Справа № 2-1556/11
20 червня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого -судді Декаленко В.С.
при секретарі - Хіміч А.В.
з участю представника відповідача - Кладікова М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ « Він-Пелета « про стягнення заробітної плати при звільненні працівника , суд
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача про стягнення заробітної плати при звільненні працівника, мотивуючи свої вимоги тим, що з 15 жовтня 2010 року на підставі укладеного трудового договору працювала у ТОВ «Він-Пелета», на посаді головного бухгалтера. 4 листопада 2010 року побачивши відсутність необхідних умов праці на даному підприємстві, написала заяву на звільнення за власним бажанням. Вказує на те, що з 17 листопада 2010 року хворіла.
Вважає, що в порушення правил про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності - п.3 ст. 40 КЗпП України, наказом від 18 листопада 2010 року була звільнена з 18.11.2010 року на підставі ст. 38 КЗпП, незважаючи на те, що вона попереджала генерального директора Шпорта В.П. про те, що знаходиться на лікарняному.
Посилається на те , що в порушення ст.47 КЗпП трудову книжку в день звільнення 18.11.2010 року їй не видали та копії наказу про звільнення з роботи, хоча на вимогу Шпорта В.П., незважаючи на високу температуру, приїхала на роботу та до 18 годин вечора передавала справи новопредставленому бухгалтеру. 07 грудня 2010 року вона надала головному бухгалтеру ТОВ «Він-Пелета» заяву з проханням прийняти та оплатити листок непрацездатності серії АБШ №144065, виданий 17.11.2010 року поліклінікою №l Печерського р-ну м. Києва , однак головний бухгалтер відмовилась взяти листок непрацездатності, отримавши по телефону від дружини генерального директора Шпорт Г.В. вказівку нічого не брати та повідомлення , що Генеральний директор Шпорт В.П. до 10 грудня 2010 року перебуває у відрядженні.
Зазначає, що хвороба затягнулась, як ускладнення після грипу, про що свідчать листки непрацездатності серії АБШ №144268, виданий 08.12.2010 року поліклінікою №l Печерського р-ну та серії АБС №773390, виданий 23.12.2010 року Київською міською клінічною лікарнею №12. 31 грудня 2010 року вона була виписана з лікарні і направлена під подальший амбулаторний нагляд поліклініки.
Обгрунтовує вимоги тим , що при звільненні їй було виплачено заробітну плату за 14 робочих днів листопада 2010 року та компенсацію за два дні невикористаної відпустки у сумі 6980,42 грн.
Вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП, ч. 1 ст. 120 КЗпП підприємство повинно виплатити їй її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В зв'язку з тим , що вирішити спір відповідач відмовляється добровільно , вимушена звернутись до суду за захистом порушених прав та просить винести рішення про примусове здійснення вірного запису в її трудовій книжці про звільнення з роботи в останній день перебування на лікарняному листку - 3 грудня 2010 року та видачу трудової книжки, належним чином оформленої, копії наказу про звільнення з роботи та довідки про роботу на даному підприємстві із зазначенням посади, часу роботи і розміру плати, стягнути з ТОВ «Він-Пелета» допомогу з тимчасової непрацездатності згідно листка непрацездатності серії АБШ №144065, виданого 17.11.2010 року поліклінікою №1 Печерського р-ну м. Києва в сумі 7555,47 грн., стягнути з ТОВ «Він-Пелета» середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки за період з 4 грудня 2010 року, виходячи з розміру середньої зарплати 12205,00грн. в місяць. Належні виплати перерахувати на картрахунок №НОМЕР_2, для нарахування на зарплатну картку №НОМЕР_3, видану АКБ «Юнекс» (МФО 321024) .
