Справа № 2-960/11
26.01.2011 року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого-судді Богінкевич С.М.,
при секретарі: Коба О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.08.2009 року уклав з відповідачем договір банківського вкладу «Накопичувальний» № ДРГ.075.НЛО3-4415/08-2010 на суму 148 000 гривень, строком по 27.11.2010 року під 15.5 відсотка річних.
Зазначає, що за договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника, а тому, з метою дострокового отримання коштів, позивачем 03.11.2010 року було подано заяву до відповідача про повернення коштів, однак йому було відмовлено. Наголошує, що відмова відповідача достроково повернути кошти є не правомірною та порушує одночасно вимоги діючого законодавства України і умови укладеного договору між сторонами.
У зв'язку з тим, що кошти банківського вкладу у розмірі 148 000 гривень до цього часу відповідачем не повернуті, позивач, звернувшись до суду, просить стягнути їх у примусовому порядку.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, тому суд з урахуванням положень п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України та думки позивача, вважає за можливе слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів долучених до матеріалів даної цивільної справи.
Вислухавши доводи позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач 27.08.2009 року уклав з відповідачем договір банківського вкладу «Накопичувальний» № ДРГ.075.НЛО3-4415/08-2010, за умовами якого, банк прийняв від позивача на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 148 000 гривень, строком на 3 місяці та зобов'язався повернути її, разом з нарахованими відсотками - 27.11.2010 року.
Відповідно до умов даного договору, а саме п. 4.2.1, вкладник має право вимоги дострокового повернення грошових коштів, що в свою чергу зобов'язує банк здійснити повернення коштів вкладу та виплатити проценти на нього.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 03.11.2010 року подав до відповідача заяву з вимогами дострокового повернення коштів вкладу, однак останній, не аргументуючи жодним чином власних дій, кошти в сумі 148 000 гривень не повернув.
У відповідності до змісту наданих у судовому засіданні пояснень, спроби досудового врегулювання спірних правовідносин виявилися марними і до цього часу, з врахуванням обставин закінчення строку розміщення вкладу на депозитному рахунку, кошти не повернуті.
На думку суду, яка співпадає з висновками позивача, вказані дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим грубо порушують охоронювані законом права.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст..1058 ЦК України).
Частиною 2 статті 1066 ЦК України (яка відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України розповсюджується на договори про банківський вклад), банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Згідно з частиною другою статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання і зміна умов договору не допускається.
В зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1600 гривень, а саме: судовий збір в сумі 1 480 гривень (а.с. 2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень (а.с. 3).
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 625, 1058, 1060, 1061, 1066 ЦК України, та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 79-89, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення грошових коштів - задоволити.
Cтягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі - 148 000 (сто сорок вісім тисяч) гривень, судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) гривень, а всього 149 600 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ Богінкевич С. М.