Справа № 2-2077/11
20 червня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Васильченко О.В.
при секретарі - Кушніренко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
Згідно уточненої позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, 3% річних від простроченої суми, 4% від суми позики та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 310000, 00 грн. строком до 31.12.2010 р., про що власноруч написав відповідну розписку. Згідно цієї розписки, ОСОБА_2 зобов'язався погасити заборгованість рівними частинами з помісячною виплатою 4% на остаточну суму. Однак, з настанням дати повернення позики відповідач не повернув борг. Зважаючи на те, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача 232000 грн. 00 коп. - боргу за розпискою, 2678 грн. 13 коп. - 3% річних від простроченої суми, 76589 грн. 34 коп. - проценти від суми позики та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених вище підстав та просив їх задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов частково, посилаючись на те, що позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, якому дозволено видача позик під проценти, а укладання договору позики грошових коштів з оплатою процентів за користування суперечить Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, заперечував проти стягнення з відповідача 3% річних, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач частину боргу позивачеві повернув.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази встановив наступне.
28.09.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики (а.с. 5). Відповідно до договору позики позивач передав відповідачу 310000, 00 грн., про що ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 відповідну розписку. Згідно цієї розписки встановлена сплата 4% від суми заборгованості за кожен місяць, та кінцевий термін повернення грошових коштів до 31.12.2010 р.
ОСОБА_3 свої зобов'язання як за договором позики від 28.09.2010 р. виконав в повному обсязі передавши ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 310000 гривень.
Відповідач своїх зобов'язань за договорами позики не виконав, позику в повному обсязі не повернув.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.05.2011 р. борг відповідача перед позивачем становить: 232000 грн. 00 коп. - борг за розпискою, 2678 грн. 13 коп. - 3% річних від простроченої суми, 76589 грн. 34 коп. - проценти від суми позики.
Причиною спору на думку позивача стало не виконання відповідачем в добровільному порядку свого обов'язку з повернення грошових коштів отриманих на підставі розписки у визначений строк.
Правовідносини, що виникли між сторонами в справі регулюються Цивільним кодексом України, договором позики від 28.09.2010 р.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день розгляду справи відповідач борг в сумі 232000 грн. 00 коп. не повернув, що не заперечується представником відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В період з 01.01.11 р. по 18.05.11 р. (з урахуванням часткової виплати) 3 % річних за договором позики становить 2678 грн. 13 коп. (232000 грн. 00 коп. х 3% : 365 днів х 139 днів).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
Однак, пунктом 3 розділу VІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надання грошових коштів у позику є фінансовою послугою.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти.
Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Отже, оскільки законом не допускається можливості надання фізичною особою коштів під проценти, то позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення 232000 грн. 00 коп. - боргу за розпискою, 2678 грн. 13 коп. - 3% річних від простроченої суми. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
ОСОБА_2 та його уповноважений представник в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надали суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у невиконанні зобов'язань розпискою, іншу суму заборгованості. Відсутні посилання на підстави звільнення від доказування визначені у ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1700 грн. 00 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1, 2).
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України ст.ст. 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 232000 грн. 00 коп. - боргу за розпискою, 2678 грн. 13 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1700 грн. 00 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 236498 (двісті тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 13 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Васильченко О. В.