В судовому засіданні позивачка позов підтримала з вищевикладених підстав , обгрунтувавши поясненнями, просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував повністю, та вказав на те, що позивачка була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Він-Пелета» 15.10.2010 року шляхом укладання трудового договору на невизначений строк (наказ про прийняття на роботу №ВП/К-04 від 15.10.2010 року), а вже 04.11.2010 року нею власноручно була написана та подана генеральному директору ТОВ «Він-Пелета» Шпорт В.П. заява про звільнення з займаної посади за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП. Зазначав, що з моменту написання та подачі заяви про звільнення 04.11.2010 року, і до моменту звільнення - 18.11.2010 року, протягом двох тижнів, позивачка на робочому місці не з'являлась, причин своєї відсутності не повідомляла. Підставою звільнення позивачки була її власна заява відповідно до ст. 38 КЗпП, тобто ініціативи власника або уповноваженого ним органу ТОВ «Він-Пелета» щодо звільнення працівника не було.
Посилається на те, що при звільненні позивачка була ознайомлена з наказом №ВП/К-6 від 18.11.2010 року про звільнення за власним бажанням - ст. 38 КЗпП), з поміткою її про відсутність претензій до ТОВ «Він-Пелета».
Зазначають, що 18.11.2010 року позивачка дійсно вийшла на роботу передати справи новому головному бухгалтеру у зв'язку зі своїм звільненням та отримати заробітну плату. В цей же день позивачка, працюючи останній день на посаді головного бухгалтера ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА», виконуючи посадові обов'язки, самостійно здійснила собі розрахунок заробітної плати при звільненні, компенсації за два дні невикористаної відпустки у сумі 6 980,42грн. та перерахувала зазначений розмір коштів на свій картковий рахунок про що свідчить банківська виписка АКБ «Юнекс» від 19.11.2010 року по особовому рахунку ТОВ «Він-Пелета». Зазначене підтверджується складеними та підписаними позивачкою розрахунково-платіжною відомістю №НЗП -000002 за листопад 2010 року, звідним для відрахувань у Фонди за листопад 2010 року, довідкою про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття.
Про те, що позивачці було виписано листок непрацездатності 17.11.2010 року, остання генерального директора ТОВ «Він-Пелета» Шпорта В.П. до відома не ставила, а розраховуючи собі самостійно заробітну плату при звільненні з незрозумілих причин факт перебування на лікарняному в кількості двох робочих днів (17.11.2010 року та 18.11.2010 року) не відобразила у розрахунку.
Зазначають, що 18.11.2010 року ОСОБА_2 була видана відповідним чином оформлена трудова книжка та запропоновано у відповідності до четвертого абзацу п. 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Мінсоцзахистом та Мінюстом України N2 58 від 29.07.1993 року, розписатись у особистій картці і у книзі обліку на доказ отримання трудової книжки , однак остання відмовилась розписуватись у зазначених облікових документах, тим самим відмовившись від отримання трудової книжки та причину своєї відмови пояснила у відсутності її обов'язку розписуватись в перерахованих вище документах.
Вважають, що все вищевказане спростовує доводи позивачки щодо незаконності її звільнення з посади головного бухгалтера ТОВ «Він-Пелета», невірного розрахунку заробітної плати при її звільнені, яку вона сама нараховувала, та наявності вини ТОВ «Він-Пелета» у затримці видачі належно оформленої трудової книжки, а подання нею даного позову є результатом зловживання з її боку правами, наданими їй трудовим законодавством для захисту законних інтересів, що не були порушені . В задоволенні позовних вимог просить відмовити , оскільки заявлені безпідставно.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду матеріали , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідно до наказу №ВП/К-04 ТОВ «Він-Пелета» від 15 жовтня 2010 року позивачка з 15 жовтня 2010 року прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера ТОВ «Він-Пелета» за основним місцем роботи з посадовим окладом згідно штатного розпису. Підставою є її заява від 05.10.2010 року. (а.с.23).
Відповідно до договору №Він-Пелета/41 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 22.10.2010 року укладеного між АКБ «Юнекс» та ОСОБА_2, банк відкрив клієнту картковий рахунок №НОМЕР_2 у валюті українській гривні для обліку операцій з платіжною карткою. (а.с. 4-5).
