБА_3 повністю доведена і суд кваліфікує її дії по ст. 264 КК України.
Підсудна ОСОБА_3 , маючи дозвіл на зберігання зброї , будучи попередженою про умови її зберігання ,маючи металевий ящик , доступ до якого інших осіб відсутній , а/с- 65, 67 , т. 3 , винесла мисливську рушницю зі свого домоволодіння , зберігала її в магазині , зарядила її 2-ма патронами , звела курки , підготувала до стрільби та передала ОСОБА_2 , який не мав навичок поводження зі зброєю , здійснив постріл , що спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження , тобто недбале зберігання нею вогнепальної зброї спричинило тяжкі наслідки .
Вина підсудного ОСОБА_2 також доведена , але його дії невірно кваліфіковані досудовим слідством по ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як замах на навмисне вбивство потерпілого ОСОБА_4
Згідно приписів ст. 115 КК України та роз»ясень п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 р № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров»я особи»суб»єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
Замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом , коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння , передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання , тобто винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього , але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин .
Суд, вирішуючи питання про наявність прямого умислу ОСОБА_2 в замаху на вбивство , враховуючи всі обставини по справі - спосіб вчинення злочину , характер небезпеки , що загрожувала підсудним , обставини , що могли вплинути на реальні співвідношення сил , раптовість нападу та кількість нападників , їх фізичні сили ,кількість , характер і локалізацію поранень , причини припинення злочинних дій , неодноразові напади на підсудного , його сім»ю , домоволодіння та майно, його похилий вік , стан здоров»я та інвалідність 1-ї групи по зору вважає , що ОСОБА_2 умислу на вбивство ОСОБА_4 не мав , на його життя не посягав ,цілеспрямовано не стріляв , тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 заподіяв з необережності і його дії слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15 , ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України , як необережне заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження , небезпечного для життя в момент заподіяння , внаслідок злочинної недбалості .
Суд вважає доведеним , що в період 1997 -2002 рр , тобто протягом п»яти років ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазнавали систематичних знущань та тяжких образ з боку невідомих осіб , які здійснювали напади на їх домоволодіння та магазин, били вікна , викрадали майно , застосовували зброю , погрожували розправою . Вони неодноразово зверталися в Новоархангельський РВ УМВС , в прокуратуру району та області за захистом своїх конституційних прав та свобод , але їх заяви та скарги залишались без задоволення , винних осіб не встановили , до відповідальності не притягнули , в порушенні кримінальних справ відмовляли , а справи , порушені по ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 296 КК України безпідставно закривали.
Саме тому вони погодились на пропозицію працівників міліції і придбали для самозахисту мисливську рушницю .
Близько 2-ї години ночі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Нарцис», знову почули стукіт в двері , нецензурну лайку , образи та погрози і сприйняли це як черговий напад , зрозуміли , що невідомі особи намагаються збити зовнішній навісний замок та проникнути в магазин. Відсутність штаби на внутрішніх дверях давала їм можливість здійснити свій намір .
Маючи намір попередити напад та припинити хуліганські дії невідомих осіб ОСОБА_2 , сприймаючи напад як реальну небезпеку , перебуваючи в стресовому стані , розуміючи , що нападників біля 4-х осіб , вони молоді , фізично здорові , а він інвалід 1 групи і не зможе захистити себе та дружину від їх посягань , взяв з рук ОСОБА_3 заряджену мисливську рушницю зі зведеними курками (гачками) не маючи навичок користування зброєю , не передбачаючи будь-яких наслідків , діючи недбало , вийшов на вулицю , демонструючи зброю , хотів налякати невідомих . На його вимогу залишити магазин нападники не реагували , продовжували збивати замок та погрожували розправою , а коли ОСОБА_4 зробив крок йому назустріч і в його руках блиснув предмет , який підсудний , маючи зір на одне око 0. 2 % сприйняв як ніж , ОСОБА_2 злякався , рефлекторно , не цілячись та не піднімаючи рушниці , натиснув на зведений спусковий гачок (курок) рушниці і вчинив постріл , яким з необережності заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження .
