Справа № 2-2037/11
20.06.2011 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Васильченко О.В.
при секретарі - Кушніренко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за розпискою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 25000 грн., про що власноруч написав відповідну розписку. Згідно цієї розписки, ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 борг до 11.07.2007 року. Однак, строки повернення позики закінчилися, відповідач добровільно повертати борг відмовляється, посилаючись на матеріальні труднощі, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму позики в розмірі 25000 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач свого права на участь в судовому засіданні не використав про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 27). Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). Зважаючи на вищевикладене, суд 20.06.11 за відсутності заперечень у представника позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази встановив наступне.
04.07.2007 р. року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, що підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_2 про отримання ним від ОСОБА_1 в борг 25000 гривень, які відповідач зобов'язався повернути позивачу до 11.07.2007 року (а.с. 4).
ОСОБА_1 умови договору позики виконав у повному обсязі, передавши відповідачу грові кошти у розмірі 25000 гривень. Проте, відповідач у встановлений договором строк грошові кошти не повернув, посилаючись на матеріальні труднощі.
Причиною спору на думку позивача стало не виконання відповідачем в добровільному порядку свого обов'язку з повернення грошових коштів отриманих на підставі розписки у визначений строк.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України та умовами розписки від 04.07.2007 р.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини на підставі договору позики. На підтвердження укладення договору позики ОСОБА_1 була представлена власноруч написана розписка позичальника.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У визначений строк позичальник свої зобов'язання не виконав, грошові кошти в розмірі 25000 гривень не повернув, про що свідчить наявний у ОСОБА_1 оригінал розписки.
З наданої розписки позики вбачається, що відповідач взяв у борг у позивача 25000 гривень.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань розпискою, іншу суму заборгованості. Відсутні посилання на підстави звільнення від доказування визначені у ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати: 250 грн. - судового збору та 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1, 2).
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 551, 610, 611, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1166 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 25 000 грн. 00 коп., 250 грн. 00 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 25370 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Копію заочного рішення направити на адресу відповідача.
СУДДЯ Васильченко О. В.