Згідно листка непрацездатності серія АБШ №144065 виданого поліклінікою №1 Печерського району м. Києва ОСОБА_2 була звільнена від роботи з 07.11.2010 по 03 грудня 2011 грудня 2010 року на підставі загального захворювання. (а.с. 6).
Згідно листка непрацездатності серія АБШ №144268 виданого поліклінікою №1 Печерського району м. Києва ОСОБА_2 була звільнена від роботи з 08.12.2010 року по 14.12.2010 року на підставі загального захворювання. (а.с. 7).
Згідно листка непрацездатності серія АБС №773390 виданого Київською клінічною лікарнею-12 ОСОБА_2 була звільнена від роботи з 14.12.2010 року по 23.12.2010 року на підставі загального захворювання. (а.с. 8).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 КЗпП України - Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Як вбачається з наданих суду документів - згідно заяви від 04 листопада 2010 року на ім'я генерального директора ТОВ «Він-Пелета» Шпорта В.П. від головного бухгалтера ОСОБА_2, остання просить звільнити її із займаної посади за власним бажанням. (а.с.24).
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000002 ТОВ «Він-Пелета» за листопад 2010 року за підписом головного бухгалтера ОСОБА_2 здійснено розрахунок заробітної плати при звільненні, компенсації за два дні невикористаної відпустки ОСОБА_2 в сумі 6980,42грн. (а.с.26).
Відповідно до звідного для відрахувань у Фонди за листопад 2010 року ТОВ «Він-Пелета» за підписом головного бухгалтера ОСОБА_2 здійснено відрахування у Фонди з заробітної плати ОСОБА_2 (а.с.27).
Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття ОСОБА_2, що працювала ТОВ «Він-Пелета», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середньоденна заробітна плата складає 426,06грн. (а.с. 28).
Як вбачається з наданої суду виписки по особовому рахунку №26006000235601 АКБ «ЮНЕКС», ТОВ «Він-Пелета» 18.11.2010 року проведено платіж: заробітна плата за листопад 2010 року по повн.картрахунку №НОМЕР_2 ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на суму 6980,42грн. (а.с.29).
Відповідно до наказу №ВП/К-6 ТОВ «Він-Пелета» від 18 листопада 2010 року «про звільнення з роботи позивачки зазначається »: звільнити ОСОБА_2, головного бухгалтера ТОВ «Він-Пелета», 18 листопада 2010 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України. Підстава: заява ОСОБА_2 від 04.11.2010 року. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок з ОСОБА_2 та виплатити їй компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 2 (двох) днів за період роботи з 15.10.2010 по 18.11.2010. (а.с.25).
Згідно напису на наказі №ВП/К-6 ТОВ «Він-Пелета» від 18 листопада 2010 року «про звільнення з роботи ОСОБА_2.» позивачка з наказом ознайомлена та претензій товариства не має про що розписалась 18.11.2010 року. (а.с. 25).
Згідно із ч. 3 ст. 235 КЗпП України - в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ст. 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у повному обсязі.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року - по справах про звільнення за ст.38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору. Працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.
Судом встановлено, що позивачка з 15 жовтня 2010 року працювала в ТОВ «Він-Пелета» на посаді головного бухгалтера. 4 листопада 2010 року подала заяву про звільнення за власним бажанням, яку було погоджено з генеральним директором Шпорт В.П. 18.11.2010 року вона була звільнена за власним бажанням з займаної посади ТОВ «Він-Пелета» на підставі власноручно написаної заяви від 04.11.2010 року в термін та у відповідності до вимог ст. 38 КЗпП України. Перебуваючи на робочому місці 18.11.2010 року - останній робочий день, позивачка власноручно виконуючи посадові обов'язки, здійснила розрахунок заробітної плати при звільненні, компенсації за два дні невикористаної відпустки собі , як головному бухгалтеру у сумі 6980,42грн. 18.11.2010 року кошти у сумі 6980,42грн. ТОВ «Він-Пелета» були перераховані на картковий рахунок №НОМЕР_2 також самою позивачкою.