Суд вважає , що якби ОСОБА_2 мав намір вбити ОСОБА_4 чи іншого нападника , то мав можливість це зробити . В його рушниці був ще один патрон і він мав можливість вчинити постріл вдруге.
Вина його повністю доведена . Його покази та покази підсудної ОСОБА_3 суд вважає правдивими так як вони підтверджуються іншими доказами по справі .
Покази потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 в тій частині, що вони в двері не стукали , замки не збивали , ОСОБА_3 не погрожували , біля магазину перебували випадково , проходили мимо і лише вдвох суд до уваги не приймає, вважає їх неправдивими так як вони суперечать іншим доказам по справі .
Так , з протоколів огляду місця події слідує , що біля магазину виявлено 4 уламки бетону , які слідством втрачені і не досліджувались , а на вхідних дверях магазину були виявлено сліди від ударів -вм»ятини , відлущення краски і т. інше .
Суд вважає , що в ніч на 17.11.2003 року біля магазину , крім ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . були і інші особи , які через декілька хвилин надавали допомогу ОСОБА_4 За такий короткий проміжок часу в нічний час на місці події вони випадково одночасно з»явитися не могли . Крім того , в той період , коли ОСОБА_5 стояв на східцях , що ведуть до магазину , ОСОБА_4 -біля вугла магазину , хтось продовжував стукати в двері .
Не могли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в нічний час в листопаді йти додому через вказану кладку ( місточок) , пройти через яку без чобіт неможливо і вдень і до якої взагалі не протоптана навіть доріжка .
Суд вважає неправдивими також покази свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_27 в тій частині , що ОСОБА_2 вчиняв постріли з мисливської рушниці взимку 2003 року , оскільки це суперечить висновку судово- хімічної експертизи , в якому вказано , що частинки лакофарбових покрить лівого ствола рушниці перебували в стволі , тобто з лівого ствола вистріл не вчинявся . При здійсненні пострілу вони б були винесені продуктами згорання порохового заряду .
Таким чином , ОСОБА_2 взимку 2003 року не міг вчинити два постріли підряд так як в такому разі повинен був стріляти з обох стволів .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину не визнав . просить винести відносно нього оправдувальний вирок , а провадження по справі закрити .
Підсудна ОСОБА_3 заявили клопотання про закриття відносно неї кримінальної справи в зв»язку з закінченням строків притягнення її до кримінальної відповідальності .
Адвокат підсудних ОСОБА_1 вважає . що вказану кримінальну справу необхідно закрити в зв»язку з закінченням строків притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності .
Суд дійшов до висновку ,що зазначені клопотання підлягають задоволенню .
Судом встановлено , що підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин , передбачений ст. 128 КК України , за який передбачено покарання до 2-х років обмеження волі .
ОСОБА_3 скоїла злочин , передбачений ст. 264 КК України , відповідальність за який передбачена до 3-х років позбавлення волі .
Згідно ч. 2 , ч. 3 ст. 12 КК України злочини , за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п»яти років відносяться до злочинів середньої тяжкості , злочини , за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2-х років , або інше більш м»яке покарання , відносяться до злочинів невеликої тяжкості .
В ч. 1 ст. 49 КК України зазначено , що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п»ять років , з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі минуло 3 роки .
Інкриміновані підсудним злочини вчинено 17.11.2003 року , тобто з дня їх вчинення минуло 7 років .
Згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 7-1 , ст. 11-1 КПК України провадження по кримінальній справі може бути закрито судом в зв»язку з закінченням строків давності у випадках , коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком .
Враховуючи клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв»язку з закінченням строків давності її від кримінальної відповідальності необхідно звільнити .
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв»язку з закінченням строків давності , якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою підставою , але може звільнити таку особу від покарання в зв»язку з закінченням строків давності .
