2-а-3196/11
14 червня 2011 року суддя Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
05 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва про зобов'язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи. У відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір призначеної позивачці пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - 75% від мінімальної пенсії за віком.
Позивачка отримує пенсію у меншому розмірі, у зв'язку з чим звернулася до відповідача із заявою про її перерахунок, однак відповідач листом № 1059/Л-927 від 14 березня 2011 р. у цьому відмовив. З огляду на це, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та просила визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткову пенсію як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з 06 листопада 2006 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов'язати відповідача перевести позивачку на пенсію у перерахованому розмірі.
18 травня 2011 р. ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва Лімковій Г.Л. відмовлено в поновленні строку на звернення до суду, адміністративний позов в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 05 листопада 2010 р. було залишено без розгляду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.
01 червня 2011 р. копію ухвали про відкриття скороченого провадження та копію позовної заяви було вручено представнику відповідача. Заперечення на позовну заяву від представника відповідача до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким позов підлягає задоволенню частково у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.18), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва (а.с.15-16), з 06.11.2006 р. є інвалідом ІІ групи із захворювання, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.19).
Позивачка, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.
Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам II групи -75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсій для інвалідів 1 категорії щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір основної пенсії для інвалідів II групи був визначений в розмірі не менше 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткової пенсії - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 р. дія ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.
Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Дія ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2010 р. та 2011 р. не призупинялась.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.
З огляду на викладене, прихожу до висновку, що позивачка як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід ІІ групи має право на отримання основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком за період з 05 листопада 2010 року (в межах строку звернення з адміністративним позовом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі).
За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання протиправною відмову відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці основної та додаткової пенсії, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивачки про зобов'язання відповідача перевести позивачку на пенсію у перерахованому розмірі, оскільки дане питання віднесене до компетенції пенсійних органів та може бути предметом судового розгляду в разі порушення прав позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 48, 50, 54, 58, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05 листопада 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 05 листопада 2010. за виключенням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Войтенко Т. В.