Відповідно до заяви від 18.11.2010 року на ім'я генерального директора ТОВ «Він-Пелета» Шпорта В.П. від ОСОБА_5, остання просить прийняти її на роботу в ТОВ «Він-Пелета» на посаду головного бухгалтера з окладом згідно штатного розкладу за основним місцем роботи з 19.11.2010 року. (а.с. 41).
Відповідно до наказу №ВП/К-8 ТОВ «Він-Пелета» від 19 листопада 2010 року ОСОБА_5 прийнята з 19 листопада 2010 року на посаду головного бухгалтера ТОВ «Він-Пелета» за основним місцем роботи з випробувальним терміном 3 місяці ,з посадовим окладом згідно штатного розписку. Підстава: заява ОСОБА_5 (а.с.42).
Згідно журналу реєстрації наказів з особового складу ТОВ «Він-Пелета»: запис №6 від 15.10.2010 року - наказ №ВП/К-04 - прийом на роботу ОСОБА_2, запис №8 від 18.11.2010 року - наказ №ВП/К-6 - звільнення з роботи ОСОБА_2, запис №10 від 19.11.2010 року - наказ №ВП/К-8 - прийом на роботу ОСОБА_5 (а.с.43-44).
Судом встановлено та не заперечується позивачкою та обставина, що 18.11.2010 року було виплачено належні їй грошові суми при звільненні, які нею ж і були нараховані, як і те, що розраховуючи заробітну плату при звільненні вона факт перебування на лікарняному в кількості двох робочих днів (17.11.2010 року та 18.11.2010 року) не відобразила у розрахунку.
Твердження позивачки про незаконність її звільнення з підстав перебування її на лікарняному спростовуються встановленими обставинами справи, доказами та поясненнями сторін, а тому не приймаються судом до уваги. Доказів про те, що вона приступила до роботи 4 грудня 2010 року , як зазначено в листку непрацездатності серія АБШ №144065 виданого поліклінікою №1 Печерського району м. Києва, доказів про надання Листка непрацездатності серія АБШ №144065 виданого Поліклінікою №1 Печерського району м. Києва відповідачу, як і доказів щодо звернень позивачки до відповідачка з будь-яких інших питань позивачкою до суду не надано.
Крім того, не спростована позивачкою і та обставина , що наказ №ВП/К-6 ТОВ «Він-Пелета» від 18 листопада 2010 року про її звільнення з роботи чинний по теперішній час, не змінений та не скасований. Що ж стосується посилань позивачки на ч.3 ст. 40 КЗпП України то дана підстава застосовується до інших правовідносин, а саме звільнення працівника з ініціативи власника.
Посилання позивачки на те, що при звільненні їй не було видано трудову книжку спростовуються поясненнями сторін та відмовою позивачки від отримання трудової книжки, яку в судовому засіданні надав відповідач, а будь-яких інших доказів в розумінні ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України позивачкою до суду надано не було.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк.
У розумінні цієї норми права спір про звільнення - це спір працівника, що випливає з факту розірвання (припинення) з ним трудового договору. Отже, спір про зміну запису в трудовій книжці про звільнення з роботи повинен бути заявлений до суду в зазначений вище місячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що з наказом №ВП/К-6 ТОВ «Він-Пелета» від 18 листопада 2010 року про звільнення з роботи позивачка була ознайомлена 18.11.2010 року, про що свідчить її підпис на даному наказі та надані нею пояснення, а до суду з позовом вона звернулась 13 січня 2011 року.
Згідно п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року - встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.
Позивачка клопотання про поновлення цього строку не подавала.
За вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що позивачкою пропущено без поважних причин строк звернення до суду, а тому в позові необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України - Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України - Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного .ст.ст. 38, 47,49, 83, 116, 117, 233, 234, 238 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,213,214,218,223 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ « Він-Пелета « про стягнення заробітної плати при звільненні працівника - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Декаленко В. С.