Про справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування йому матеріальних збитків в сумі 4800 грн ( 1600 грн- витрати на лікування та 3200 грн за надання йому юридичної допомоги) та моральної шкоди в сумі 17000 грн , з яких 5000 грн -з підсудної ОСОБА_3 та 12 000 грн -з ОСОБА_2
В судовому засіданні потерпілий просив стягнути на його користь матеріальні збитки та моральну шкоду в сумі 25000 грн .
Суд дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню частково.
Так,потерпілим надано докази заподіяння йому матеріальних збитків на суму 1474 грн 61 коп , інші чеки , які не містять дат , суд до уваги не приймає і вважає , що вказану суму необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого .
Підлягають задоволенню і вимоги потерпілого щодо відшкодування йому витрат на оплату юридичних послуг , їх розмір підтверджено квитанціями на суму 3200 грн , вказана сума також підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого .
Вина підсудного в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень доведена .
Суд вважає , що потерпілому заподіяна моральна шкода , він переніс фізичні страждання , операцію , потребував додаткових зусиль для нормалізації свого життя , але в даний час стан його здоров»я задовільний і він не надав суду доказів , що потребує відновлення стану здоров»я .
Крім того , суд враховує , що потерпілий , свідок та інші невідомі особи ,своєю поведінкою спонукали підсудного до вчинення злочину , довели його до стресового стану , тому компенсацію за заподіяну потерпілому моральну шкоду оцінює в 3000 грн і вважає , що її необхідно стягнути з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілого .
Підлягають стягненню з підсудних на користь держави і судові витрати по оплаті експертиз .
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості , особистість підсудного , що характеризується позитивно , раніше не судимий . як пом»якшуючі покарання обставини ,обтяжуючих покарання обставин суд не встановив .
Наявність у підсудного ОСОБА_2 інвалідності 1 групи по зору, відсутність лівого ока та гостроту зору правого ока 0, 2 %, стресовий стан підсудного , викликаний неправомірною поведінкою потерпілого та інших осіб, що спонукав його до вчинення злочину , санкцію ст. 128 КК України , що передбачає міру покарання , яку неможливо призначити пенсіонеру та інваліду , суд відносить до виключних обставин , що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі , перейти до іншого більш м»якого виду основного покарання ,не зазначеного в санкції ст. 128 КК України , але передбаченого Загальною частиною КК України в вигляді штрафу , тобто застосувати ст. 69 КК України .
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину , передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання по ст. 128 КК України з застосуванням ст. 69 КК України в вигляді штрафу в розмірі 30 ( тридцяти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян -510 ( п»ятсот десять ) грн .
На підставі ч. 2 ст. 49 , ч. 5 ст. 74 КК України , ст. 7-1 , 11-1 КПК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити , провадження по справі закрити в зв»язку з закінченням строків давності .
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності звільнити на підставі п. 3 ст. 49 КК України , ст. 7-1 , 11-1 КПК України , а кримінальну справу про її обвинувачення по ст. 264 КК України провадженням закрити в зв»язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності .
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписку про невиїзд скасувати .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на лікування в сумі 1474 ( одна тисяча чотириста сімдесят чотири ) грн. 61 коп , витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 3200 ( три тисячі двісті ) грн. , компенсацію за моральну шкоду в сумі 2000( дві тисячі ) грн. , всього в загальній сумі 6664 ( шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по оплаті судово-хімічних експертиз в сумі 132 ( сто тридцять дві ) грн 19 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за моральну шкоду в сумі 1000( одна тисяча ) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави витрати по оплаті балістичних експертиз в сумі 165 ( сто шістдесят п»ять) грн. 24 коп.
Арешт , накладений 03.07.2004 р в порядку забезпечення цивільного позову на будинок № 27 по вул.. Блюхера в с. Кам»янече Новоархангельського району Кіровоградської області скасувати .
Речові докази по справі -шкіряну куртку, синтетичний светр, типу «гольф»та спортивні штани повернути за належністю потерпілому ОСОБА_4 , мисливську рушницю IZN-43К 12 калібру № НОМЕР_1 , дві гільзи , 7 дробин - знищити .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 15 (п”ятнадцяти) діб з моменту його проголошення .
Суддя О. Ф. Бутенко